- •На тему: «розрахунок циліндричного одноступінчастого___ _______косозубого редуктора»_________________________________
- •1. Кінематичний і силовий розрахунок передачі.
- •2. Вибір матеріалу й визначення допустимих напружень [σH] й [σF].
- •3. Геометричний розрахунок передачі.
- •4. Перевірочний розрахунок зубців передачі на міцність.
- •5. Конструктивна розробка й розрахунок валів.
- •5.2.2. Розробка ескізу тихохідного вала.
- •6. Підбір та розрахунок підшипників.
- •7. Конструктивна розробка елементів редуктора.
- •8. Вибір змащення редуктора.
5. Конструктивна розробка й розрахунок валів.
5.1. Конструктивна розробка й розрахунок швидкохідного вала.
Швидкохідний вал виконуємо заодно із шестірнею редуктора у вигляді вала-шестірні.
5.1.1. Вибір муфти.
Муфти пружні втулочно-пальцеві служать для з'єднання валів і передачі обертаючого моменту від одного вала до іншого, для компенсації зсуву осей валів, що з'єднують, для амортизації вібрацій й ударів, що виникають при роботі і запобігання механізмів від поломки.
Орієнтовно визначаємо діаметр ділянки вала під посадку муфти. вважаємо, що на цій ділянці вала буде діяти обертальний момент. Тоді:
= 3√
30·103/(0,2·(15
- 25))=
21,5 - 18,2 мм (5.1.1)
де [] – допустиме напруження на крутіння для матеріалу вала. Для попередніх розрахунків рекомендується приймати в межах 15-25 МПа [1, с. 266].
Т1-крутний момент на швидкохідному валу, Нм.
Вибір муфти провадимо залежно від діаметра вала dm.
Приймаємо dm = 20мм; ℓm = 50мм, ДМ = 63мм (табл. 5.2.).
Перевіряємо правильність вибору муфти.
;
Тр
= 30·1,1=33
Нм < 63Нм (5.1.2)
де Т1 – обертальний момент на швидкохідному валу, Нм;
Кр =1,1 – коефіцієнт безпеки;
Тном = 63 Нм вибираємо з табл.5.1
Муфта 63–20–1.1 ДСТ 21424–93
Тут 63 – номінальний обертальний момент Тном , 20 – внутрішній діаметр муфти (dm), тип і виконання – 1.1.
5.1.2. Розробка ескізу швидкохідного вала.
Приймаємо діаметр під ущільнення рівним діаметру під підшипник
dу=
dП=20+2·2=24
(мм)
(5.1.3)
де t – буртік, приймаємо по таблиці 5.1. t = 2
dП приймаємо цілим числом і кратним 5 мм: dП = 25мм
Таблиця 5.1.
dm, dП, dК |
18–24 |
25–30 |
32–40 |
t |
2 |
2,2 |
2,5 |
По діаметру під підшипник dП вибираємо ширину підшипника В (табл. 5.3), віддаючи перевагу підшипникам середньої серії.
Таблиця 5.2. Муфти пружні втулочно-пальцеві ДСТ 21424-93.
Тном, Нм |
dm |
D |
DМ |
L |
ℓm |
d1 |
d2 |
ℓ1 |
ℓ2 |
||
1 |
2 |
1 |
2 |
||||||||
31,5 |
16, 18, 19 |
90 |
58 |
84 |
60 |
40 |
28 |
36 |
12 |
28 |
16 |
63 |
20, 22, 24 |
100 |
63 |
104 |
76 |
50 |
36 |
40 |
14 |
28 |
16 |
125 |
25, 28 |
120 |
86 |
125 |
89 |
60 |
42 |
55 |
14 |
32 |
18 |
30 |
165 |
121 |
80 |
58 |
|||||||
Таблиця 5.3. Шарикопідшипники радіально-упорні
однорядні (ДСТ 831-75).
