- •Розділ 1. Землеробство – основа раціонального сільськогосподарського виробництва (огляд літератури)
- •1.1. Науково-обгрунтоване чергування культур у сівозміні та його вплив на урожайність сільськогосподарських культур
- •1.2. Шкодочинність бур’янів та заходи боротьби з ними
- •1.3. Системи обробітку грунту, їх завдання і вплив на продуктивність сільськогосподарських культур
- •Розділ 2. Загальна характеристика Вінницького району, де розміщується заплановане господарство
- •2.1. Характеристика землекористування Вінницького району
- •2.2Характеристика грунтово-кліматичших умов господарства
- •Розділ 3. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін
- •3.1. Проектування удосконалених або нових сівозмін
- •3.2. Оцінка існуючої та запланованої сівозміни
- •3.3. Освоєння та впровадження запроектованих сівозмін
- •Розділ 4. Забур’яненість полів сівозміни та заходи хімічної боротьби з ними
- •Розділ 5. Система обробітку грунту під культури сівозміни
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Розділ 3. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін
Правильні сівозміни – важлива складова частина системи землеробства. Вона є основою, на якій ґрунтується система обробітку грунту, удобрення і захисту вирощуваних культур від бур’янів, шкідників і хвороб, а грунту – від різних видів ерозії.
Сівозміни дають можливість раціонально використовувати заходи виробництва і землю, більш ефективно організовувати сільськогосподарські роботи.
Система сівозмін господарства (або окремо взятого виробничого підрозділу) відображає агрономічну організацію використання тільки орних земель. У свою чергу характер сівозмін (їх типи і види) витікають зі спеціалізації даного господарства і співвідношення окремих галузей. Тому система сівозмін є основою ведення господарства, основою його систем землеробства.
3.1. Проектування удосконалених або нових сівозмін
Проекти сівозмін розробляються одночасно із складанням перспективного плану розвитку господарства (бізнес-плану), в якому вирішуються всі питання, пов’язані з його напрямом і спеціалізацією, потребою в кормах, структурою посівних площ, заходами підвищення урожайності культур, продуктивності тварин.
Роботу з проектування нових або вдосконалення раніше впроваджених сівозмін виконують у два етапи: підготовчий і власне проектування сівозмін, їх впровадження та освоєння.
Підчас підготовчого періоду уточнюється спеціалізація господарства, досконало вивчаються кліматичні і грунтово-гідрологічні умови господарства. Дані аналізу цих умов використовуються для обґрунтування посівних площ, під бору і розміщення сільськогосподарських культур на території господарства.
1. Розраховуємо структуру посівних площ за основними групами сільськогосподарських культур згідно спеціалізації господарства, тобто наведенні у завданні відсотки структури посівних площ переводимо у гектари. Для цього відсотки множимо на площу ріллі і ділимо на 100.
Зернові – 65-70% = 1053 – 1134 га.
Технічні – 10-18% = 162 – 291,6 га.
Кормові – 15-20% = 243 – 324 га,
з них багаторічні трави – 8-12% = 129,6 – 194,4 га.
2. Визначаємося з культурами, які будуть вирощуватися в польовій, кормовій і грунтозахисній сівозмінах.
У польовій сівозміні можуть вирощуватися всі групи культур (зернові, технічні, кормові), але перевагу надають тим, що користуються підвищеним попитом на ринках збуту: озима пшениця, цукрові буряки, соняшник, ріпак, тощо.
У кормових і грунтозахисних сівозмінах набір культур дещо обмежений. Це обумовлено тим, що кормові сівозміни мають забезпечувати наше тваринництво кормами, тому в них, в більшості випадків, вирощують лише зернофуражні і кормові культури. Метою грунтозахисних сівозмін є захист грунтів від ерозії, тому тут вирощують лише культури суцільного способу сівби і серед них переважають багаторічні і однорічні трави. Тому, при розробці схем сівозмін згідно спеціалізації господарства, краще розпочинати з формування кормових і грунтозахисних сівозмін, а вже в польовій сівозміні здійснювати коректування площ посіву культур так щоб їх структура відповідала завданню.
Перед тим, як розпочати складання схем сівозмін, нам, в першу чергу, потрібно спланувати розподіл площ посіву багаторічних трав між типами сівозмін які наведенні в завданні. Адже для бездифіцитного балансу гумусу і відновлення родючості грунту в кожній сівозміні бажано висівати не менше 10-15% від її площі багаторічних бобових трав. Тому нам потрібно обумовити скільки полів багаторічних трав буде посіяно в наших польовій, кормовій і грунтозахисній сівозмінах. Для цього нам потрібно знати площу одного поля в кожній з сівозмін. Відповідно до теоретичного матеріалу, викладеного вище, для дотримання стабільної структури посівних площ за роками ротації сівозміни – поля мають бути рівновеликими (допустиме відхилення в межах 5%). З цього ми й будемо виходити.
