6. Зуб ковша екскаватора

7. Робота зуба ковша екскаватора

Зуб ковша екскаватора працює таким чином. У початковій стадії роботи зуба впровадження в масив відбувається за рахунок верхньої гострокутної частини різальної кромки 6 Потім вступає в роботу несуча нижня грань 11 різальної кромки 6, що сполучена з поверхнею несучої нижньої грані 11 по радіусу, що сприяє в процесі зносу самозагострюванню різальної крайки 6 При переході впровадження різальної кромки 6 робочої частини зуба 5 вступає в роботу так називана найбільш Промислові іспити зуба, що заявляється, підтвердили можливість тривалого збереження його експлуатаційних властивостей, у процесі його зносу за рахунок самозагострювання.

8. Робоче місце зварника

Робоче місце зварювальника - це зварювальний пост, який оснащений необхідним інструментом та обладнанням для виконання робіт. Зварювальні пости можуть бути обладнані як у виробничому приміщенні, так і на відкритій виробничій площадці (будівельно-монтажні умови роботи). В залежності від умов роботи зварювальні пости можуть бути стаціонарними або пересувними.

Зварювальні пости необхідно розміщувати в спеціальних зварювальних кабінах.

Місця проведення зварювальних робіт розділяють на постійні і тимчасові.

Постійні (стаціонарні) місця призначені для робіт, які виконуються в спеціально обладнаних цехах, майстернях і т.д. Встановлюють зварювальний в захищеному від атмосферних впливів, добре провітрюване приміщення площею не менше 3 м2. найкраще, якщо підлога бетонна, а стіни приміщення не повинні відображати зварювальні відблиски, що може становити небезпеку для очей.

В ідеалі робоче місце зварника повинно розташовуватися в спеціальній кабіні. Таке робоче місце може бути обладнане для зварювання малогабаритних предметів. Каркас кабін, можна зробити з металу, а стіни з різних вогнестійких матеріалів. Дверний отвір кабіни закривають брезентовою занавіскою. Підвішується на кільцях.

У кабінах як джерела живлення розміщується найбільш поширені, однопостові зварювальні трансформатори типу ТДМ для зварювання на змінному струмі, або зварювальні випрямлячі типу ВД або ВДУ для зварювання на постійному струмі. Застосовуються для зварювання в постійному струмі. Застосовуються також і багатопостові джерела живлення на декілька незалежних постах.

Кабіна зварювального поста повинна мати розміри: 2 (1.5) або 2 (2) м і висоту не менше 2 м. У кабіні встановлюються металевий стіл. До верхньої частини кабіни підводиться зонд місцевої витяжки повітря від вентиляційної системи. У столі передбачаються висувні ящики для зберігання необхідного інструменту і пристосувань. Зварювальний пост комплектується як джерелом живлення, так і електротримачі. Зварювальними проводами, затискачами для струмопровідного дроту, зварювальним щитком із захисними світлофільтрами різними зачисними і матеріальними інструментами. Стілець з підйомним гвинтовим сидінням, стелажі для зварний дроту, електродів і інших необхідних інструментів і матеріалів. Якщо зварювання виконується в середовищі захисного газу, то повинно бути передбачено місце для балонів.

Правильна організація робочого місця - запорука якісної зварки і високої продуктивності праці. Зварювальні роботи на постійних зварювальних постах слід виконувати тільки при наявності працюючою вентиляцією. У процесі роботи слід застосовувати пересувні повітряні відводи.

Тимчасові робочі місця зварника застосовують для робіт, які виконуються безпосередньо на обладнанні або установках, які неможливо перемістити до зварювального поста.

Такі місця повинні бути відгороджені вогнестійкими ширмами, щитами і забезпеченими засобами первинного пожежогасіння і вогнегасниками. Тип ємності і кількість вогнегасників визначають залежно від їх продуктивності, площі дії, класу приміщення і т.д. Крім вогнегасника робоче місце зварника обладнується ящиком з піском, відром і іншими засобами пожежогасіння.

При необхідності робоче місце може бути обладнане засобами малої механізації, що полегшить не тільки зварку, але і вантажно-розвантажувальні роботи.

