Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ryabokuchma_n_p.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
133 Кб
Скачать
☆

Розділ 3. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін

Правильні сівозміни – важлива складова частина системи землеробства. Вона є основою, на якій ґрунтується система обробітку грунту, удобрення і захисту вирощуваних культур від бур’янів, шкідників і хвороб, а грунту – від різних видів ерозії.

Сівозміни дають можливість раціонально використовувати заходи виробництва і землю, більш ефективно організовувати сільськогосподарські роботи.

Система сівозмін господарства (або окремо взятого виробничого підрозділу) відображає агрономічну організацію використання тільки орних земель. У свою чергу характер сівозмін (їх типи і види) витікають зі спеціалізації даного господарства і співвідношення окремих галузей. Тому система сівозмін є основою ведення господарства, основою його систем землеробства.

3.1. Проектування удосконалених або нових сівозмін

Проекти сівозмін розробляються одночасно із складанням перспективного плану розвитку господарства (бізнес-плану), в якому вирішуються всі питання, пов’язані з його напрямом і спеціалізацією, потребою в кормах, структурою посівних площ, заходами підвищення урожайності культур, продуктивності тварин.

Роботу з проектування нових або вдосконалення раніше впроваджених сівозмін виконують у два етапи: підготовчий і власне проектування сівозмін, їх впровадження та освоєння.

Підчас підготовчого періоду уточнюється спеціалізація господарства, досконало вивчаються кліматичні і грунтово-гідрологічні умови господарства. Дані аналізу цих умов використовуються для обґрунтування посівних площ, під бору і розміщення сільськогосподарських культур на території господарства.

1. Розраховуємо структуру посівних площ за основними групами сільськогосподарських культур згідно спеціалізації господарства, тобто наведенні у завданні відсотки структури посівних площ переводимо у гектари. Для цього відсотки множимо на площу ріллі і ділимо на 100.

Зернові – 65-70% = 1053 – 1134 га.

Технічні – 10-18% = 162 – 291,6 га.

Кормові – 15-20% = 243 – 324 га,

з них багаторічні трави – 8-12% = 129,6 – 194,4 га.

2. Визначаємося з культурами, які будуть вирощуватися в польовій, кормовій і грунтозахисній сівозмінах.

У польовій сівозміні можуть вирощуватися всі групи культур (зернові, технічні, кормові), але перевагу надають тим, що користуються підвищеним попитом на ринках збуту: озима пшениця, цукрові буряки, соняшник, ріпак, тощо.

У кормових і грунтозахисних сівозмінах набір культур дещо обмежений. Це обумовлено тим, що кормові сівозміни мають забезпечувати наше тваринництво кормами, тому в них, в більшості випадків, вирощують лише зернофуражні і кормові культури. Метою грунтозахисних сівозмін є захист грунтів від ерозії, тому тут вирощують лише культури суцільного способу сівби і серед них переважають багаторічні і однорічні трави. Тому, при розробці схем сівозмін згідно спеціалізації господарства, краще розпочинати з формування кормових і грунтозахисних сівозмін, а вже в польовій сівозміні здійснювати коректування площ посіву культур так щоб їх структура відповідала завданню.

Перед тим, як розпочати складання схем сівозмін, нам, в першу чергу, потрібно спланувати розподіл площ посіву багаторічних трав між типами сівозмін які наведенні в завданні. Адже для бездифіцитного балансу гумусу і відновлення родючості грунту в кожній сівозміні бажано висівати не менше 10-15% від її площі багаторічних бобових трав. Тому нам потрібно обумовити скільки полів багаторічних трав буде посіяно в наших польовій, кормовій і грунтозахисній сівозмінах. Для цього нам потрібно знати площу одного поля в кожній з сівозмін. Відповідно до теоретичного матеріалу, викладеного вище, для дотримання стабільної структури посівних площ за роками ротації сівозміни – поля мають бути рівновеликими (допустиме відхилення в межах 5%). З цього ми й будемо виходити.

В нашому випадку використаємо варіант розподілу багаторічних трав, оскільки він є більш оптимальним з точки зору відновлення родючості грунтів у сівозмінах.

3. Формуємо схеми сівозмін.

