7.Кредитування комерційними банками юридичних та фізичних осіб.

Банк здійснює видачу кредитів населенню в межах наявних у нього кредитних ресурсів. Механізм кредитування та організація кредитної роботи в банку визначається кожним банком самостійно на основі діючих рекомендацій Центрального банку. Специфіка організації кредитування кожного конкретного банку відображається в самостійно розробляє і затверджує керівництвом банку Положенні про кредитування, яке визначає внутрішні правила організації кредитної роботи в банку та основні етапи, механізм та критерії роботи з клієнтами. По - перше дуже важливим є питання стосовно найбільш характерних метою отримання кредитів.

Схема кредитування включає наступні основні етапи:

1. Розгляд заявки на кредит;

2. Вивчення кредитоспроможності позичальника;

3. Оформлення кредитного договору;

4. Видача кредиту;

5. Контроль за виконанням кредитної угоди.

При зверненні клієнта до банку за отриманням кредиту уповноважений співробітник кредитующего підрозділи (кредитний інспектор) роз'яснює йому умови і порядок надання кредиту, з'ясовує у клієнта мета, на яку запитується кредит, знайомить з переліком документів, які будуть необхідні для отримання кредиту. Розгляд заявки позичальника, що надійшла в банк, завжди починається з розгляду документів. У них містяться основні відомості про позичальника і проситься кредит: розмір, вид, мета, термін, можливе забезпечення. У той же час для позичальників, що мають постійні кредитні відносини з банком, перелік надаваних для кредитування документів може бути банком скорочений.

Проблема оцінки кредитоспроможності позичальника банку не відноситься до числа досить розроблених. Вивчення кредитоспроможності позичальника, тобто його спроможність своєчасно і в повному обсязі погасити заборгованість по позичці, починається з вивчення ризику непогашення кредиту, який може виникнути під впливом різних факторів. Звідси, перш ніж приймати рішення про видачу кредиту клієнту, банк аналізує його кредитоспроможність.

При аналізі кредитоспроможності позичальника враховуються такі чинники:

· Дієздатність відносно позик. Надаючи позичку платнику, необхідно ознайомитися зі статутом і положенням, що визначають правомочність осіб виступати від імені позичальника;

· Ділова репутація позичальника. Тут розуміють не просто готовність повернути борг, але і виконати всі зобов'язання за умовами угоди. При оцінці репутації істотну роль грає відношення позичальника до своїх зобов'язань у минулому;

· Здатність отримати дохід. Банку необхідно оцінити здатність позичальника заробити кошти, достатні для погашення позики.

Схема вивчення кредитоспроможності позичальника кожний банк виробляє самостійно. Тут розглянута приблизна схема.

Кредитний інспектор проводить перевірку наданих клієнтом документів та відомостей, зазначених у документах та анкети; визначає платоспроможність клієнта і максимально можливий розмір кредиту. При перевірці відомостей кредитний інспектор з'ясовує за допомогою єдиної бази даних кредитну історію позичальника і розмір заборгованості за раніше отриманими кредитами; направляє запити до установ, які надавали йому раніше кредити. Кредитують підрозділ направляє пакет документів юридичної служби та служби безпеки Банку. Юридична служба аналізує подані документи з точки зору правильності оформлення і відповідності чинному законодавству. Служба безпеки проводить перевірку паспортних даних (даних посвідчення особи), місця проживання, місця роботи позичальника і відомостей, зазначених в анкеті. За результатами перевірки та аналізу документів юридична служба і служба безпеки складають письмові висновки, які передаються в кредитах підрозділ.

При розгляді доходу позичальника, а так само його поручителя для вирішення питання про можливість видачі кредиту необхідно враховувати:

1. доходи, одержувані громадянами за виконання ними трудових та інших прирівняних до них обов'язків за місцем основної роботи;

2. доходи від підприємницької діяльності та інші постійні джерела доходу;

3. у виняткових випадках, на розсуд банку в розрахунок платоспроможності позичальника можуть бути включені доходи, одержувані не тільки за місцем роботи, але і сукупний дохід сім'ї.

При розрахунку платоспроможності з доходу віднімаються всі обов'язкові платежі, зазначені в довідці та анкети (прибутковий податок, внески, аліменти, компенсація збитку, погашення заборгованості та сплата відсотків за іншими кредитами, сума зобов'язань за наданими поруками, виплати в погашення вартості придбаних у розстрочку товарів і ін).

При прийнятті позитивного рішення кредитний інспектор вносить відповідну інформацію до єдиної бази даних індивідуальних позичальників і приступає до оформлення документів.

Одночасно з оформленням кредитного договору, графіка погашення кредиту і термінового зобов'язання кредитний інспектор оформляє також залежно від виду забезпечення:

· Договір поруки

· Договір застави

У договорі застави зазначаються: предмет застави та його оцінка, істота, розмір і строки виконання зобов'язань за кредитним договором, в якої зі сторін перебуває закладене майно, адреса знаходження предмета застави.

Особливе місце серед кредитних документів належить кредитним договором, який регулює весь комплекс взаємовідносин банку з клієнтом. Як правовий документ кредитний договір повинен відповідати досить жорстким вимогам по оформленню, структурі, чіткості формулювань. Саме тому виправдано існування типових форм кредитних договорів стосовно різних видів кредитів. У виробленні найбільш прийнятних структур кредитного договору і формулювань всіх його пунктів активну участь повинні брати юристи. Їх участь необхідно також при внесенні змін чи доповнень до договору. Грунтуючись на типовій формі, банки зазвичай розробляють власні варіанти кредитних договорів. Їх може бути кілька, причому основне їх відмінність один від одного зводиться, як правило, до того чи іншого механізму забезпечення погашення кредиту.

Договір поруки оформляється аналогічно кредитному договору.

Кредитний інспектор візує підписані позичальником кредитний договір і графік погашення кредиту і направляє їх на підпис керівнику банку або іншій уповноваженій особі.

Видача кредиту в рублях проводиться, відповідно до умов кредитного договору, як готівкою, так і в безготівковому порядку шляхом:

· Зарахування на рахунок позичальника за вкладом до запитання;

· Зарахування на рахунок пластикової картки позичальника;

· Оплати рахунків торговельних та інших організацій;

· Перерахування на рахунки громадянам-підприємцям.

Видача кредиту в іноземній валюті проводиться тільки в безготівковому порядку зарахуванням на рахунок за вкладом до запитання або рахунок пластикової картки позичальника, що повинно бути передбачено в кредитному договорі.

Банк повинен слідкувати за фінансовим станом позичальника і при його погіршенні продати заставу, вимагати оплати боргу гарантом і т.д.