Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ryabokuchma_n_p.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
133 Кб
Скачать
☆

3.2. Оцінка існуючої та запланованої сівозміни

Нова сівозміна ставить досить конкретні цілі, з яких можна виділити такі: удосконалення організації сільськогосподарського виробництва, підвищення продуктивності праці, підвищення якості рослинницької продукції, посилення агротехнічного значення культур і парів, підвищення продуктивності кожного гектара ріллі і т.п. Якщо нова сівозміна не забезпечує досягнення поставленої мети і насамперед загального підвищення продуктивності ріллі, то її впровадження є недоцільним.

Оцінку продуктивності існуючої і запроектованої сівозміни здійснюють у вигляді таблиці 3.3. з використанням додатків К,Л, де наведено вміст кормових одиниць і перетравного протеїну в основній та побічній продукції сільськогосподарських культур, а також співвідношення між основною і побічною продукцією.

У таблиці 3.3 як діючу сівозміну (колонка 2) ми наводимо розміщення сільськогосподарських культур в поточному році, яке подане у завданні на курсовий проект. Як нову сівозміну (колонка 2) – наводимо розроблену на перспективу найбільшу польову сівозміну згідно спеціалізації. Площа посіву (колонка 3) як в діючій, так і в новій сівозміні однакова і визначається на основі завдання на курсовий проект. Урожайність сільськогосподарських культур (колонка 4) для діючої сівозміни береться з таблиці 2.2, а для нової сівозміни з таблиці 3.1. Вміст в 1 кг продукції кормових одиниць і перетравного протеїну наведено в додатку Л або в довідниках з кормовиробництва (Довідник поживності кормів / За ред. М.М. Карпуся, І.П.

Таблиця 3.3.

Оцінка продуктивності існуючої і запроектованої сівозміни.

№ поля

Культура

Площа,га

Урожайність, ц/га

Вміст в 1 кг продукції

Співвідношення основної і побічної продукції

Валовий збір, ц

кормових одиниць,кг

Перетворе-ного протеїну, г

продукції

кормових одиниць

перетравного протеїну

в сновній

побічній

основній

побічній

основної

побічної

основної

побічної

основної

побічної

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Діюча сівозміна

1

Цукрові буряки

140

169

0,23

0,14

11

17

1:0,4

23660

9464

5442

1325

260

161

2

Озима пшениця

140

21,9

1,16

0,25

80

5

1:1,5

3066

4599

3557

1150

245

46

3

Кукурудза на зерно

140

43,9

1,16

0,35

56

72

1:1,5

6146

9219

7129

3227

344

664

4

Кукурудза на силос

140

198

0,19

0,19

12

72

1:1,5

27720

41580

5267

7900

333

2994

5

Однорічні трави

140

122

0,5

0,5

34

34

1:1,2

17080

20496

8540

10248

581

697

6

Озима пшениця

140

21,9

1,16

0,25

80

5

1:1,5

3066

4599

3557

1150

245

23

7

Ярий ріпак

140

12,3

1,14

0,39

72

20

1:1,2

1722

2066,4

1963

806

124

41

8

Овес + баг. трави

140

19,8

1,0

0,29

72

16

1:1,2

2772

3326,4

2772

965

200

53

9

Цукрові буряки

140

169

0,23

0,14

11

17

1:0,4

23660

9464

5442

1325

260

161

10

Горох

140

14,5

1,17

0,25

80

32

1:1

2030

2030

2375

508

162

65

Всього:

1400

46043

28602

2755

4905

Вихід на 100 га ріллі: кормових одиниць 5332 ц, перетравного протеїну 547ц.

Нова сівозміна

1

Багаторічні трави

140

223

0,5

0,5

34

34

1:1,2

31220

37464

15610

18732

1061

1274

2

Озима пшениця

140

54,2

1,16

0,25

80

5

1:1,5

7588

11382

8802

2846

607

57

3

Цукровий буряк

140

400

0,23

0,14

11

17

1:0,4

56000

22400

12880

3136

616

381

4

Кукурудза на зерно

140

66,7

1,16

0,35

56

72

1:1,5

9338

14007

10832

4902

523

1009

5

Ярий ячмінь

140

43,8

1,17

0,39

72

21

1:1,2

6132

7358,4

7174

2870

442

155

6

Озимий ріпак

140

17,3

1,14

0,39

72

20

1:1,2

2422

2906,4

2761

1133

174

58

7

Горох

140

34,2

1,17

0,25

80

32

1:1

4788

4788

5602

1197

383

153

8

Озима пшениця

140

54,2

1,16

0,25

80

5

1:1,5

7588

11382

8802

2846

607

57

9

Кукурудза на зерно

140

66,7

1,16

0,35

56

72

1:1,5

9338

14007

10832

4902

523

1009

10

Ярий ячмінь +б.т.

140

43,8

1,17

0,39

72

21

1:1,2

6132

7358,4

7174

2870

442

155

Всього:

1400

90470

45434

5378

4306

Вихід на 100 га ріллі: кормових одиниць 9707ц, перетравного протеїну 692 ц

Проскури, А.А. Плішка – К.: Урожай, 1978 - 274 с.). Співвідношення між основною і побічною продукцією є в додатку К.

Валовий збір основної продукції визначається як добуток площі посіву на урожайність (кол. 10 = кол.2 * кол. 3), а побічної – валовий збір основної продукції помножено на співвідношення між основною і побічною продукцією (кол. 11 = кол. 10 * кол. 9).

Валовий збір кормових одиниць з основною продукцією обраховується як добуток валового збору основної продукції на вміст в 1 кг основної продукції кормових одиниць (кол. 12 = кол. 10 * кол. 5). Аналогічно визначається і валовий збір кормових одиниць з побічною продукцією ( кол. 13 = кол. 11 * кол. 6).

Валовий збір перетравного протеїну з основною продукцією визначають як добуток валового збору основної продукції (ц) на вміст перетравного протеїну в 1 кг основної продукції (г) поділений на 1000 для переведення показників у центнери (кол. 14 = кол. 10 * кол. 7 / 1000). За аналогічною схемою визначають валовий збір перетравного протеїну з побічною продукцією ( кол. 15 = кол. 11 * кол. 8 / 1000).

Вихід на 100 га ріллі кормових одиниць визначають діленням суми валових зборів кормових одиниць з основною і побічною продукцією з усіх полів сівозміни на загальну площу сівозміни і помножено на 100 га ((∑ кол. 12 + ∑ кол. 13)/ ∑ кол. 3 * 100), аналогічно визначають і вихід на 100 га ріллі перетравного протеїну ((∑ кол. 14 + ∑ кол. 15)/ ∑ кол. 3 * 100)

Після того, як визначили вихід на 100 га ріллі кормових одиниць і перетравного протеїну робиться висновок про доцільність освоєння та запровадження проектної сівозміни. Тобто, якщо показники виходу кормових одиниць і перетравного протеїну на 100 га ріллі проектної (нової) сівозміни перевищують аналогічні показники існуючої (діючої) в господарстві сівозміни, тоді є доцільність запровадження такої сівозміни у виробництво. У разі якщо діюча сівозміна буде більш продуктивніша ніж нова, тоді така сівозміна не запроваджується. В такому випадку ми повертаємося до проектування нових сівозмін, вводимо в схему інші більш продуктивніші культури, але обов’язково з врахуванням майбутньої спеціалізації господарства, його грунтово-кліматичних умов і матеріально-технічної бази.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]