В нашому випадку використаємо варіант розподілу багаторічних трав, оскільки він є більш оптимальним з точки зору відновлення родючості грунтів у сівозмінах.
3. Формуємо схеми сівозмін.
Схеми грунтозахисної і кормової сівозміни формуємо на основі рекомендацій науково-дослідних установ, тобто на основі схем які є наведенні у підручниках, довідниках та методичних вказівках, при цьому обов’язково має бути врахована потреба тваринництва у кормах. Цю інформацію у виробничих умовах надає головний зооінженер. В нас вона відсутня, тому ми будемо орієнтуватися на рекомендовані схеми сівозмін.
Схема кормової сівозміни:
Багаторічні трави
Горох кормовий
Озима пшениця
Кукурудза на зелений корм + багаторічні трави
При формуванні схеми кормової сівозміни ми повинні врахувати спеціалізацію нашого тваринництва. В нашому випадку – це відгодівля свиней і виробництво продукції птиці, тому у кормовій сівозміні мають переважати зернофуражні культури (кукурудза, горох, соя, озимий і ярий ячмінь, тощо). Якщо б у нас господарство спеціалізувалося на виробництві молока або яловичини, відгодівлі нетелей, тобто утриманні ВРХ, то в кормовій сівозміні перевагу слід було б відати сільськогосподарським культурам, які забезпечують виробництво зелених кормів, силосу, сінажу та сіна.
Схема 6-пільної грунтозахисної сівозміни:
Багаторічні трави
Озима пшениця
Ярий ячмінь
Горох кормовий
Озима пшениця
Ярий ячмінь+багаторічні трави
Наступний крок – це складання схеми 10-пільної польової сівозміни. Щоб правильно її скласти ми маємо знати скільки ще потрібно посіяти зернових, технічних і кормових культур виходячи зі спеціалізації господарства. Для цього від загальної структури посівних площ, яка порахована вище, ми віднімаємо площі сільськогосподарських культур “посіяні” в грунтозахисній і кормовій сівозмінах.
У кормовій і грунтозахисній сівозмінах посіяно:
Зернових (озима пшениця, ярий ячмінь) – 105 га;
Кормових (багаторічні трави, кукурудза на зелений корм, кормовий горох) – 115 га
в т.ч. багаторічні трави – 45 га.
Визначаємо структуру 10-пільної польової сівозміни:
Зернові: (1053…1134) – 105 = 948...1029 га;
Технічні: 162...291,6 га;
Кормові: (243…324) – 115 = 128...209 га;
в т.ч. багаторічні трави (129,6…194,4) – 45 = 84,6...149,4 га.
Структуру посівних площ польової сівозміни потрібно формувати у вигляді проміжків, що дозволить нам легко варіювати і уникнути або максимально зменшити кількість збірних полів, тобто полів де одночасно посіяно декілька с.-г. культур.
Після того як ми встановили структуру посівних площ польової сівозміни за основними групами культур, визначаємо кількість полів яку вони будуть займати. Для цього отримані проміжки площ посіву ділимо на площу 1 поля польової сівозміни (150 га):
Зернові: (948...1029) : 140 = 6,7…7,2 поля;
Технічні: (162...291,6) : 140 = 1,2…2 поля;
Кормові: (128...209) : 140 = 1…1,4 поля;
в т.ч. багаторічні трави: (84,6...149,4) : 140 = 0,6…1 поля.
Згідно наших розрахунків у польовій сівозміні ми можемо запланувати посів: зернових – 7 полів або 980 га (7*140), технічних – 2 поля або 280 га (1*140), кормових – 1 поле або 140 га, при цьому цих 140 га буде припадати на багаторічні трави – 1 поле.
Далі плануємо культури, які будемо висівати в групі зернових, технічних і кормових. При плануванні перевагу потрібно віддавати культурам які користуються попитом на ринках збуту, відповідають спеціалізації господарства і можуть вирощуватися в даних грунтово-кліматичних умовах. Для полегшення цієї роботи, за основу ми можемо взяти рекомендовані схеми польових сівозмін для господарств, що спеціалізуються на виробництві свинини та продукції птиці в зоні Лісостепу.