Умовне позначення підшипника |
Розміри, мм |
Базова вантажопідйомність, кН |
||||||
динамічна |
статична |
динамічна |
статична |
|||||
36000 =120 |
46000 =260 |
d |
D |
В |
С |
С0 |
С |
С0 |
=120 |
=260 |
|||||||
Середня серія |
||||||||
– |
46304 |
20 |
52 |
15 |
– |
– |
17,8 |
9,0 |
– |
46305 |
25 |
62 |
17 |
– |
– |
26,9 |
14,6 |
– |
46306 |
30 |
72 |
19 |
– |
– |
32,6 |
18,3 |
– |
46307 |
35 |
80 |
21 |
– |
– |
42,6 |
24,7 |
36308 |
46308 |
40 |
90 |
23 |
53,9 |
32,8 |
50,8 |
30,1 |
– |
46309 |
45 |
100 |
25 |
– |
– |
61,4 |
37,0 |
– |
46310 |
50 |
110 |
27 |
– |
– |
71,8 |
44,0 |
– |
46311 |
55 |
120 |
29 |
– |
– |
82,8 |
51,6 |
– |
46312 |
60 |
130 |
31 |
– |
– |
100 |
65,3 |
– |
46313 |
65 |
140 |
33 |
– |
– |
113 |
75,0 |
– |
46314 |
70 |
150 |
35 |
– |
– |
127 |
85,3 |
– |
46316 |
80 |
170 |
39 |
– |
– |
136 |
99,0 |
Визначаємо діаметр буртіка під підшипник з dП=26 мм (табл.5.1):
;
dБП
=
25+2·2,2=29,4
≈ 30 мм (5.1.4)
Довжину вала під ущільнення з урахуванням ширини манжети, зазорів і товщини кришки приймаємо: ℓВ = 40 … 50 мм, ℓУ = 40 мм.
Визначаємо зазор Х між колесами й корпусом:
;
Х= 3·2=
6 (мм) (5.1.5)
(Приймаємо Х = 6, 8, 10 або 12 мм).
Відстань між опорами, мм:
; ℓ0=
17+2·6+48=
77 мм (5.1.6)
Довжина консольної ділянки вала:
=17/2+40+50=98,5
мм
(5.1.7)
Рис 5.1. Ескізне компонування швидкохідного вала.
5.1.3. Вибір шпонки й перевірочний розрахунок шпонкового з'єднання.
Для фіксації муфти й передачі обертального моменту від електродвигуна до шестірні на валу в спеціально виготовлених пазах встановлюють призматичні шпонки.
Вибираємо
шпонку по dm
з розмірами
(табл. 5.4). Довжину шпонки ℓ вибираємо
по стандартному ряду на 5-10 мм менше
довжини посадкових місць сполучених
деталей.
Обрану шпонку необхідно перевірити на зминання її бічних сторін.
Умова міцності на зминання, МПа:
;
зм=2·30·103/(20·34·(6-3,5)) =35,31МПа (5.1.8)
де Т1 – обертальний момент на ведучому валу - 30Нм;
d – діаметр вала в розглянутому перетині - 20 мм;
t1 – величина заглиблення шпонки у вал (табл. 5.4) - 3,5мм;
h – висота шпонки – 6 мм;
ℓр – робоча довжина шпонки при округлених торцях, мм;
=
40-6=34 мм (5.1.9)
b = 6 мм – ширина шпонки.
Стандартний ряд довжин l:
6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 25, 28, 32, 36, 40, 45, 50, 56, 63, 70, 80, 90, 100, 110, 125, 140, 160, 180, 200, 220, 250, 280, 320, 360, 400, 450.
Таблиця 5.4. Шпонки призматичні ГОСТ 23360-78.