У будь-якому випадку не можна забувати про засоби протипожежного захисту, так як зварювання є пожежонебезпечною роботою, не слід захаращувати робоче місце непотрібними речами і устаткуванням, оскільки це буде не тільки заважати роботі, але й становити небезпеку.

При виконанні зварювальних робіт в монтажних умовах на відкритому повітрі робоче місце зварника і обладнання обов'язково має бути захищене від атмосферних впливів. Для цих цілей застосовують намети, навіси або переносні тенти і т.д.

Застосування зварювального устаткування на монтажних майданчиках створює ряд труднощів з його зберігання. Кожного разу після закінчення роботи потрібно переміщати апарат до місця зберігання. Краще всього, якщо зварювальний апарат міститься в закритому приміщенні, а до робочого місця протягують тільки зварювальні кабелю. Якщо це неможливо, то краще всього зварювальний апарат встановити на пересувну візок, що значно полегшить його транспортування.

Робочий інструмент зварника повинен комплектуватися, зважаючи на специфіку роботи. Але існує певний перелік інструменту, без якого обійтися не можливо. Кожен електрозварник повинен мати захисний щиток або маску, рукавиці, молоток, зубило або крейцмесель для відбиття шлаку, сталеву щітку. Зварювальник, працюючий з неплавким електродом, повинен мати набір запасних вольфрамових електродів. Комплект гайкових ключів. пасатижі або кусачки.

На стаціонарному робочому місці інструмент зберігається в спеціальному ящику, а для робіт на монтажному майданчику у зварювальника має бути спеціальна сумка, призначена для зберігання інструменту. Правильно підібраний і справний інструмент економить час і сприяє продуктивної праці.

Перш ніж приступати до зварювальних робіт, необхідно вивчити на робочому місці інструкцію з техніки безпеки. При будь-якому зверненні зі зварювальним устаткуванням, необхідно розписатися в реєстраційному журналі.

Після чого необхідно ознайомитися з порядком включення. Переконатися в наявності актів обов'язково щорічної перевірки заземлення та опору ізоляції. Комунікаційних проводів і електротримачі.

Під час зварювання необхідно працювати тільки в спецодязі. Куртка повинна бути одягнена поверх штанів і застебнута. Штани повинні закривати взуття, забороняється користуватися несправними щитками і розбитими захисними світлофільтрами.

Після закінчення роботи електротримачі повинен знаходиться в такому положенні при якому виключався б його контакт з струмоведучими частинами зварювального поста.

1. Перед включенням джерела живлення відчистити його від пилу, бруду, що випадково потрапили огірків електрода або шматок зварювального дроту.

2. Перевірити надійність ізоляції зварювальних проводів та їх приєднання, при необхідності підтягти кріплення, ізолювати місце пошкодження зварювального кабелю.

3. переконатися в наявності заземлення.

Ці заходи гарантують тривалу, надійну та безпечну роботу джерела живлення. При вимиканні джерела живлення можуть бути виявлені його дефекти чи несправності. У цьому випадку необхідно відключити джерело живлення і повідомити про це майстра налагоджувальника або електромайстраналагоджувальника для усунення несправностей джерела живлення.

Для виконання зварювальних робіт, перш за все, потрібен дозвіл пожежної охорони. У місцях зварювальних робіт повинні знаходитися: пісок, щит з інструментом, вогнегасники, вода.

За ознакою пожежної небезпеки існують у виробництв такі категорії:

А - вибухопожежонебезпечні,

В - пожежонебезпечні,

Б - вибухонебезпечні,

Г і Д - не пожежонебезпечні,

Е - вибухобезпечні / маються тільки гази.

З метою запобігання пожеж забороняється:

Користуватися зварювальникам одягом і рукавицями, зі слідами масел, жирів, бензину, гасу; виконувати зварювання апаратів під напругою, і судин, що знаходяться під тиском. Засобами пожежі гасіння є: вода, піна, гази, пар. Кожен зварювальний пост повинен бути оснащений засобами пожежогасіння. Після зварювальних робіт слід перевірити робоче приміщення і зону, де виконувалися зварювальні роботи. У цехах є спеціальні протипожежні підрозділи, з числа працюючих в цеху створюються добровільні пожежні дружини.