Схеми грунтозахисної і кормової сівозміни формуємо на основі рекомендацій науково-дослідних установ, тобто на основі схем які є наведенні у підручниках, довідниках та методичних вказівках, при цьому обов’язково має бути врахована потреба тваринництва у кормах. Цю інформацію у виробничих умовах надає головний зооінженер. В нас вона відсутня, тому ми будемо орієнтуватися на рекомендовані схеми сівозмін.

Схема кормової сівозміни:

  1. Багаторічні трави

  2. Горох кормовий

  3. Озима пшениця

  4. Кукурудза на зелений корм + багаторічні трави

При формуванні схеми кормової сівозміни ми повинні врахувати спеціалізацію нашого тваринництва. В нашому випадку – це відгодівля свиней і виробництво продукції птиці, тому у кормовій сівозміні мають переважати зернофуражні культури (кукурудза, горох, соя, озимий і ярий ячмінь, тощо). Якщо б у нас господарство спеціалізувалося на виробництві молока або яловичини, відгодівлі нетелей, тобто утриманні ВРХ, то в кормовій сівозміні перевагу слід було б відати сільськогосподарським культурам, які забезпечують виробництво зелених кормів, силосу, сінажу та сіна.

Схема 6-пільної грунтозахисної сівозміни:

  1. Багаторічні трави

  2. Озима пшениця

  3. Ярий ячмінь

  4. Горох кормовий

  5. Озима пшениця

  6. Ярий ячмінь+багаторічні трави

Наступний крок – це складання схеми 10-пільної польової сівозміни. Щоб правильно її скласти ми маємо знати скільки ще потрібно посіяти зернових, технічних і кормових культур виходячи зі спеціалізації господарства. Для цього від загальної структури посівних площ, яка порахована вище, ми віднімаємо площі сільськогосподарських культур “посіяні” в грунтозахисній і кормовій сівозмінах.

У кормовій і грунтозахисній сівозмінах посіяно:

Зернових (озима пшениця, ярий ячмінь) – 105 га;

Кормових (багаторічні трави, кукурудза на зелений корм, кормовий горох) – 115 га

в т.ч. багаторічні трави – 45 га.

Визначаємо структуру 10-пільної польової сівозміни:

Зернові: (1053…1134) – 105 = 948...1029 га;

Технічні: 162...291,6 га;

Кормові: (243…324) – 115 = 128...209 га;

в т.ч. багаторічні трави (129,6…194,4) – 45 = 84,6...149,4 га.

Структуру посівних площ польової сівозміни потрібно формувати у вигляді проміжків, що дозволить нам легко варіювати і уникнути або максимально зменшити кількість збірних полів, тобто полів де одночасно посіяно декілька с.-г. культур.

Після того як ми встановили структуру посівних площ польової сівозміни за основними групами культур, визначаємо кількість полів яку вони будуть займати. Для цього отримані проміжки площ посіву ділимо на площу 1 поля польової сівозміни (150 га):

Зернові: (948...1029) : 140 = 6,7…7,2 поля;

Технічні: (162...291,6) : 140 = 1,2…2 поля;

Кормові: (128...209) : 140 = 1…1,4 поля;

в т.ч. багаторічні трави: (84,6...149,4) : 140 = 0,6…1 поля.

Згідно наших розрахунків у польовій сівозміні ми можемо запланувати посів: зернових – 7 полів або 980 га (7*140), технічних – 2 поля або 280 га (1*140), кормових – 1 поле або 140 га, при цьому цих 140 га буде припадати на багаторічні трави – 1 поле.

Далі плануємо культури, які будемо висівати в групі зернових, технічних і кормових. При плануванні перевагу потрібно віддавати культурам які користуються попитом на ринках збуту, відповідають спеціалізації господарства і можуть вирощуватися в даних грунтово-кліматичних умовах. Для полегшення цієї роботи, за основу ми можемо взяти рекомендовані схеми польових сівозмін для господарств, що спеціалізуються на виробництві свинини та продукції птиці в зоні Лісостепу.

