- •Сучасне розуміння категорії "культура", її сутність та структура
- •Культура як предмет культурології.
- •3. Поняття світової і національної культури
- •4. Структури культури: норми, цінності, інститути, знання, переконання, віра, почуття, світогляд.
- •5. Функції культури.
- •6. Культура та цивілізація
- •9. Вчені виділяють три головні форми міфологічних вірувань.
- •10.Походження та періодизація первісного мистецтва.
- •15 Місце Осіріса в єгипетському пантеоні. Міфи про Осіріса та Ісіду.
- •14. Міфи про сонячних богів: геліопольський, мемфіський, гераклеопольський.
- •17. Космогонічні уявлення шумерів та їх міфи про створення світу.
- •19. 100 Культурних понять шумерів у міфі про Інанну та закони “ме”.
- •20. Епос про Гільгамеша”: ідеї, образи.
- •21 Пантеон грецьких богів та історія його виникнення
- •22. Міфи про створення світу в Стародавній Греції. Старші боги.
- •23 Герої у грецькій міфології! 12 подвигів Геракла
- •24. Місце “Іліади” Гомера у формуванні панеллістичного пантеону та міфології.
- •26 . Зміст чотирьох євангелій
- •27.Композиція “Євангелія від Матфея” і місце у ній Нагорної проповіді.
- •28 Духовні і моральні проблеми Нагірної проповіді
- •29. Ідея безсмертя та Страшного суду у християнстві.
- •31.Римська міфологія
- •33 Створення світу та людини у „Першій книзі Мойсеєвій. Буття
- •34 Едем біблійний та легенда про рай у шумерів
- •35 Історія “Обраного роду” – праотець Авраам та його нащадки.
- •36 Історія Йосифа
- •37 Десять заповідей
- •38. Образотворче мистецтво Стародавнього Єгипту.
- •40. Грецький вазопис архаїчного періоду.
- •41. Римський скульптурний портрет - "Історія Риму в обличчях"
- •42. Мистецтво етрусків.
- •44. Образ Будди в образотворчому мистецтві Стародавньої Індії.
- •47. Творці давньогрецької трагедії: Есхіл, Софокл, Еврипід
- •49. Театральне мистецтво Стародавнього Риму.
- •50. Легендарний Еней та його місце в історії Риму.
- •51. Міфологізація римської історії в “Енеїді” Вергілія
- •52. “Енеїда” в історії української культури: Вергілій і Котляревський.
38. Образотворче мистецтво Стародавнього Єгипту.
ОбразотворчемистецтвоСтародавньогоЄгипту не могло обходитися без застосуваннячистих і яскравихфарб. Рельєфи і скульптури, архітектурніспоруди, стіни – все розписуватисвятково і «дзвінко».
ОбразотворчемистецтвоСтародавньогоЄгипту, розвиваючись, посилювалоінтересхудожників до тварин, пейзажу, рослинам, відтворенняяких-небудьпобутових сцен. Зпосиленнямреалістичноголюдського образу в зображеннях фараона і йогородичівз’явилосяяскравовираженесхожість портрета з оригіналом.
Фарбизастосовувалисяєгиптянамимінеральні. Білуфарбудобувалиізвапняку, чорну – з сажі, зелену – з тертогомалахіту, червону – з червоної охри, жовту – з жовтої охри. Для отриманнясиньоїфарбивикористовувалимідь, кобальт, тертий лазурит.
Розфарбування на стінах у храміцариціХатшепсутзбереглася і до наших днів.
ОбразотворчемистецтвоСтародавньогоЄгиптубуло дивно пронизанежиттєвим ритмом. Особливоїувагизаслуговують сценки з повсякденногожиття. Єгиптянизображувалиреальніподії, нічого не вигадуючи.
Давньоєгипетські художники володілиунікальнимиздібностямипередавати красу природи і життя, використовуючиматематичнийрозрахунок і трепетністьсвогосерця. Скульпторів, архітекторів, художниківцієїстародавньоїкраїнивідрізнявціліснийпогляд на навколишнійсвіт і найтоншевідчуттягармонії. Все цевідбивалохудожнємистецтвоЄгипту. Живописціпрагнуливисловитисвоївміння у кожному окремомутворі, разом з цим, прагнучи до синтезу – створюючиєдинийархітектурний ансамбль.
