III. 3. Матеріали методичного забезпечення заключного етапу заняття
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НАД ТЕМОЮ
І. Визначити види витрат на лікування:
а) болю голови; б) алергійного риніту; в) кашлю; г) цукрового діабету 2 типу з ускладненнями і без ускладнень.
ІІ. Опрацювати термінологічний ґлосарій і засвоїти наступні терміни:
Витрати;
Витрати непрямі;
Відшкодування витрат.
Література: 2 - 4, 7, 21, 24, 36.
15
Практичне заняття № 3
Тема: Основні показники вартості лікування хворих. Джерела відшкодування витрат в системі охорони здоров’я. Фармакоекономічна оцінка ефективності фармакотерапії.
Кількість годин - 3.
І. Актуальність теми. Одним із об’єктів вивчення фармакоекономіки є витрати на лікування хворого, виражені у вартісних показниках. Ідентифікація і визначення витрат є необхідним етапом проведення будь-якого фармакоекономічного аналізу. Тому засвоєння даної теми має важливе значення для опанування різних методів фармакоекономічного аналізу, необхідних для професійної діяльності клінічного провізора.
ІІ. Мета заняття:
навчальна:
1. |
Знати класифікацію прямих медичних і немедичних витрат. |
(α=ІІ) |
2. |
Знати джерела відшкодування коштів для витрат на лікування. |
(α=ІІ) |
3. |
Вміти визначати основні показники вартості лікування. |
(α=ІІІ) |
Вміти оптимізувати витрати на лікування за рахунок позитивних (α=ІV) показників ЛЗ, застосування новітніх технологій, моніторингу побічної дії і ефективності ФТ.
Вміти вибирати альтернативні схеми ФТ для проведення (α=ІV) фармакоекономічних досліджень ефективності лікування.
|
професійно-орієнтована: |
1. |
Ознайомити студентів з основними складовими вартості лікування. |
2. |
Сформувати практичні навички з визначення і обчислення витрат на |
лікування певного захворювання. |
|
|
виховна: |
Сприяти досягненню відповідальності клінічного провізора за результати раціональної ФТ. Показати значення клінічного провізора у забезпеченні індивідуалізованої, ефективної і безпечної фармакотерапії, що відповідає сучасним медичним технологіям і спрямована на мінімізацію витрат та підвищення ЯЖ членів суспільства.
ІІІ. Міждисциплінарна інтеграція: Див. заняття 1.
ІV. Зміст теми заняття:
Вартість лікування обчислюється з врахуванням витрат: прямих медичних витрат (direct medical cost), прямих немедичних витрат (direct non-medical cost), непрямих витрат (indirect cost).
Основні показники вартості лікування хворих.
Базова вартість лікування (фармакотерапії) – визначається:
середньою гуртовою ціною ЛЗ в необхідній дозі та упакуванні;
кількістю добових доз;
тривалістю лікування.
Комплайєнс (compliance) (очікувана ретельність, прихильність до ФТ пацієнта) ступінь дотримання хворим приписаних режимів застосування ЛЗ чи
16
методик лікування.
Чинники, які впливають на комплайєнс:
частота дозування ЛЗ;
тривалість лікування;
вид лікарської форми;
зв‘язок приймання ЛЗ із вживанням їжі;
побічні ефекти лікування.
Вартість корекції побічних ефектів, незалежно від їх впливу на комплайєнс.
Чинники, які визначають вартість корекції побічних ефектів ЛЗ:
додаткові витрати, пов‘язані з моніторингом та лікуванням побічних ефектів;
продовження періоду непрацездатності.
Витрати системи охорони здоров’я – сукупні витрати, системи охорони здоров‘я під час курсу лікування.
Вартість непрацездатності – сукупні витрати, суспільства і хворого при втраті особою працездатності.
Джерела відшкодування витрат на лікування, профілактику чи діагностику захворювань у контексті медичного страхування
Державна система (система Бевериджа) – кошти отримані шляхом стягнення податків.
Система Бісмарка – грунтується на страхуванні здоров‘я.
Ринкова (приватна) система – розгалужена мережа державного і приватного страхування, а частина коштів оплачується хворим.
Розрахунок витрат при оцінці економічної ефективності лікування включає наступні етапи:
Ідентифікація і описання використаних ресурсів:
перелік методів діагностики і лікування;
перелік ЛЗ;
час витрачений медичним, адміністративним і допоміжним персоналом;
ліжко-дні у відділенні певного профілю.
Кількісна оцінка вказаних ресурсів у фізичних одиницях:
число ліжко-днів;
кількість хірургічних операцій;
кількість відвідувань лікаря;
кількість додаткових консультацій спеціалістів;
кількість лабораторних та інструментальних тестів;
кількість сестринських маніпуляцій.
Оцінка кожного з використаних ресурсів у грошовому вираженні;