- •36. Мала хорея, клінічна характеристика. Засоби фізичної реабілітації.
- •37. Мієліт. Засоби реабілітації.
- •38. Поліомієліт. Особливості клінічного перебігу. Программа фізичної реабілітації.
- •39. Хвороба Паркінсона. Засоби фізичної реабілітації.
- •26)Схема обстеження хворої дитини зі спастичним паралічем
- •27)Клініко-фізіоілогічне обгрунтування засобів фізичної реабілітації при захворюванні периферійної нервовової сиситеми.
- •28) Неврит лицевого нерва.Причини.Клінічний перебіг.Шляхи реабілітації.
- •21. Травми спинного мозку
- •20. Травми головного мозку. Закриті та відкриті черепно-мозкові травми. Шляхи реабілітації
- •19. Реабілітаційна програма в пізньому відновному періоді хворих на інсульт
- •33.Невроз нав*язлевих станів.Методи фізичної реабілітації.
- •34.Менінгіт.Особливості клінічного перебігу.
- •35.Засоби фізичної реабілітації при менінгітах.
- •15. Механізм лікувальної дії фізичних вправ і масажу.
- •16.Види спеціальних лікувальних заходів і вправ в клініці нервових хвороб.
- •17.Мозковий інсульт. Причини, клінічний перебіг
- •18.Реабілітаційні заходи для хворих на інсульт в ранній відновлювальний період.
- •12. Центральний ( спаситичний ) параліч. Периферичний вялий параліч.
- •13. ПоРушення чутливості.
- •14. Поняття про реабілітацію. Види реабілітаційних засобів.
- •1. Значення нервової системи в організмі людини.
- •2. Класифікація нервової системи людини.
- •3. Будова нейрона, функції. Нервовий імпульс.
- •8. Будова спинного мозку
- •9. Переферична нервова система
- •10. Автономна нервова система
- •11. Рухова функція. Порушення рухової функції. Рухова одиниця. Параліч(елегія)
- •29. Ураження плечового сплетіння (плексит). Засоби реабілітації.
- •31. Неврастенія. Засоби фізичної реабілітації.
- •32. Істерія. Шляхи реабілітації.
- •22.Засоби фізичної реабілітації при травмах спинного мозку в лікарняний період
- •23.Засоби фізичної реабілітації при травмах спинного мозку в післялікарняний період
- •24. Дцп. Етіологія. Клініка. Форми дцп
- •25. Засоби фізичної реабілітації при дцп.
- •5. Рефлекторна дуга, її будова та призначення
- •6. Будова головного мозку людини. Лобна частка, скронева частка. Тім'яна і потилична частка. Лімбічна система.
- •7. Передній, проміжний, середній, задній та довгастий мозок.
- •40. Розсіяний склероз. Особливості клінічного перебігу захворювання.
- •41. Організація занять та особливості проведення лг хворих на осіянний множинний склероз.
- •42. Міастенія . Клінічний перебіг захворювання.Засоби реабілітації.
- •М'язові симптоми
- •43. Особливості фізичної реабілітації хворих з радикулопатіями.
7. Передній, проміжний, середній, задній та довгастий мозок.
Передній мозок (prosencephalon) складається з сильно розвинутих півкуль і сполучаючої їх серединної частини. Права та ліва півкулі відокремлені одна від одної глибокою щілиною, на дні якої лежить мозолясте тіло. Мозолясте тіло (corpus callosum) сполучає обидві півкулі за допомогою довгих відростків нейронів, які створюють провідні шляхи. Порожнини півкуль утворені бічними шлуночками (І і II). Поверхня півкуль утворена сірою речовиною, або корою головного мозку, що складається з нейронів і їх відростків. Під корою залягає біла речовина — провідні шляхи. Провідні шляхи сполучають окремі центри в межах однієї півкулі або праву і ліву половини головного і спинного мозку, або різні поверхи центральної нервової системи. У білій речовині знаходяться також скупчення нервових клітин, створюючи підкіркові ядра сірої речовини. Частиною великих півкуль є нюховий мозок з парою нюхових нервів, що відходить (І пара) від нього.