Отже в групі зернових культур в нас вже сформовано 7 полів (2 поля – озимої пшениці, 1 поле – гороху, 2 поля – ярого ячменю, 2 поля – кукурудзи на зерно), залишилось ще три. Оскільки в нас має бути одне поле багаторічних трав, то нам їх потрібно підсіяти під покрив іншої сільськогосподарської культури, зернової або кормової. В нашому випадку, ідеальним варіантом є підсів під покрив ярого ячменю – 1 поле (140 га). Два інших поля ми засіємо цукровими буряками і озимим ріпаком, оскільки завдання спрямоване для максимальної реалізації потенціалу біоенергетичних культур.

Формуємо групу технічних культур. Посіємо озимий ріпак і цукровий буряк, оскільки це найпоширеніші і потрібна в нашому господарстві технічні культури.

Група кормових культур вже сформована і представлена 1 полем багаторічних бобових трав.

Отже наша 10-пільна польова сівозміна буде мати такий набір сільськогосподарських культур:

Зернові: 7 полів – 980 га:

в т.ч. озима пшениця – 2 поля або 280 га;

горох – 1 поле або 140 га;

ярий ячмінь – 2 поля або 280 га;

кукурудза на зерно – 2 поля або 280 га.

Технічні: 2 поля – 280 га:

в т.ч. озимий ріпак – 1 поле або 140 га;

цукрові буряки – 1 поле або 140 га.

Кормові: 1 поле – 140 га:

в т.ч. багаторічні трави – 1 поле або 140 га.

Формуємо схему 10-пільної польової сівозміни. Культури мають чергуватися по кращих попередниках з дотриманням термінів повернення на своє попереднє місце вирощування. Якщо цього досягти ви не можете, то потрібно скоректувати набір сільськогосподарських культур у сівозміні. При цьому ви не повинні порушити її структуру посівних площ.

Складати схему сівозміни зазвичай розпочинають з найкращого попередника під озимі зернові культури.

Схема 10-пільної польової сівозміни:

  1. Багаторічні трави

  2. Озима пшениця

  3. Цукровий буряк

  4. Кукурудза на зерно

  5. Ярий ячмінь

  6. Озимий ріпак

  7. Горох

  8. Озима пшениця

  9. Кукурудза на зерно

  10. Ярий ячмінь+ багаторічні трави

Робимо перевірку, чи дотрималися ми структури посівних площ згідно нашої спеціалізації, яка передбачена завданням курсового проекту. Для цього в усіх сівозмінах ми додаємо площі “посіву” зернових до зернових, технічних до технічних, кормових до кормових і співставляємо з показниками завдання. Звертаємо вашу увагу на те, що якщо у вас є поле з підсівом багаторічних трав, то площа посіву рахується лише по покривній культурі, а багаторічні трави не враховуються.

Перевірка:

Назва групи с/г культур

Площа посіву по типу с/г культур,га

Площа посіву

згідно завдання, га

Польова

Грунтозахисна

Кормова

Всього

Зернові

980

80

25

1105

1053-1134

Технічні

280

280

162-291,6

Кормові

в т.ч. багаторічні трави

140

140

40

20

75

25

255

185

243-324

129,6-194,4

Таблиця 3.1

Структура посівних площ, урожайність та валовий збір сільськогоспо-дарських культур при спеціалізації господарства на виробництво свинини і продукції птиці.

Культура

Площа посіву, га

Структура посівних площ,%

Урожайність, ц/га

Валовий збір, т.

1. Зернові всього

1105

68,2

 

озима пшениця

345

21,3

58,2

2007,9

ярий ячмінь

320

19,8

45,9

1468,8

горох

140

8,6

28,8

403,2

кукурудза

280

17,3

66,7

1867,6

2. Технічні всього

280

17,3

 

цукрові буряки

140

8,6

400

5600

озимий ріпак

140

8,6

17,3

242,2

3. Кормові всього

255

15,7

 

В т.ч. багаторічні трави

185

11,4

223

4125,5

горох кормовий

45

2,8

200

900

кукурудза на зелений корм

25

1,5

400

1000

Всього: (1+2+3)

1620

100

 

Проміжні посіви, всього:

485

29,9

8,6

417,1

Згідно нашої перевірки, ми склали схеми сівозмін, які цілком відповідають спеціалізації господарства і мають науково-обгрунтоване чергування с.-г. культур.

За аналогічною схемою має бути здійснений опис побудови схем сівозмін згідно вашого завдання в курсовому проекті.

