- •Розділ 1. Землеробство – основа раціонального сільськогосподарського виробництва (огляд літератури)
- •1.1. Науково-обгрунтоване чергування культур у сівозміні та його вплив на урожайність сільськогосподарських культур
- •1.2. Шкодочинність бур’янів та заходи боротьби з ними
- •1.3. Системи обробітку грунту, їх завдання і вплив на продуктивність сільськогосподарських культур
- •Розділ 2. Загальна характеристика Вінницького району, де розміщується заплановане господарство
- •2.1. Характеристика землекористування Вінницького району
- •2.2Характеристика грунтово-кліматичших умов господарства
- •Розділ 3. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін
- •3.1. Проектування удосконалених або нових сівозмін
- •3.2. Оцінка існуючої та запланованої сівозміни
- •3.3. Освоєння та впровадження запроектованих сівозмін
- •Розділ 4. Забур’яненість полів сівозміни та заходи хімічної боротьби з ними
- •Розділ 5. Система обробітку грунту під культури сівозміни
- •Висновки
- •Список використаної літератури
3.2. Оцінка існуючої та запланованої сівозміни
Нова сівозміна ставить досить конкретні цілі, з яких можна виділити такі: удосконалення організації сільськогосподарського виробництва, підвищення продуктивності праці, підвищення якості рослинницької продукції, посилення агротехнічного значення культур і парів, підвищення продуктивності кожного гектара ріллі і т.п. Якщо нова сівозміна не забезпечує досягнення поставленої мети і насамперед загального підвищення продуктивності ріллі, то її впровадження є недоцільним.
Оцінку продуктивності існуючої і запроектованої сівозміни здійснюють у вигляді таблиці 3.3. з використанням додатків К,Л, де наведено вміст кормових одиниць і перетравного протеїну в основній та побічній продукції сільськогосподарських культур, а також співвідношення між основною і побічною продукцією.
У таблиці 3.3 як діючу сівозміну (колонка 2) ми наводимо розміщення сільськогосподарських культур в поточному році, яке подане у завданні на курсовий проект. Як нову сівозміну (колонка 2) – наводимо розроблену на перспективу найбільшу польову сівозміну згідно спеціалізації. Площа посіву (колонка 3) як в діючій, так і в новій сівозміні однакова і визначається на основі завдання на курсовий проект. Урожайність сільськогосподарських культур (колонка 4) для діючої сівозміни береться з таблиці 2.2, а для нової сівозміни з таблиці 3.1. Вміст в 1 кг продукції кормових одиниць і перетравного протеїну наведено в додатку Л або в довідниках з кормовиробництва (Довідник поживності кормів / За ред. М.М. Карпуся, І.П.
Таблиця 3.3.
Оцінка продуктивності існуючої і запроектованої сівозміни.
№ поля |
Культура |
Площа,га |
Урожайність, ц/га |
Вміст в 1 кг продукції |
Співвідношення основної і побічної продукції |
Валовий збір, ц |
|||||||||||||
кормових одиниць,кг |
Перетворе-ного протеїну, г |
продукції |
кормових одиниць |
перетравного протеїну |
|||||||||||||||
в сновній |
побічній |
основній |
побічній |
основної |
побічної |
основної |
побічної |
основної |
побічної |
||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|||||
Діюча сівозміна |
|||||||||||||||||||
1 |
Цукрові буряки |
140 |
169 |
0,23 |
0,14 |
11 |
17 |
1:0,4 |
23660 |
9464 |
5442 |
1325 |
260 |
161 |
|||||
2 |
Озима пшениця |
140 |
21,9 |
1,16 |
0,25 |
80 |
5 |
1:1,5 |
3066 |
4599 |
3557 |
1150 |
245 |
46 |
|||||
3 |
Кукурудза на зерно |
140 |
43,9 |
1,16 |
0,35 |
56 |
72 |
1:1,5 |
6146 |
9219 |
7129 |
3227 |
344 |
664 |
|||||
4 |
Кукурудза на силос |
140 |
198 |
0,19 |
0,19 |
12 |
72 |
1:1,5 |
27720 |
41580 |
5267 |
7900 |
333 |
2994 |
|||||
5 |
Однорічні трави |
140 |
122 |
0,5 |
0,5 |
34 |
34 |
1:1,2 |
17080 |
20496 |
8540 |
10248 |
581 |
697 |
|||||
6 |
Озима пшениця |
140 |
21,9 |
1,16 |
0,25 |
80 |
5 |
1:1,5 |
3066 |
4599 |
3557 |
1150 |
245 |
23 |
|||||
7 |
Ярий ріпак |
140 |
12,3 |
1,14 |
0,39 |
72 |
20 |
1:1,2 |
1722 |
2066,4 |
1963 |
806 |
124 |
41 |
|||||
8 |
Овес + баг. трави |
140 |
19,8 |
1,0 |
0,29 |
72 |
16 |
1:1,2 |
