- •Теоретичні основи харчових технологій Методичні рекомендації
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Зміст роботи
- •Техніка виконання роботи
- •Від початкової концентрації білкового розчину
- •Водоутримуючу здатність після денатурації
- •Розділ 3 зміни вуглеводів за технологічної обробки загальні положення
- •Лабораторна робота № 3
- •За технологічної обробки
- •Зміст роботи
- •Техніка виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Крохмалю
- •Кислотного гідролізу крохмалю
- •Лабораторна робота № 4
- •За технологічної обробки
- •Предмет вивчення: гідроліз агару і агароїду, драглеутворення агару і пектину.
- •Зміст роботи
- •Техніка виконання роботи
- •За кислотного гідролізу
- •Розділ 4. Зміни ліпідів за технологічної обробки загальні відомості
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 Тема: вивчення властивостей харчових жирів
- •Техніка виконання роботи
- •П ерелік рекомендованої літератури
Контрольні питання
В чому полягає технологічне значення вуглеводів?
Що таке карамелізація? Які продукти утворюються під час цієї реакції?
В чому полягає сутність реакції меланоїдиноутворення? Яка її роль у технологічних процесах?
Охарактеризуйте гідроліз олігоцукрів?
Від чого залежить ступінь інверсії цукрози? Її роль у технологічних процесах.
Охарактеризуйте будову і фізико-хімічні властивості крохмалю.
В чому полягає сутність кислотного та ферментативного гідролізу крохмалю?
Що таке клейстеризація крохмалю? Місце в технологічних процесах.
Які з’єднання відносяться до пектинових речовин? Охарактеризуйте їх будову.
Які функціонально-технологічні властивості мають пектинові речовини?
Охарактеризуйте агар та агароїд – джерела отримання, функціонально-технологічні властивості.
Лабораторна робота № 3
Тема : ЗМІНИ МОНО-, ОЛІГОЦУКРИДІВ ТА КРОХМАЛЮ
За технологічної обробки
Мета: вивчення особливостей протікання реакцій меланоїдиноутворення цукрів, інверсії сахарози за технологічної обробки сировини, вивчення змін властивостей крохмалю за технологічної обробки.
Об’єкт вивчення: моно- і олігоцукриди харчових продуктів, клубневий і зерновий крохмаль.
Предмет вивчення: зміни властивостей моно- і олігоцукридів за реакцій карамелізації, меланоїдиноутворення та інверсії цукрози, зміни властивостей крохмалю за клейстеризації і кислотного гідролізу.
Сировина: сахароза, глюкоза, фруктоза, молоко, крохмаль картопляний, крохмаль кукурудзяний, дистильована вода
Прилади: водяна баня, термометр, мікроскоп, ваги електронні, годинник.
Реактиви: соляна кислота (0,1%), соляна кислота (1%) гідрат окису натрію (15%), сірчано-кисла мідь (2%), розчин йоду
Посуд: хімічні склянки місткістю 50 мл, мірний циліндр, скляні палички, фарфорові чашки, піпетка, преметне та покровне скло,
Зміст роботи
При виконанні роботи необхідно вивчити протікання реакцій:
Меланоїдиноутворення в залежності від виду цукру, що вступає в реакцію.
Кислотного гідролізу (інверсії) сахарози.
Клейстеризації крохмалю і впливу на неї технологічних чинників;
Кислотного гідролізу крохмалю і впливу на нього тривалості термічної обробки.
Техніка виконання роботи
1. Дослідити залежність протікання реакції меланоїдиноутворення від виду цукрів.
Узяти три фарфорові чашки. Покласти до них відповідно 30 г фруктози, глюкози і сахарози, додати по 50 мл молока і нагрівати, безперервно помішуючи, до появи темно-коричневого забарвлення. Зафіксувати за якої температури з’явилися жовтий, інтенсивно жовтий, коричневий, темно-коричневий кольори. За встановлених температур встановити розчинність маси у воді. Для цього скляну паличку занурити у масу і перенести до двох склянок: з холодною і гарячою водою. Органолептично визначити аромат. Результати оформити у вигляді табл. 3.1.
