Електробезпека
Електробезпека – це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.
Основні причини електротравматизму:
недотримання правил експлуатації електроустановок;
доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування;
використання несправного електроінструменту;
використання нестандартних та несправних світильників;
робота з електроустаткуванням без засобів захисту та запобіжних пристосувань;
дотик до незаземлених корпусів електроустановок, які опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції;
Вимоги електробезпеки на будівельних майданчиках
Улаштування та експлуатація електроустановок повинні здійснюватися відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (наказ від 25.07.2006 № 258 Мінпаливенерго України), Правил улаштування електроустановок (наказ від 28.08.2006 № 305 Мінпаливенерго України), НПАОП 0.00-1.29, НПАОП 40.1-1.01, НПАОП 40.1-1.07, НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.32. Електробезпека на будівельному майданчику повинна забезпечуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.1.013.
Улаштування і технічне обслуговування тимчасових і постійних електричних мереж на виробничій території повинен здійснювати персонал, що має відповідну кваліфікаційну групу з електробезпеки.
Розведення тимчасових електромереж напругою до 1000 В, що використовуються для електрозабезпечення об'єктів будівництва, необхідно виконати ізольованими проводами чи кабелями на опорах або конструкціях, розрахованих на відповідну механічну міцність під час прокладання по них проводів і кабелів на висоті над рівнем землі та настилу не менше ніж, м:
2.5 - над робочими місцями;
3,5 - над проходами;
6,0 - над проїздами.
Світильники загального освітлення напругою 127 В і 220 В необхідно встановлювати на висоті не менше ніж 2,5 м від рівня землі, підлоги, настилу.
За висоти підвішування менше ніж 2,5 м необхідно згідно з ПУЕ (наказ Мінпаливенерго України від 28.08.06 № 305) використовувати напругу не вище ніж 25 В. Живлення світильників напругою до 25 В повинно здійснюватися від знижувальних трансформаторів, машинних перетворювачів, акумуляторних батарей. Застосовувати для зазначених цілей автотрансформатори, дроселі та реостати забороняється. Корпуси знижувальних трансформаторів і їх вторинні обмотки слід заземлити. Переносні світильники мають бути тільки промислового виготовлення. Інші світильники застосовувати в якості переносних забороняється.
Вимикачі, рубильники та інші комутаційні електричні апарати, що застосовуються на відкритому повітрі або у вологих цехах, повинні бути у пожежо- вибухозахищеному виконанні.
Усі електропускові пристрої слід розміщувати так, щоб унеможливлювався пуск машин, механізмів і устаткування сторонніми особами. Забороняється вмикання декількох струмоприймачів одним пусковим пристроєм. Розподільні щити і рубильники необхідно закривати на замок.
Металеві будівельні риштовання, металеві огорожі місць, де виконуються роботи, полиці та лотки для прокладання кабелів і проводів, рейкові колії вантажопідіймальних кранів і транспортних засобів з електричним приводом, корпуси устаткування, машин і механізмів з електроприводом необхідно заземлювати відповідно до Правил улаштування електроустановок одразу після їх встановлення на місце до початку виконання будь-яких робіт.
Штепсельні розетки й вилки, що застосовуються у мережах напругою до 25 В, повинні мати таку конструкцію, що унеможливлює вмикання у розетки вилки напругою більше ніж 25 В.
Струмовідні частини електроустановок повинні бути ізольовані, огороджені чи розміщені в місцях, недоступних для випадкового дотику до них.
Захист електричних мереж і електроустановок від несанкціонованого втручання на виробничій території необхідно забезпечити за допомогою запобіжників з каліброваними плавкими вставками або автоматичних вимикачів відповідно до НПАОП 40.1-1.32.
Допуск персоналу будівельно-монтажних організацій до робіт у діючих установках і охоронній зоні ліній електропередачі повинен здійснюватися відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.29, НПАОП 40.1-1.01, НПАОП 40.1-1.07, НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.32 а також наказів Мінпаливенерго України від 25.07.2006 № 258 та від 28.08.2006 № 305.
Підготовка робочого місця і допуск до роботи персоналу, який працює за відрядженням, здійснюються завжди персоналом організації, що експлуатує електротехнічне устаткування.
|
Схема тимчасового електропостачання будинку, що будується. 1 – кабель живлення; 2 – оснвний розподільник; 3–4 – основні розподільчі лінії з коробками відбору потужностей; 5 – опори з світильниками; 6 – штепсельний блок; 7 – понижуючий трансформатор; 8 – інвентарний світильник; 9 – переносний світильник. |
Живлення силових і освітлювальних споживачів будівельних майданчиків передбачається від трансформаторів. Напруга силової мережі 380В, освітлювальної 220В. Необхідно передбачати також напругу до 42 і 12 В для живлення деяких типів електроінструментів і переносних світильників.
Порушення вимог електробезпеки приводить до електротравматизму
Чинники, які впливають на наслідки ураження людини електричним струмом:
сила струму, що проходить через людину;
вид та частота електричного струму;
напруга в електричній мережі;
опір тіла людини;
шлях проходження електричного струму через тіло людини;
тривалість дії електричного струму на людину;
навколишнє середовище.
площі контакту шкіри з струмопровідними частинами;
Основним чинником від якого залежать наслідки ураження людини електричним струмом є – сила струму.
Види струму: - змінний;
- постійний.
Поширені шляхи проходження електричного струму через тіло людини:
рука – рука
права рука – нога
ліва рука – нога
нога – нога
голова – нога
голова – рука
Найбільш небезпечним для людини є ситуація коли струм проходить через такі органи як серце, головний мозок, легені.
Дію електричного струму на людину поділяють на наступні види:
біологічна,
термічна (теплова),
електрохімічна (електролітична)
механічна (динамічна).