Отже в групі зернових культур в нас вже сформовано 7 полів (2 поля – озимої пшениці, 1 поле – гороху, 2 поля – ярого ячменю, 2 поля – кукурудзи на зерно), залишилось ще три. Оскільки в нас має бути одне поле багаторічних трав, то нам їх потрібно підсіяти під покрив іншої сільськогосподарської культури, зернової або кормової. В нашому випадку, ідеальним варіантом є підсів під покрив ярого ячменю – 1 поле (140 га). Два інших поля ми засіємо цукровими буряками і озимим ріпаком, оскільки завдання спрямоване для максимальної реалізації потенціалу біоенергетичних культур.
Формуємо групу технічних культур. Посіємо озимий ріпак і цукровий буряк, оскільки це найпоширеніші і потрібна в нашому господарстві технічні культури.
Група кормових культур вже сформована і представлена 1 полем багаторічних бобових трав.
Отже наша 10-пільна польова сівозміна буде мати такий набір сільськогосподарських культур:
Зернові: 7 полів – 980 га:
в т.ч. озима пшениця – 2 поля або 280 га;
горох – 1 поле або 140 га;
ярий ячмінь – 2 поля або 280 га;
кукурудза на зерно – 2 поля або 280 га.
Технічні: 2 поля – 280 га:
в т.ч. озимий ріпак – 1 поле або 140 га;
цукрові буряки – 1 поле або 140 га.
Кормові: 1 поле – 140 га:
в т.ч. багаторічні трави – 1 поле або 140 га.
Формуємо схему 10-пільної польової сівозміни. Культури мають чергуватися по кращих попередниках з дотриманням термінів повернення на своє попереднє місце вирощування. Якщо цього досягти ви не можете, то потрібно скоректувати набір сільськогосподарських культур у сівозміні. При цьому ви не повинні порушити її структуру посівних площ.
Складати схему сівозміни зазвичай розпочинають з найкращого попередника під озимі зернові культури.
Схема 10-пільної польової сівозміни:
Багаторічні трави
Озима пшениця
Цукровий буряк
Кукурудза на зерно
Ярий ячмінь
Озимий ріпак
Горох
Озима пшениця
Кукурудза на зерно
Ярий ячмінь+ багаторічні трави
Робимо перевірку, чи дотрималися ми структури посівних площ згідно нашої спеціалізації, яка передбачена завданням курсового проекту. Для цього в усіх сівозмінах ми додаємо площі “посіву” зернових до зернових, технічних до технічних, кормових до кормових і співставляємо з показниками завдання. Звертаємо вашу увагу на те, що якщо у вас є поле з підсівом багаторічних трав, то площа посіву рахується лише по покривній культурі, а багаторічні трави не враховуються.
Перевірка:
Назва групи с/г культур |
Площа посіву по типу с/г культур,га |
Площа посіву згідно завдання, га |
|||
Польова |
Грунтозахисна |
Кормова |
Всього |
||
Зернові |
980 |
80 |
25 |
1105 |
1053-1134 |
Технічні |
280 |
|
|
280 |
162-291,6 |
Кормові в т.ч. багаторічні трави |
140 140 |
40 20 |
75 25 |
255 185 |
243-324 129,6-194,4 |
Таблиця 3.1
Структура посівних площ, урожайність та валовий збір сільськогоспо-дарських культур при спеціалізації господарства на виробництво свинини і продукції птиці.
Культура |
Площа посіву, га |
Структура посівних площ,% |
Урожайність, ц/га |
Валовий збір, т. |
1. Зернові всього |
1105 |
68,2 |
|
|
озима пшениця |
345 |
21,3 |
58,2 |
2007,9 |
ярий ячмінь |
320 |
19,8 |
45,9 |
1468,8 |
горох |
140 |
8,6 |
28,8 |
403,2 |
кукурудза |
280 |
17,3 |
66,7 |
1867,6 |
2. Технічні всього |
280 |
17,3 |
|
|
цукрові буряки |
140 |
8,6 |
400 |
5600 |
озимий ріпак |
140 |
8,6 |
17,3 |
242,2 |
3. Кормові всього |
255
|
15,7 |
|
|
В т.ч. багаторічні трави |
185 |
11,4 |
223 |
4125,5 |
горох кормовий |
45 |
2,8 |
200 |
900 |
кукурудза на зелений корм |
25 |
1,5 |
400 |
1000 |
Всього: (1+2+3) |
1620 |
100 |
|
|
Проміжні посіви, всього: |
485 |
29,9 |
8,6 |
417,1 |
Згідно нашої перевірки, ми склали схеми сівозмін, які цілком відповідають спеціалізації господарства і мають науково-обгрунтоване чергування с.-г. культур.
За аналогічною схемою має бути здійснений опис побудови схем сівозмін згідно вашого завдання в курсовому проекті.
