77. Населення Піренейського півострова (географічне положення, природні умови, господарство)

Піренейський (або Іберійський) півострів, найбільший у Південній Європі. Його площа становить 580 тис. км². клімат субтропічний, сухий, на узбережжях морський; головні ріки: Дуеро, Ебро, Тахо, Ґвадіана, Ґвадалківір; середземноморська рослинність (хащі макі, вічнозелені чагарники), сухі трави, в горах — рештки лісів. На Піренейському півострові розташовані Іспанія, Португалія, Андорра та Гібралтар. Клімат більшої частини Піренейського півострова — його внутрішніх рівнин — носить риси континентальності. Взимку над улоговинами утворюються місцеві антіциклональниє області, що зумовлюють ясну суху погоду, а циклони, характерні в зимовий сезон для Середземномор’я, захоплюють, головним чином, окраїнні частини регіону, тому на внутрішніх плато і плоскогір’ях річна кількість опадів невелика (до 500 мм), максимум їх припадає на літній період. Найбільш вологий і прохолодний район півострова — північний захід, де на схилах гір випадає 1500 мм опадів, а місцями і більше, з чітко вираженим зимовим максимумом.

Сільське господарство

Галузь залишається відсталим сектором іспанської економіки. Вона все ще малопро­дуктивна і переважно екстенсивна. Для її потреб обробляється 2/5 території (орні землі і землі під постійними насадженнями), а 1/3 зайнята луками і пасовищами. Важливу роль відіграє штучне зрошення (3,7 млн га — перше місце в Західній Європі). 

Головною галуззю є землеробство. Вирощують зернові (ячмінь, пшениця, кукурудза, рис), бобові, картоплю, цукрові буряки, бавовник, тютюн, а також овочі та фрукти помірних і субтропічних широт. Як правило, для зернових, крім рису, використовують богарні землі, врожайність їх низька. Під рис та інші цінні культури відводять зрошувані площі. Врожайність рису дуже висока і його експортують у країни Європи. Іспанія відома як експортер томатів, цибулі, мигдалю тощо.

Особливе місце в світі посідає як виробники винограду, оливок і цитрусових (апельсини, мандарини і лимони). За збором цитрусових та їх експортом Іспанія посідає перше місце в Середземномор'ї, а за вирощуванням оливок, виробництвом і експортом оливкової олії — перше місце в світі. Головний район цитрусових та оливок — середземноморське узбережжя й Андалузька рівнина.

Тваринництво в розвивається в складних умо­вах. Тільки у північній вологій частині природні кормові угіддя дозволяють утримувати велику рогату худобу. Окре­ме місце займає вирощування спеціальних биків для кориди.

В лісовому господарстві Іспанії, як і в сусідній Португалії, важливу роль відіграє збір кори коркового дуба. Значного розвитку набуло рибальство у водах північної Атлантики.

\\

78. Матеріальна і духовна культура іспанців

Близько половини населення Іспанії живе в сільських місцевостях. Загальна назва сільського поселення в Іспанії - pueblo . кліматичних поділу Іспанії на північну («вологу») і центральну і південно-східну («суху») відповідає в якійсь мірі і зональна характеристика іспанського житла. У межах північної зони («волога» Іспанія) виділяються два головних традиційних типу будинків: баскських-Наваррського і Астурії-галісійська. Астурія-галісійська будинок поширений в Астурії, Галісії, північному Леоне і Сантандері. Будинок зазвичай стоїть посеред оброблюваної ділянки або в саду, обгородженому невисокою огорожею з каменю або жердин. Поруч іноді сінник, пташник, свинарники. Часто маленькі ділянки не обгороджені й розділені лише стежками або декількома деревами.Камінь не білять і не штукатурять. Лише іноді, коли його скріплюють вапном, стіну викладають химерними візерунками, навіть цілими композиціями. У рибальських лугарес, в гірських поселеннях і в бідняцьких господарствах є одноповерхові будинки, в районах стійлового утримання великої рогатої худоби вони найчастіше двоповерхові. У двоповерхових будинках житлові кімнати і приміщення для худоби об'єднані під одним дахом. Дахи завжди подвійні, пологі, черепичні.

Іспанська традиційна кухня своєрідна і багата місцевими стравами. Дуже популярна по всій країні tortilla - щільний ( на відміну від французького), добре просмажений омлет, в який додають картоплю, цибулю, перець, іноді смажений хліб і помідори. Північніше Кастилії, в Астурії, місцевим стравою вважається fabada (Фабао-да) з бобів з кров'яною ковбасою. Андалусія славиться рибними стравами, особливо знаменитій  fritura andalusa з різною дрібної рибки (сардин, анчоусів) і морських молюсків, пересмажені на оливковій олії. В Іспанії, як і в більшості середземноморських країн, їдять майже виключно пшеничний хліб. На півночі - в Астурії, Галісії та Басконії - їдять ще й кукурудзяний хліб - круглу Ьогопа (борона), яку селяни печуть в золі на капустяному листі. Житній хліб випікають тільки в деяких гірських районах Галісії.

Для чоловічого костюма типові біла лляна сорочка з вшивними рукавами, вузькі трохи нижче колін темні штани, жилет, коротка шерстяна куртка на гудзиках і широкий пояс з яскравої тканини . На голові - шапочка зі складкою посередині і відігнутими нагору краями.

Жіночий костюм складається з сорочки на лямках, широкою сборчатой ​​спідниці з фартушка, світлої блузки, корсажа або обтягнутою короткою вовняний куртки . На грудях - строката схрещена шаль. Голо-ва покрита хусточкою або сомбреро.

І чоловіче і жіноче взуття - шкіряні гостроносі , сирицеві плетені , легкі плетені капці.

Переважна більшість віруючих іспанців сповідує католицизм. В Іспанії близько 20 тис. протестантів різних напрямків. У деяких містах є єврейські громади. Зовнішньої стороні обрядовості, оформленню служби надається дуже велике значення. Оздоблення церкви часто нагадує театр. У велику суботу в ній влаштовують печеру з труною Ісуса Христа, в різдво - ясла, в яких лежить немовля Христос, а близько сидить богоматір, і т. д.