Діаметр вала, d |
Переріз шпонки |
Довжина, ℓ |
Фаска, sх450 |
Глибина паза |
|||
Більше |
До |
b |
h |
t1 |
t2 |
||
6 |
8 |
2 |
2 |
6–20 |
0,16–0,25 |
1,5 |
1,0 |
8 |
10 |
3 |
3 |
6–36 |
1,8 |
1,4 |
|
10 |
12 |
4 |
4 |
8–45 |
2,5 |
1,8 |
|
12 |
17 |
5 |
5 |
10–56 |
0,25-0,4 |
3,0 |
2,3 |
17 |
22 |
6 |
6 |
14–70 |
3,5 |
2,8 |
|
22 |
30 |
8 |
7 |
18–90 |
4,0 |
3,3 |
|
30 |
38 |
10 |
8 |
22–110 |
0,4-0,6 |
5,0 |
3,3 |
38 |
44 |
12 |
8 |
28–140 |
5,0 |
3,3 |
|
44 |
50 |
14 |
9 |
36–160 |
5,5 |
3,8 |
|
50 |
58 |
16 |
10 |
45–180 |
6,0 |
4,3 |
|
58 |
65 |
18 |
11 |
50–200 |
7,0 |
3,4 |
|
65 |
75 |
20 |
12 |
56-220 |
0,6-0,8 |
7,5 |
4,9 |
75 |
85 |
22 |
14 |
63-250 |
9,0 |
5,4 |
|
85 |
95 |
25 |
14 |
70-280 |
9,0 |
5,4 |
|
95 |
110 |
28 |
16 |
80-320 |
10,0 |
6,4 |
|
110 |
130 |
32 |
18 |
90-360 |
11,0 |
7,4 |
|
130 |
150 |
36 |
20 |
100-400 |
1,0-1,2 |
12,0 |
8,4 |
150 |
170 |
40 |
22 |
100-400 |
13,0 |
9,4 |
|
170 |
200 |
45 |
25 |
110-450 |
15,0 |
10,4 |
|
200 |
230 |
50 |
28 |
125-500 |
17,0 |
11,4 |
|
230 |
260 |
56 |
32 |
140-500 |
1,6-2,0 |
20,0 |
12,4 |
260 |
290 |
63 |
32 |
160-500 |
20,0 |
12,4 |
|
[]зм – припустиме напруження на зминання, що залежить від прийнятого матеріалу для шпонки. При сталевій маточині []зм = 100 ÷ 150 МПа [1, c.106].
При зм ≤ []зм : 35,31МПа < 100 ÷ 150 МПа умова міцності на зминання виконується.
5.1.4. Визначення сил, що діють на швидкохідний вал.
Сили, що виникають у зачепленні:
окружна:
=2·30·103/44,8=1339,9
Н
(5.1.10)
радіальна:
=1339,9
·tg260/cos10,840=
496,6Н (5.1.11)
осьова:
=1339,9
·tg10,840=
256,66 Н
(5.1.12)
Додаткова неврівноважена радіальна сила від муфти:
=
0,25·2·33·103/63=
238,2 Н
(5.1.13)
де DМ – діаметр центрів пальців муфти (табл. 5.2) -63 мм.
5.1.5. Визначення реакцій в опорах і побудова епюр згинаючих і обертальних моментів.
Рис.5.2. Схема навантаження швидкохідного вала.
Розглянемо реакції в опорах від дії сил Ft й Fm у горизонтальній площині. При цьому вважаємо, що шестірня розташована щодо опор симетрично, а = b = ℓo/2, а сила Fm спрямована убік збільшення прогину вала (гірший випадок).
Сума моментів щодо опори А:
(5.1.14)
RВГ = ( 1339,9 · 38,5 -238,2·(98,5+77))/ 77= 127,04 Н
Сума
моментів щодо опори В:
(5.1.15)
RАГ = (1339,9 · 38,5 +238,2·98,5)/ 77= 974,66 Н,
Перевірка:
;
974,66 +127,04 -1339,9 +238,2= 0
Визначаємо реакції в опорах від дії сил Fr й Fa у вертикальній площині. Для цього складаємо суму моментів всіх сил щодо опор А и В і знаходимо опорні реакції.