Таблиця 3.1 – Вивчення залежності реакції меланоїдиноутворення від виду цукрів
Колір маси |
Фруктоза |
Глюкоза |
Сахароза |
|||
температура, ºС |
розчин-ність у воді |
температура, ºС |
розчинність у воді |
температура, ºС |
розчинність у воді |
|
Жовтий |
|
|
|
|
|
|
Інтенсивно-жовтий |
|
|
|
|
|
|
Коричневий |
|
|
|
|
|
|
Темно-коричневий |
|
|
|
|
|
|
Зробити висновки щодо впливу виду цукру на інтенсивність реакції меланоїдиноутворення.
2. Вивчити протікання реакції інверсії сахарози в присутності соляної кислоти.
До конічної колби налити 50 мл 1% розчину сахарози, додати 1 мл 0,1 %-ного розчину соляної кислоти. Отриману суміш ретельно розмішати і нагріти на киплячій водяній бані протягом 30 хв. Через 10, 20, 30 хв нагрівання відібрати проби на наявність продуктів інверсії сахарози (за реакцією Троммера). Цю ж реакцію провести і на вихідному розчині сахарози без додавання кислоти і без нагрівання (контроль).
Для проведення реакції Троммера до 10 мл дослідного розчину додати 5 мл 15%-ного розчину гідрату окису натрію і 10 краплин 2%-ного розчину сірчанокислої міді. При цьому випадає голубий осад гідрату окису міді Cu(OH)2, який за струшування розчиняється. Голубий розчин, що утворився, обережно нагріти до кипіння. Відмітити забарвлення (жовте або червоне) і наявність осадів. Результати досліджень оформити у вигляді табл. 3.2.
Таблиця 3.2 – Вивчення кислотного гідролізу (інверсії) цукрози
Тривалість нагрівання, хв |
Наявність осаду |
Забарвлення осаду |
Ступінь інверсії |
контроль |
|
|
|
10 |
|
|
|
20 |
|
|
|
30 |
|
|
|
Зробити висновок щодо впливу тривалості нагрівання сахарози на ступінь її інверсії.
3. Розглянути зміни зовнішнього вигляду крохмальних зерен у водній суспензії за клейстеризації.
Приготувати контрольні препарати нативного картопляного і кукурудзяного крохмалю для мікроскопування. Для цього кінцем скляної палички, змоченої у воді, нанести трохи крохмалю на предметне скло. Розглянути препарати під мікроскопом за умов збільшення у 280 разів (окуляр 7, об’єктив 40) і зарисувати (рис. 3.1). Звернути увагу на розмір зерен, форму і наявність шаруватості.
Зерна картопляного крохмалю
нативного оклейстеризованого при 58ºС
оклейстеризованого що прокипятили при 70ºС |
Зерна кукурудзяного крохмалю
нативного оклейстеризованого при 65ºС
оклейстеризованого що прокипятили при 75ºС |
Рисунок 3.1 – Вигляд під мікроскопом досліджуваних зразків крохмалю
Підготувати для мікроскопування препарати оклейстеризованого за різних температур картопляного і пшеничного кукурудзяного. З цією метою приготувати 1% водні суспензії кукурудзяного та картопляного крохмалю (по два зразка для кожного виду крохмалю). Для цього у хімічні склянки зважити по 0,5 г крохмалю, додати по 50 мл води і розмішати. Склянки з крохмальними суспензіями, безперервно помішуючи, нагріти на водяних банях: препарати картопляного крохмалю – до 58 і 70ºС, а кукурудзяного – до 65 і 75ºС і, подовжуючи перемішувати, витримати їх за цих температур 5 хв, швидко охолодити водопровідною водою до 20ºС.
Приготувати незабарвлені і забарвлені йодом препарати картопляного і кукурудзяного крохмалю, оклейстеризованого за різних температур. Для цього на предметне скло поряд нанести дві краплі відповідного клейстеру. Одну не забарвлювати, а другу забарвити йодом і обидві накрити покривним склом. Воду, що виступила з-під покривного скла промокнути фільтрувальним папером.
Розглянути препарати під мікроскопом і зарисувати їх (рис. 3.1), відмітити зміни вигляду крохмальних зерен в результаті клейстеризації за різних температур (розмір, форму, шаруватість, наявність прозорості).
Приготовлені зразки клейстерів прокип’ятити 1 хв. Краплю кожного клейстеру нанести на предметне скло, забарвити йодом, розглянути під мікроскопом і зарисувати вигляд крохмальних зерен. Відмітити появу зруйнованих зерен. Результати оформити у вигляді табл. 3.3.
Таблиця 3.3 – Вплив температури на ступінь клейстеризації