Для того, щоб наситити сівозміну проміжними посівами нам потрібно знати календарні строки збирання попередника і посіву наступної основної культури (додаток Е). Якщо при аналізі ми встановили, що в нас від збирання попередника до основного (поверхневого) обробітку грунту під посів наступної культури залишилось не менше 2-3 місяців, то в такому випадку можна планувати посів проміжних культур.

Існує чотири види проміжних культур: післяукісні, післяжнивні, озимі проміжні і підсівні.

Післяукісні – висіваються після збирання кормових культур на зелений корм, силос, сінаж і сіно перед ярими ранніми зерновими, соняшником і цукровими буряками. Збираються в рік посіву. Як післяукісні проміжні посіви можуть висіватися: горох, ріпак, кормова капуста, однорічні злаково-бобові сумішки, просо, гречка, кукурудза, картопля, тощо.

Таблиця 3.2

Розподіл площ посіву с.-г. культур між запроектованими сівозмінами

Культура

Назва сівозміни

Польова

Ґрунтозахисна

Кормова

га

%

га

%

га

%

1. Зернові всього

980

70

80

66,7

25

25

озима пшениця

280

20

40

33,3

25

25

ярий ячмінь

280

20

40

33,3

горох

140

10

кукурудза

280

20

2. Технічні всього

280

20

цукрові буряки

140

10

озимий ріпак

140

10

3. Кормові всього

140

10

40

33,3

75

75

В т.ч. багаторічні трави

140

10

20

16,7

25

25

горох кормовий

20

16,7

25

25

кукурудза на зелений корм

25

25

Всього: (1+2+3)

1400

100

120

100

100

100

Проміжні посіви, всього:

420

30

40

33,3

25

25

Післяжнивні - висіваються після збирання ярих і озимих зернових кулькультур перед ярими ранніми зерновими, соняшником і цукровими буряками. Збирают Збираються в рік посіву. У післяжнивних проміжних посівах можуть висіватися лише швидкорослі культури : гірчиця біла, редька олійна, вика яра, жито яре, турнепс, суданська трава, гречка, фацелія, тощо.

Озимі – висіваються після збирання озимих і ярих зернових, ранніх сортів картоплі, овочів перед пізніми ярими зерновими, картоплею, соєю і т.д. Збір врожаю відбувається на наступний рік перед сівбою основної культури. У озимих проміжних посівах можна висівати всі озимі культури, які швидко відростають навесні і дають потужну вегетативну масу: озиме жито, озиме тритикале, озима вика, озима суріпиця, озимий ріпак, тощо.

Підсівною називають проміжну культуру, яку висівають під покрив основної культури. У підсівних проміжних посівах висівають тіневитривалі культури, які у першій половині вегетації повільно ростуть і розвиваються під покривом основної, але інтенсивно відростають у другій половині після збирання покривної: однорічні злакові трави, серадела, суданська трава, люпин, ріпак, тощо.

Насичення 10-пільної польової сівозміни проміжними посівами:

Схема 1. Насичення проектної сівозміни проміжними посівами.

  1. Багаторічні трави

  2. Озима пшениця (+ біла гірчиця)

  3. Цукровий буряк

  4. Кукурудза на зерно

  5. Ярий ячмінь

  6. Озимий ріпак (+ біла гірчиця)

  7. Горох

  8. Озима пшениця (+ біла гірчиця)

  9. Кукурудза на зерно

  10. Ярий ячмінь+багаторічні трави

Для насичення польової сівозміни проміжними посівами нам потрібно проаналізувати кожну її ланку на наявність проміжку часу, коли поле вільне від основних культур і придатне для висівання проміжних. Отже, в проектній сівозміні проміжні посіви будуть вирощуватися: частково в 2,6 і 8 полі – післяжнивні та озимі проміжні на зелений корм.У 10 полі в нас є підсівна культура у вигляді багаторічних трав, проте це буде не проміжна, а основна культура, оскільки порівняно з ячменем вона перебуває більший період часу на полі і урожай дає на наступний рік

Площа посіву проміжних культур визначається потребами господарства та його матеріально-технічною базою, тобто проміжні посіви не повинні перешкоджати підготовці грунту та сівбі основних культур, тому під них можна відводити як все поле так і частину, тоді як на іншій частині буде проводитися обробіток грунту.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]