Для того, щоб наситити сівозміну проміжними посівами нам потрібно знати календарні строки збирання попередника і посіву наступної основної культури (додаток Е). Якщо при аналізі ми встановили, що в нас від збирання попередника до основного (поверхневого) обробітку грунту під посів наступної культури залишилось не менше 2-3 місяців, то в такому випадку можна планувати посів проміжних культур.
Існує чотири види проміжних культур: післяукісні, післяжнивні, озимі проміжні і підсівні.
Післяукісні – висіваються після збирання кормових культур на зелений корм, силос, сінаж і сіно перед ярими ранніми зерновими, соняшником і цукровими буряками. Збираються в рік посіву. Як післяукісні проміжні посіви можуть висіватися: горох, ріпак, кормова капуста, однорічні злаково-бобові сумішки, просо, гречка, кукурудза, картопля, тощо.
Таблиця 3.2
Розподіл площ посіву с.-г. культур між запроектованими сівозмінами
Культура |
Назва сівозміни |
|||||
Польова |
Ґрунтозахисна |
Кормова |
||||
га |
% |
га |
% |
га |
% |
|
1. Зернові всього |
980 |
70 |
80 |
66,7 |
25 |
25 |
озима пшениця |
280 |
20 |
40 |
33,3 |
25 |
25 |
ярий ячмінь |
280 |
20 |
40 |
33,3 |
|
|
горох |
140 |
10 |
|
|
|
|
кукурудза |
280 |
20 |
|
|
|
|
2. Технічні всього |
280 |
20 |
|
|
|
|
цукрові буряки |
140 |
10 |
|
|
|
|
озимий ріпак |
140 |
10 |
|
|
|
|
3. Кормові всього |
140 |
10 |
40 |
33,3 |
75 |
75 |
В т.ч. багаторічні трави |
140 |
10 |
20 |
16,7 |
25 |
25 |
горох кормовий |
|
|
20 |
16,7 |
25 |
25 |
кукурудза на зелений корм |
|
|
|
|
25 |
25 |
Всього: (1+2+3) |
1400 |
100 |
120 |
100 |
100 |
100 |
Проміжні посіви, всього: |
420 |
30 |
40 |
33,3 |
25 |
25 |
Післяжнивні - висіваються після збирання ярих і озимих зернових кулькультур перед ярими ранніми зерновими, соняшником і цукровими буряками. Збирают Збираються в рік посіву. У післяжнивних проміжних посівах можуть висіватися лише швидкорослі культури : гірчиця біла, редька олійна, вика яра, жито яре, турнепс, суданська трава, гречка, фацелія, тощо.
Озимі – висіваються після збирання озимих і ярих зернових, ранніх сортів картоплі, овочів перед пізніми ярими зерновими, картоплею, соєю і т.д. Збір врожаю відбувається на наступний рік перед сівбою основної культури. У озимих проміжних посівах можна висівати всі озимі культури, які швидко відростають навесні і дають потужну вегетативну масу: озиме жито, озиме тритикале, озима вика, озима суріпиця, озимий ріпак, тощо.
Підсівною називають проміжну культуру, яку висівають під покрив основної культури. У підсівних проміжних посівах висівають тіневитривалі культури, які у першій половині вегетації повільно ростуть і розвиваються під покривом основної, але інтенсивно відростають у другій половині після збирання покривної: однорічні злакові трави, серадела, суданська трава, люпин, ріпак, тощо.
Насичення 10-пільної польової сівозміни проміжними посівами:
Схема 1. Насичення проектної сівозміни проміжними посівами.
Багаторічні трави
Озима пшениця (+ біла гірчиця)
Цукровий буряк
Кукурудза на зерно
Ярий ячмінь
Озимий ріпак (+ біла гірчиця)
Горох
Озима пшениця (+ біла гірчиця)
Кукурудза на зерно
Ярий ячмінь+багаторічні трави
Для насичення польової сівозміни проміжними посівами нам потрібно проаналізувати кожну її ланку на наявність проміжку часу, коли поле вільне від основних культур і придатне для висівання проміжних. Отже, в проектній сівозміні проміжні посіви будуть вирощуватися: частково в 2,6 і 8 полі – післяжнивні та озимі проміжні на зелений корм.У 10 полі в нас є підсівна культура у вигляді багаторічних трав, проте це буде не проміжна, а основна культура, оскільки порівняно з ячменем вона перебуває більший період часу на полі і урожай дає на наступний рік
Площа посіву проміжних культур визначається потребами господарства та його матеріально-технічною базою, тобто проміжні посіви не повинні перешкоджати підготовці грунту та сівбі основних культур, тому під них можна відводити як все поле так і частину, тоді як на іншій частині буде проводитися обробіток грунту.
