Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Litvinov_Modul_Final.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
124 Кб
Скачать
☆

42. Мистецтво етрусків.

Перші пам'ятники культури етрусків відносяться до кінця IX-початку VIII ст. до н. е. Цикл розвитку етруської цивілізації завершується до II ст. до н. е .. Рим знаходився під її впливом до I ст. до н. е .. [1] Етруська цивілізація мала переважно міський характер. Міста з потужними стінами стояли недалеко один від одного вздовж долин річок Тібр і Арно: рр. Ареццо, Кортона, Клузиум, Перузия, а також багаті та сильні Черветери і Тарквінія. Вони довго зберігали архаїчні культи перших італійських поселенців і проявляли особливий інтерес до смерті та загробного світу. Тому етруське мистецтво значно було пов'язано з прикрасою гробниць, причому виходячи з концепції, що предмети в них повинні зберігати зв'язок з реальним життям[1]. Саркофаг, ок. 150-130 Гробниця мала форму будинку, була подобою будинку або навіть самого людського тіла. З допомогою гробниці або урни померлий міг знову продовжити своє існування[1]. Вплив грецького мистецтва відчувається майже весь час розвитку етруської культури. Але воно зводиться до зовнішнього впливу, впливаючи головним чином зовнішні форми - настільки різним було світогляд обох культур. «Мистецтво, піклується насамперед про віддалі смерті, відноситься не стільки до релігії, скільки до забобонів, але оскільки забобони - це темне простонародне марновірство, то етруське мистецтво ніколи до кінця не втрачає свого зв'язку з повсякденним життям. Іншими словами, це не мистецтво, що є завершенням цілої культури - наприклад, класичної, а породження практичної, буденного життя, тієї самої, для якої якраз і характерний страх перед смертю, від якої доводиться як би захищати себе день у день. З цієї ж самої причини етруське мистецтво носить глибоко натуралістичний характер. Більше того, саме щодо етруського мистецтва вперше можна застосувати цей термін. Воно натуралістично в силу того, що метою боротьби за порятунок від смерті є матеріальна реальність сущого або принаймні його подобу, в силу того, що шляхом мистецтва дійсність знайде продовження, хоча і в жахливому оточенні нереального і небуття. Цим пояснюється, чому етруське мистецтво, хоча і широко вдається до використання форм грецького мистецтво, є по суті антиклассическим. Більш того, воно є першоджерелом антиклассического течії, яка широко розвинеться у римському мистецтві, проникне в Середньовіччі, в більш пізні епохи і стане постійною або досить частою антитезою настільки ж постійного і досить частого тези класичного ідеалізму“»

43.  "Книга, мертвих" та уявлення стародавніх єгиптян про смерть та загробний світ. «Кни́га ме́ртвих» (єг. Ер ну перет ем херу) — збірник єгипетських гімнів і релігійних текстів, який вміщували догробниці з метою допомогти померлому здолати всі небезпеки потойбічного світу й отримати умиротворення і благополуччя вічного життя. Цей релігійно-містичний твір складається зі 160–190 (в різних варіаціях) не пов'язаних між собою розділів різного обсягу, від довгих поетичних гімнів до коротеньких магічних формул. Книга мертвих є твором, який вважали давнім ще за часів[Джерело?] правління Сеті I, фараона XXIX династії. Вже тоді вона була такою великою, що потребувала скорочення й неодноразово переписувалась протягом майже 5000 років. Будь-який благочестивий єгиптянин, чи то фараон, чи бідний селянин; жрець, чи слуга другорядного начальника — жили, постійно звертаючись до вчення Книги мертвих. Єгиптян ховали згідно з вказівками цих священних текстів, їхня надія на вічне життя після смерті ґрунтувалась на дієвості її гімнів, молитов і заклинань. Художня культура Стародавнього Єгипту, як і культура взагалі, були обумовлені заупокійним культом і соціальним устроєм Давнього Єгипту. Все життя людини на Землі було лише короткою підготовкою до вічного життя, треба було підготуватися до нього: збудувати дім, зберегти своє ім’я (рен), душу (ба), ка. Тому і архітектура, і образотворче мистецтво, і правові норми, і матеріальна культура були підпорядковані цій ідеї. Єгипетська концепція космосу яскраво втілена в пам’ятниках архітектури. Подібно до того, як змінювалося коло уявлень єгиптян про земне і небесне як єдину космічну орбіту, храми і гробниці не тільки системою ритуальних розписів, але й формою архітектури були пов’язані з осмисленням неба і землі, являючи собою модель однієї і другої сфер. Дім для померлого – усипальниця – мав форму піраміди. За арабським прислів’ям: “Все на землі боїться часу, але час боїться пірамід”. Довгий час піраміди будували для себе лише фараони, які вважалися живими богами. Піраміда була символом зв’язку земного і небесного, фараона і бога. Ось чому вона мала і символічну форму – шлях до неба.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]