91.Матеріальна і духовна культура болгар

Землеробство - основна галузь сільського господарства Болгарії. Із зернових ширше всього поширена пшениця (49,7% площі зернових) - одна з найбільш древніх культур на болгарських землях. В даний час старі сорти пшениці майже усюди замінені новими, отриманими на болгарських дослідних станціях і в спеціальних ГЗХ. Основні пшеничні райони-Дунайська рівнина з Добруджі і фракійські низовина. Другий за важливістю зерновою культурою є кукурудза (26% площі зернових). Великого мистецтва досягли болгари у вирощуванні овочів. Значне місце в сільськогосподарському виробництві займають технічні культури. Серед них перше місце належить тютюну. Другий специфічною для Болгарії технічною культурою є олійна троянда. Соняшник стали широко розводити тільки після першої світової війни, а зараз під нього відведено понад 90% площі, зайнятої олійними. Основні посіви соняшнику зосереджені в північних і північно-східних округах країни. Молодий культурою є і цукрові буряки.

Тваринництво - дуже важлива галузь болгарського сільського господарства. Найбільш розвиненими в Болгарії галузями тваринництва є розведення великої рогатої худоби, вівчарство і свинарство.

Відмінними рисами болгарських страв є наявність гострих приправ, соковите м'ясо, достаток овочів і пікантний присмак. Одна з основних особливостей — одночасна теплова обробка продуктів на слабкому вогні. Це дозволяє зберегти живильні властивості, домогтися приємного аромату страв, оригінальних смакових сполучень. Приправи звичайно додаються в помірних кількостях, їхнє призначення — відтінити основні смакові якості страви.

За планом традиційні поселення болгар були:

розкидані;купчасті; -вуличні.

Розкидані переважали у гірських та пе-редгірських районах, у них групи будинків, з яких складалося село, називалися - махалами. Іноді вони знаходилися на відстані кількох кілометрів. Село мало 15 і більше махал. Ті махали, де була церква, школа, шинок, площа, були громадським центром і власне називалися "селом". Купчасті мали колоподібну або видовжену форму. У них не було регулярної забудови.

Традиційний жіночий костюм класифікується за видами одягу, який одягається на сорочку:

-Двопрестилочний (двоплатовий) практично зник. Він складався із шматка вовняної тканини (престилка - фартух), який одягали попереду (фартух - вузький, гладенький, яскраво орнаментований) і позаду (вилненек- короткий, широкий, гофрований). Сорочка з трикутною вставкою на плечах. Цей вид певною мірою схожий з одягом українців, румунів та півден­них росіян.

Традиційний чоловічий одяг. Класифікується за двома типами - колір і крій.

1.        Білий (білодрешківський) одяг:

Сорочка тунікоподібна. Вузькі штани з білого сукна або прямі широкі штани, довжиною дещо ниж­че коліна. Ремінь.Куртка.

2.        Чорний (чорнодрешківський) одяг.

Штани з широким шагом.

Куртка із жилетом.

Більшість громадян Болгарії православні християни. Згідно з переписом вони становлять 82,6% населення країни, 12,2% громадян сповідує іслам, 43,8 тис. католиків, 42,3 тис. протестантів. 4% населення — віруючі інших релігій.