(5.1.16)
;
RВВ=(496,6· 77 /2- 256,66· 44,8/2)/77= 173,635 Н,
(5.1.17)
;
RАВ= (256,66· 44,8/2+496,6· 77 /2)/77 = 322,965 Н
Перевірка:
;
;
RАВ - Fr – RВВ = 322,965– 496,6 +173,635 =0
Визначаємо сумарні згинальні моменти в передбачуваних небезпечних перерізах I-I під шестірнею й у перерізі II-II поруч із підшипником, ослаблених галтеллю:
У перерізі I-I:
,
Нмм (5.1.18)
МЗГІ = √ (974,66·77 /2)2+(322,965·77 /2)2= 39,5·103 Нмм
У перерізі II-II: МеквІІ
=
238,2·98,5=
23,46·103
Нмм (5.1.19)
Еквівалентні моменти в зазначених перерізах:
(5.1.20)
МеквІ =√ ((39,5·103·10-3)2+302)= 49,633 Нм
(5.1.21
МеквІІ =√ ((23,46·103 ·10-3)2+302)= 38,096 Нм
Визначаємо діаметри валів у цих перерізах, мм:
(5.1.22)
d1 = 3√ 49,633 ·103/0,1·50 = 21,49 мм
d2 = 3√ 38,096 ·103/0,1·50= 19,7 мм
Допустимі напруження на згин для валів й обертових осей приймаємо [σзг] =50÷60 МПа.
Результати порівнюємо з розмірами розробленої конструкції вала.
При d1 < df1:21,49мм< 39,8мм й d2 < dп 19.7мм < 25мм умова міцності виконується.
5.1.6. Розрахунок швидкохідного вала на опір утоми.
Це перевірочний розрахунок, який виконують після повної розробки конструкції вала, з огляду на всі основні фактори, що впливають на його міцність (характер напружень, характеристики матеріалу, концентратори напружень, абсолютні розміри вала, чистоту обробки й т.д.).
У небезпечному перерізі визначаємо запаси міцності на втому й порівнюємо їх із допустимими. Визначаємо запас міцності на втому по згині.
(5.1.23)
S = 0.45·360/(1·6.39/0.65·1+0.1·0) = 16.5
і крутінню
(5.1.24)
S =0.25·180/(1·1.21/1·0.65 + 0.05·1.213) = 23.4
де -1 = (0,4–0,5) в – межу контактної витривалості при згині, МПа;
-1 = (0,2–0,3) в – межу контактної витривалості при крутінні, МПа;
а й а – амплітуда циклу при згині й крутінні.
При симетричному циклі й роботі вала без реверса а = зг; m = 0.
m = а = 0,5 кр, МПа
uзг – напруження згину в розглянутому перерізі, МПа;
кр – напруження крутіння в розглянутому перерізі, МПа.
,
зг
= 39,5/6186 = 6,4 МПа
(5.1.25)
,
кр
= 30·103/12373
=
2,43 МПа
(5.1.26)
W (нетто) – момент опору перерізу вала при згині;
Wк (нетто) – момент опору перерізу вала при крутінні.
Для круглого суцільного перерізу:
=
3,14·403/32
= 6186
мм3 (5.1.27)
=
3,14·403/16
= 12373
мм3
(5.1.28)
де d – діаметр вала в небезпечному перерізі (df1 або dП), мм.
К – ефективний коефіцієнт концентрацій напружень при згині;
К – ефективний коефіцієнт концентрацій напружень при крутінні (табл. 5.5);
Кd – коефіцієнт впливу абсолютних розмірів поперечного перерізу вала (табл. 5.6);
Кv – коефіцієнт впливу поверхневого зміцнення (табл.5.7);
і – коефіцієнти чутливості до асиметрії циклу напружень (табл. 5.8).
Таблиця 5.5. Значення коефіцієнтів К і К.
Фактор концентрації |
К |
К |
||||
В, МПа |
||||||
700 |
1000 |
700 |
1000 |
|||
Галтель |
|
|||||
При r/d=0,02 |
2,5 |
3,5 |
1,8 |
2,1 |
||
При r/d=0,06 |
1,85 |
2,0 |
1,4 |
1,53 |
||
При (D/d=1,25–2)0,10 |
1,6 |
1,64 |
1,25 |
1,35 |
||
Виточення |
|
|||||
При t=r й r/d=0,02 |
1,9 |
2,35 |
1,4 |
1,7 |
||
При t=r й r/d=0,06 |
1,8 |
2,0 |
1,35 |
1,65 |
||
При t=r й r/d=0,10 |
1,7 |
1,85 |
1,25 |
1,5 |
||
Поперечний отвір при d0/d=0,05–0,25 |
1,9 |
2,0 |
1,75 |
2,0 |
||
Шпонкова канавка |
1,7 |
2,0 |
1,4 |
1,7 |
||
Шліци |
При розрахунку по внутрішньому діаметрі К = К = 1 |
|||||
Посадка з напресуванням при р20 МПа |
2,4 |
3,6 |
1,8 |
2,5 |
||
Різьблення |
1,8 |
2,4 |
1,2 |
1,5 |
||
Таблиця 5.6. Значення коефіцієнта Кd.
