Крокова напруга

Ураження людини кроковою напругою відбувається тоді, коли людина потрапляє у місце розтікання струму по поверхні землі. Це можливо тоді, коли на землю впав обірваний провідник, що перебуває під напругою, або коли електричний струм через заземлюючі пристрої потрапляє у грунт і розтікається по ньому.

Струм, який розтікається по землі радіально, має найбільший потенціал у точці дотику провідника до землі. Зміна потенціалу на поверхні землі від точки замикання відбувається за гіперболічним законом і практично зменшується до нуля на відстані 20 м

Напругою кроку (кроковою напругою) називається напруга між двома точками електричного кола, що знаходяться одна від одної на відстані кроку (0,8 м) і на яких одночасно стоїть людина.

Напруга кроку знижується в міру віддалення від точки замикання на землю та при меншій довжині кроку людини.

При напрузі кроку струм проходить через тіло людини по шляху «нога - нога».

Напруга кроку

У випадку обриву проводу лінії електропередач забороняється наближатись до місця замикання проводу на землю в радіусі 8 м.

Якщо необхідно наблизитись до місця замикання проводу на землю (наприклад для надання допомоги), то для запобігання ураження кроковою напругою необхідно вдягнути діелектричні калоші чи боти.

	Виходити із зони розтікання струму необхідно мілкими кроками, що не перевищують довжини ступні.
а	б
Вихід із зони замикання обірваного проводу на землю: а — правильний напрямок виходу; б — сліди від взуття

Захист від ураження електрострумом

Для захисту людини від дії струму застосовують як технічні так і організаційні заходи захисту.

Організаційні захисні заходи. До організаційних заходів відносять:

• навчання безпечним засобам праці на робочому місці;

• перевірка знань обслуговуючого персоналу з техніки електробезпеки;

• періодичні інструктажі;

• наукова організація праці.

Повинно враховуватися: напруга живлення електроустаткування (до 1000 В, понад 1000 В, малі напруги); режим нейтралі джерела живлення; умови приміщення, в якому змонтоване електрообладнання; можливість одночасного доторкання до заземлених металевих конструкцій та споруд з одного боку, та до обладнання, що знаходиться під напругою з другого.

Технічні захисні заходи:

• ізоляція пристроїв електроживлення та живлення електрообладнання;

• установлений (розрахований) перетин проводів та підбір запобіжників;

• недоступність струмопровідного обладнання;

• блокування та захисне огородження;

• оптимальне розташування обладнання, забезпечення роз’єднань до струмопровідних частин;

• сигналізація небезпек (світлова, звукова, цифрова, кольорова), маркування та попереджуючі плакати;

• захист від переходу високої напруги на сторону низької напруги;

• застосування малих напруг (6, 12, 24, 36, 42 В);

• застосування колективних та індивідуальних засобів захисту та ізолюючих діелектричних засобів;

• захисне заземлення;

• занулення;

• захисне вимкнення;

• подвійна ізоляція, зняття залишкових зарядів з конденсаторів та вимкнутих ЛЕП та інших мереж.

.

Схема захисног заземлення обладнання	Захисне заземлення — це навмисне електричне з'єднання металевих нормально неструмопровідних частин електрообладнання, із землею або з її еквівалентом які можуть опинитися під напругою. Призначення захисного заземлення полягає в тому, щоб у випадку появи напруги на металевих конструктивних частинах електроустаткування (наприклад, внаслідок замикання на корпус при пошкодженні ізоляції) забезпечити захист людини від ураження електричним струмом при її доторканні до таких частин. Це досягається шляхом зниження до безпечних значень напруг доторкання та кроку. застосовують у мережах з напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю та в мережах напругою вище 1000 В з будь-яким режимом нейтралі джерела живлення.
Схема занулення обладнання 1- запобіжник; 2- електрообладнання	Занулення — це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих нормально неструмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою. Застосовується в чотирьохпровідних мережах напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю. Для швидкого та надійного вимкнення, струм короткого замикання Ік.з повинен перевищувати струм захисного апарата Іап: Ік.з ≥ kІап, де k — коефіцієнт кратності струму короткого замикання відносно струму захисного апарата k = 1,5 — для автоматичних вимикачів; k = 3,0 — для плавких запобіжників.
	Занулення світильника гвинт; нульовий провід; труба електропроводки.
	Захисне вимикання — це швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне вимкнення електроустановки (не більше ніж за 0,2 с) при виникненні в ній небезпеки ураження струмом.
	Ізолювальні електрозахисні засоби: а — ізолювальна штанга; б — покажчик напруги; в — струмовимірювальні кліщі; г — діелектричні рукавички, боти, калоші; д — гумові килимки та доріжки; е — ізолювальна підставка; є — інструменти з ізольованими ручками.

Класифікація приміщень за електричною небезпекою

За ступенем небезпеки ураження електричним струмом всі приміщення поділяються на три категорії:

Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов, що створюють підвищену небезпеку:

високої відносної вологості повітря (перевищує 75% протягом тривалого часу);

високої температури (перевищує 35⁰С протягом тривалого часу);

струмопровідного пилу;

струмопровідної підлоги (металевої, земляної, залізобетонної, цегляної та ін.);

можливості одночасного доторкання до металевих елементів технологічного устаткування чи металоконструкцій будівлі, що з’єднані із землею та металевих частин електроустаткування, які можуть опинитися під напругою.

Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї з умов, що створюють особливу небезпеку:

дуже високої відносної вологості повітря (близько 100%);

хімічно активного середовища;

або одночасною наявністю двох чи більше умов, що створюють підвищену небезпеку.

Приміщення без підвищеної небезпеки характеризуються відсутністю умов, що створюють особливу або підвищену небезпеку

Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання до струмопровідних частин електроустаткування, то для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного інструменту в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга живлення до 36В, а у особливо небезпечних приміщеннях – до 12В.