Проміжний мозок (diencephalon) розташований під мозолястим тілом. Складається з двох зорових горбів, надгорбочковою, підгорбочковою областей і колінчастих тіл. По периферії проміжного мозку знаходиться біла речовина, а в його товщі — ядра сірої речовини. Зорові горби — головні підкіркові центри чутливості: сюди по висхідних шляхах надходять імпульси зі всіх рецепторів тіла, а звідси — до кори великих півкуль. У підгорбочковій області (гіпоталамус) знаходяться центри, сукупність яких є вищим підкірковим центром вегетативної нервової системи, регулюючої обмін речовин в організмі, тепловіддачу, постійність внутрішнього середовища. У передніх відділах гіпоталамуса розташовуються парасимпатичні центри, у задніх — симпатичні. В ядрах колінчастих тіл зосереджені підкіркові зорові та слухові центри.
Середній мозок (mesencephalon) розташований попереду варолієва мосту, він представлений четверо-горбочком і ніжками мозку. У центрі його проходить вузький канал (водопровід мозку), сполучаючи III і IV шлуночки. Мозковий водопровід оточений сірою речовиною, в якій лежать ядра III і IV пар черепно-мозкових нервів. У ніжках мозку продовжуються провідні шляхи від довгастого мозку і варолієва моста до великих півкуль. Середній мозок відіграє важливу роль у регуляції тонусу і здійсненні рефлексів, завдяки яким можлива постава і ходіння. Чутливі ядра середнього мозку знаходяться в горбах четверо-горбочків: у верхніх містяться ядра, пов'язані з органами зору, в нижніх — ядра, пов'язані з органами слуху. За їх участю здійснюються орієнтовні рефлекси на світло і звук.
Задній мозок (metencephalon) включає варолієв міст, розташований вентрально, і мозочок. Варолієв міст (pons) з'являється лише у ссавців у зв'язку з розвитком плаща головного мозку, у людини він досягає найбільшого розвитку. Знизу міст обмежений довгастим мозком, зверху переходить в ніжки мозку, бічні його відділи утворюють середні ніжки мозочка. У речовині варолієва моста знаходяться ядра з V по VIII пари черепно-мозкових нервів (трійчастий, відводящий, лицьовий, слуховий). Мозочок (cerebellum) розташований назад від моста і довгастого мозку. Поверхня його складається з сірої речовини (кора). Під корою мозочка знаходиться біла речовина, в якій є скупчення сірої речовини — ядра. Весь мозочок представлений двома півкулями, середньою частиною — черв'яком і трьома парами ніжок, які утворені нервовими волокнами, за допомогою яких він пов'язаний з іншими відділами головного мозку. Основна функція мозочка — безумовно-рефлекторна координація рухів, визначаюча їх чіткість, плавність і збереження рівноваги тіла, а також підтримку тонусу м'язів. Через спинний мозок по провідних шляхах імпульси від мозочка поступають до м'язів.
Довгастий мозок (medulla oblongata) є безпосереднім продовженням спинного і повторює його будову: на передній і задній поверхнях тут також залягають борозни. Нижньою його межею вважають місце виходу корінців 1-го шийного спинномозкового нерва або перехрест пірамід, верхній — задній край мосту, довжина його близько 25 мм., форма наближається до усіченого конусу, поверненого основою вгору. Він складається з білої речовини — провідних пучків, де розсіяне скупчення сірої речовини — ядра, від яких беруть початок черепні нерви — з IX по XII пари, в їх числі язико-глотковий (IX пара), блукаючий (X пара), іннервуючий органи дихання, кровообіги, травлення й інші системи, під'язиковий (XII пара). Угорі довгастий мозок продовжується в потовщення — варолієв міст, а з боків від нього відходять нижні ніжки мозочка. Зверху і з боків майже весь довгастий мозок прикритий великими півкулями і мозочком.