d, мм |
15 |
20 |
30 |
40 |
50 |
70 |
100 |
200 |
При вигині для вуглецевої стали |
0,95 |
0,92 |
0,88 |
0,85 |
0,81 |
0,76 |
0,70 |
0,61 |
При вигині для високоміцної легованої сталі й при крутінні для всіх сталей |
0,87 |
0,83 |
0,77 |
0,73 |
0,70 |
0,65 |
0,59 |
0,52 |
Таблиця 5.7. Значення коефіцієнта Кv.
Вид обробки поверхні |
Межа міцності серцевини В, МПа |
Гладкі вали |
Вали з малою концентрацією напружень К=1,5 |
Вали з більшою концентрацією напружень К=1,8–2 |
Без поверхневої обробки (нормалізація, поліпшення) |
700–1250 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
Загартування з нагрівом ТВЧ |
600–800 |
1,5–1,7 |
1,6–1,7 |
2,4–2,8 |
800–1000 |
1,3–1,5 |
– |
– |
|
Азотування |
900–1200 |
1,1–1,25 |
1,5–1,7 |
1,7–2,1 |
Цементація |
400–600 |
1,8–2,0 |
3,0 |
– |
700–800 |
1,4–1,5 |
– |
– |
|
1000–1200 |
1,2–1,3 |
2,0 |
– |
|
Дробеструйний наклеп |
700–1250 |
1,1–1,25 |
1,5–1,6 |
1,7–2,1 |
Накатка роликом |
– |
1,2–1,3 |
1,5–1,6 |
1,8–2,0 |
Таблиця 5.8. Значення коефіцієнтів і .
Межа міцності В, МПа |
350–550 |
520–750 |
700–1000 |
1000–1200 |
1200–1400 |
(розтягання й згин |
0 |
0,05 |
0,10 |
0,20 |
0,25 |
(крутіння) |
0 |
0 |
0,05 |
0,10 |
1,15 |
Узагальнений коефіцієнт запасу міцності на втому в небезпечних перерізах визначають по рівнянню Гофа й Полларда:
(5.1.29)
S = 16,5·23,4/√(16,52+23,42) = 13,5 > 2,5
де [S] = 1,2–2,5 – допустимий коефіцієнт запасу міцності на втому.
5.2. Конструктивна розробка й розрахунок тихохідного вала.
5.2.1. Вибір муфти.
Орієнтовно визначаємо діаметр ділянки вала під посадку муфти. вважаємо, що на цій ділянці вала буде діяти обертальний момент. Тоді:
=
3√116,45·103/0,2·20
= 30,76 мм
(5.2.1)
де [] – допустиме напруження на крутіння для матеріалу вала. Для попередніх розрахунків рекомендується приймати в межах 15-25 МПа [1, с. 266].
Т2-крутний момент на тихохідному валу, Нм.
Вибір муфти провадимо залежно від діаметра вала dm.
Приймаємо dm = 32 мм; ℓm = 80 мм, ДМ = 100 мм (табл. 5.2).
Перевіряємо правильність вибору муфти.
;
Тр = 116,45·1,1 = 128,1 Нм < 250 Нм (5.2.2)
де Т2 – обертальний момент на тихохідному валу, Нм;
Кр =1,1 – коефіцієнт безпеки.
Приймаємо муфту з Тном=250Нм, dm = 32 мм; ℓm = 80 мм, ДМ = 100 мм (табл. 5.2).