2772 |
3326,4 |
2772 |
965 |
200 |
53 |
|||||
9 |
Цукрові буряки |
140 |
169 |
0,23 |
0,14 |
11 |
17 |
1:0,4 |
23660 |
9464 |
5442 |
1325 |
260 |
161 |
|||||
10 |
Горох |
140 |
14,5 |
1,17 |
0,25 |
80 |
32 |
1:1 |
2030 |
2030 |
2375 |
508 |
162 |
65 |
|||||
|
Всього: |
1400 |
|
|
|
|
|
|
|
|
46043 |
28602 |
2755 |
4905 |
|||||
Вихід на 100 га ріллі: кормових одиниць 5332 ц, перетравного протеїну 547ц. |
|||||||||||||||||||
Нова сівозміна |
|||||||||||||||||||
1 |
Багаторічні трави |
140 |
223 |
0,5 |
0,5 |
34 |
34 |
1:1,2 |
31220 |
37464 |
15610 |
18732 |
1061 |
1274 |
|||||
2 |
Озима пшениця |
140 |
54,2 |
1,16 |
0,25 |
80 |
5 |
1:1,5 |
7588 |
11382 |
8802 |
2846 |
607 |
57 |
|||||
3 |
Цукровий буряк |
140 |
400 |
0,23 |
0,14 |
11 |
17 |
1:0,4 |
56000 |
22400 |
12880 |
3136 |
616 |
381 |
|||||
4 |
Кукурудза на зерно |
140 |
66,7 |
1,16 |
0,35 |
56 |
72 |
1:1,5 |
9338 |
14007 |
10832 |
4902 |
523 |
1009 |
|||||
5 |
Ярий ячмінь |
140 |
43,8 |
1,17 |
0,39 |
72 |
21 |
1:1,2 |
6132 |
7358,4 |
7174 |
2870 |
442 |
155 |
|||||
6 |
Озимий ріпак |
140 |
17,3 |
1,14 |
0,39 |
72 |
20 |
1:1,2 |
2422 |
2906,4 |
2761 |
1133 |
174 |
58 |
|||||
7 |
Горох |
140 |
34,2 |
1,17 |
0,25 |
80 |
32 |
1:1 |
4788 |
4788 |
5602 |
1197 |
383 |
153 |
|||||
8 |
Озима пшениця |
140 |
54,2 |
1,16 |
0,25 |
80 |
5 |
1:1,5 |
7588 |
11382 |
8802 |
2846 |
607 |
57 |
|||||
9 |
Кукурудза на зерно |
140 |
66,7 |
1,16 |
0,35 |
56 |
72 |
1:1,5 |
9338 |
14007 |
10832 |
4902 |
523 |
1009 |
|||||
10 |
Ярий ячмінь +б.т. |
140 |
43,8 |
1,17 |
0,39 |
72 |
21 |
1:1,2 |
6132 |
7358,4 |
7174 |
2870 |
442 |
155 |
|||||
|
Всього: |
1400 |
|
|
|
|
|
|
|
|
90470 |
45434 |
5378 |
4306 |
|||||
Вихід на 100 га ріллі: кормових одиниць 9707ц, перетравного протеїну 692 ц |
|||||||||||||||||||
Проскури, А.А. Плішка – К.: Урожай, 1978 - 274 с.). Співвідношення між основною і побічною продукцією є в додатку К.
Валовий збір основної продукції визначається як добуток площі посіву на урожайність (кол. 10 = кол.2 * кол. 3), а побічної – валовий збір основної продукції помножено на співвідношення між основною і побічною продукцією (кол. 11 = кол. 10 * кол. 9).
Валовий збір кормових одиниць з основною продукцією обраховується як добуток валового збору основної продукції на вміст в 1 кг основної продукції кормових одиниць (кол. 12 = кол. 10 * кол. 5). Аналогічно визначається і валовий збір кормових одиниць з побічною продукцією ( кол. 13 = кол. 11 * кол. 6).
Валовий збір перетравного протеїну з основною продукцією визначають як добуток валового збору основної продукції (ц) на вміст перетравного протеїну в 1 кг основної продукції (г) поділений на 1000 для переведення показників у центнери (кол. 14 = кол. 10 * кол. 7 / 1000). За аналогічною схемою визначають валовий збір перетравного протеїну з побічною продукцією ( кол. 15 = кол. 11 * кол. 8 / 1000).
Вихід на 100 га ріллі кормових одиниць визначають діленням суми валових зборів кормових одиниць з основною і побічною продукцією з усіх полів сівозміни на загальну площу сівозміни і помножено на 100 га ((∑ кол. 12 + ∑ кол. 13)/ ∑ кол. 3 * 100), аналогічно визначають і вихід на 100 га ріллі перетравного протеїну ((∑ кол. 14 + ∑ кол. 15)/ ∑ кол. 3 * 100)
Після того, як визначили вихід на 100 га ріллі кормових одиниць і перетравного протеїну робиться висновок про доцільність освоєння та запровадження проектної сівозміни. Тобто, якщо показники виходу кормових одиниць і перетравного протеїну на 100 га ріллі проектної (нової) сівозміни перевищують аналогічні показники існуючої (діючої) в господарстві сівозміни, тоді є доцільність запровадження такої сівозміни у виробництво. У разі якщо діюча сівозміна буде більш продуктивніша ніж нова, тоді така сівозміна не запроваджується. В такому випадку ми повертаємося до проектування нових сівозмін, вводимо в схему інші більш продуктивніші культури, але обов’язково з врахуванням майбутньої спеціалізації господарства, його грунтово-кліматичних умов і матеріально-технічної бази.
