- •Теоретичні основи харчових технологій Методичні рекомендації
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Зміст роботи
- •Техніка виконання роботи
- •Від початкової концентрації білкового розчину
- •Водоутримуючу здатність після денатурації
- •Розділ 3 зміни вуглеводів за технологічної обробки загальні положення
- •Лабораторна робота № 3
- •За технологічної обробки
- •Зміст роботи
- •Техніка виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Крохмалю
- •Кислотного гідролізу крохмалю
- •Лабораторна робота № 4
- •За технологічної обробки
- •Предмет вивчення: гідроліз агару і агароїду, драглеутворення агару і пектину.
- •Зміст роботи
- •Техніка виконання роботи
- •За кислотного гідролізу
- •Розділ 4. Зміни ліпідів за технологічної обробки загальні відомості
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 Тема: вивчення властивостей харчових жирів
- •Техніка виконання роботи
- •П ерелік рекомендованої літератури
Техніка виконання роботи
1. Дослідити вплив кислоти на міцність драглів за кислотного гідролізу.
Взяти дві склянки (200 мл). В одну відважити 1,5 г сухого агару, а в другу – 4,5 г сухого агароїду. В обидві склянки налити дистильованої води до загального обсягу 150 мл і витримати для набухання 1 год. Зразки нагріти на водяній бані до повного розчинення драглеутворювачів. Після чого кожний розчин розлити по 30мл у 5 скляних стаканів місткістю 50 мл діаметром 4...4,5 см.
В чотири стакани з гарячим розчином агару (агароїду) додати по 0,1, 0,2, 0,3 і 0,4 г лимонної кислоти. Один зразок залишити без кислоти (контроль). Всі стакани прокип’ятити на водяній бані протягом 5 хв і залишити для утворення драглів в судині, заповненій холодною водою (20ºС). Через 1 год виміряти міцність драглів на приладі Валента. Для цього на поверхню драгля обережно опустити грибоподібну насадку приладу. У судину приладу повільно наливати воду, поки не відбудеться руйнування зразку. Міцність драглів визначається у грамах (з урахуванням пересувної системи). Дані спостережень оформити у вигляді табл. 3.5 та рис. 3.2. Зробити висновок щодо впливу концентрації кислоти на міцність драглів, відмітити, який з драглеутворювачів більше піддається кислотному гідролізу.
Таблиця 3.5. – Вплив кислоти на міцність драглів
За кислотного гідролізу
-
Дозування лимонної кислоти, г
Вигляд драглів
Міцність г
Драглі з агару
0 (контроль)
0,1
0,2
0,3
0,4
Драглі з агароїду
0 (контроль)
0,1
0,2
0,3
0,4
Побудувати залежності міцності драглів агару і агароїду від кількості кислоти.
Рисунок 3.2. – Вплив концентрації кислоти на міцність драглів за кислотного гідролізу
2. Дослідити вплив тривалості кислотного гідролізу на міцність драглів.
Взяти дві склянки (200 мл). В одну відважити 1,5 г сухого агару, а в другу – 4,5 г сухого агароїду. В обидві склянки налити дистильовану воду до загальної кількості 150 мл і витримати для набухання протягом 1 год. Зразки нагріти на водяній бані до повного розчинення драглеутворювачів. Після чого кожний розчин розлити по 30 мл у 5 скляних стаканів місткістю 50 мл діаметром 4...4,5 мм. В усі стакани з гарячими розчинами агару (агароїду) додати по 0,3 г лимонної кислоти. Перший стакан залишити для утворення драгля без прогрівання. Решту стаканів прокип’ятити на водяній бані протягом 2, 4, 6, 8 хв відповідно. Після чого стакани залишити для утворення драглів. Через 1 год виміряти міцність зразків на приладі Валента. Дані спостережень оформити у вигляді табл. 3.6.
Таблиця 3.6 – Вплив тривалості кислотного гідролізу на міцність драглів
Тривалість кипіння, хв |
Вигляд драглів |
Міцність г |
Драглі з агару |
||
0 (контроль) |
|
|
2 |
|
|
4 |
|
|
6 |
|
|
8 |
|
|
Драглі з агароїду |
||
0 (контроль) |
|
|
2 |
|
|
4 |
|
|
6 |
|
|
8 |
|
|
Побудувати залежності міцності драглів агару і агароїду від тривалості кислотного гідролізу (рис. 3.3).
Зробити висновок щодо впливу тривалості кислотного гідролізу на міцність драглів, також відмітити, який з драглеутворювачів більш термолабільний
Рисунок 3.3 – Вплив тривалості кислотного гідролізу на міцність драглів
3. Дослідити вплив цукру та рН на драглеутворюючу здатність пектину.
Вивчення впливу цукру. Три наважки пектину по 0,4 г змішати з 4,0 г цукру. В три термічно стійкі склянки налити по 45 мл води. В воду при інтенсивному помішуванні всипати отриману суміш і нагріти до кипіння. Подовжуючи перемішування додати в першу склянку 60 г цукру, в другу і третю – 40 та 30 г відповідно. Цукрово-пектиновий розчин знову довести до кипіння і уварювати до вмісту сухих речовин 65%. Після закінчення уварювання розчини охолодити до 95 оС і кожний швидко розлити по 30 мл у три склянки з 0,2 мл розчину винної кислоти. Ретельно перемішати. Склянки накрити кришками і залишити для утворення драгля на 18...24 год за температури 25оС. Виміряти міцність драглів на приладі Валента.
Вивчення впливу рН. Наважку пектину 0,8 г змішати з 8,0 г цукру. В термічно стійкі склянки налити 90 мл води. До води за інтенсивного помішування всипати отриману суміш і нагріти до кипіння. Подовжуючи перемішування додати 120 г цукру. Цукрово-пектиновий розчин знову довести до кипіння і уварювати до вмісту сухих речовин 65%. Після закінчення уварювання суміш охолодити до 95 оС і швидко розлити по 30 мл у 5 склянок, в які додати винну кислоту у кількості, яка буде забезпечувати різне рН в діапазоні 1,8, 2,2, 2,6, 3,0, 3,4. Ретельно перемішати суміші, накрити кришками і залишити для утворення драглів на 18 год за температури 25оС. Виміряти міцність драглів на приладі Валента. Дані спостережень оформити у вигляді табл. 3.7.
Таблиця 3.7 – Вплив цукру та рН на драглеутворюючу здатність пектину
Об’єкт |
Вигляд драгля |
Міцність, г |
Пектинові драглі з різним вмістом цукру, г |
||
60 |
|
|
40 |
|
|
30 |
|
|
Пектинові драглі з різним рН |
||
1,8 |
|
|
2,2 |
|
|
2,6 |
|
|
3,0 |
|
|
3,4 |
|
|
Побудувати залежності міцності пектинових драглів від вмісту цукру і величини рН (рис. 3.4, 3.5).
Зробити висновок щодо впливу вмісту цукру і кислоти на міцність пектинових драглів.