У період з 30 по 24 століття до нашоїериобразотворчемистецтвоСтародавньогоЄгиптувідрізняєтьсястриманістю і спокійноюясністю. Цечітко видно, наприклад, в зображенняхвгробниці в Медуме. Розписуючистіни, давньоєгипетські художники застосовувалитехніку на сухійповерхні.
У 21-18 ст. до н.е. живописцінамагаютьсядолатиусталенікомпозиційнісхеми. У розписі, якийприкрашавстінихрамів і гробниць, величніфризизамінюються на більшвільнозгрупованісцени, а застосовуваніфарбистаютьпрозорішими й ніжніше. Живописвиконуєтьсятемперноготехнологією (змішаними сухими порошковимифарбами) по сухому грунту. При цьому художники застосовують то густе, то незначненакладеннякольору, деякіконтурипроглядаютьсядужерізко, а деякі – ледьвловимі. Цедозволяєнадатиякусьлегкість і раніше плоским силуетам. Сцена полюваннянаберезіНілувважаєтьсяоднією з самих чудовихрозписів, створених в цюепоху.
Перші і найбільшважливіджерела, щорозповідають про музику – цедавньоєгипетськітексти. До цихсвідчень, неодмінно, примикає і зображення сцен музикування, самих музикантів, їхінструментів.
На протязівсьогоіснуваннядержавивсікультові обряди супроводжувалисямузикою. При цьому в обов’язкижерців входило спів, гра налютні та арфі.
Образотворчемистецтво і музикаСтародавньогоЄгиптутіснопов’язані один з одним. При оцінціцих сфер культури, звертає на себе увагупевнасуперечність. При достатньовеликійкількостізображуванихмузикантах, щосвідчить про досить широкому поширеннімузикисередрізнихверствсуспільства, практично повністювідсутнісвідоцтва про нотнихзаписах. На думку дослідників, цеобумовленопевним забороною. Однакдеякі записи, щомаютьвідношення до музичноїсистемі, виявилися в текстах Нового і Середнього Царств.
Вивченнядревніхпапірусів, барельєфівгробниць і іншихджерелсвідчить про величезномузначенніживопису та музичногомистецтва в культурній, обрядовоїжиттядавньоєгипетського народу.
39. Релігійні уявлення жителів Шумеру.
В шумеро-аккадський період релігійні уявлення мали політеїстичний характер. Пантеон антропоморфних богів очолював бог неба Ан.-енліль-Енкі-Анунакі.
Вавилонську культуру, що була спадкоємницею шумеро-аккадської, пов'язували з шумерами спільні уявлення про виникнення світу (космогонія) та спільна теогонія (виникнення богів) У вавилонців, шумерів, аккад-ців ці боги мали навіть схожі Імена й однакові функції
І шумери, І вавилонщ вважали (подібно до єгиптян), що все народилося з водяного хаосу Але для них головним богом стає не сонячний бог, а бог неба — Ан Всесвіт вони називають Ан-КІ Тобто Небо-Земля, КІ - богиня Землі ЦІ два елементи роз'єднуються третім, який має ценгральне значення для шумерів - Енліль або Ліль (повітря, впер - атмосфера) 3 Енліля народжуються І зірки, І сонце, І місяць він головний Але ж є ще одна важлива стихія, силу якої відчували на собі шумери Це вода - Енкі
Пантеон шумеро-вавилонських богів являв собою щось подібне до зборів, де головував Енліль, далі за рангом Ішли сім богів "що вершили долі", так звані Аннунаки (тобто сини й дочка Ану), а вже потім ще п'ятдесят "Великих бопв" Якщо в ЄІиитІ була - еннеада, то тут "сімка" богів
Імена богів у шумерів І аккадців схожі
Ан - Ану,Енліль - Еліль,Енкі - Єйя,Панна-Сні (бог Місяця)Інанна - Іштар (богиня кохання)
Міфологія вже була антропоморфною - тобто богів уявляли в образі людей, що одружувалися, хворіли, їли, пили, І навіть вмирали.
