- •Тема 1. Сутнісна характеристика потенціалу підприємства
- •Підприємство як відкрита соціально-економічна система
- •Сутність економічной категорії «потенціал підприємства»
- •Тема 2. Структура і графологічна модель потенціалу підприємства
- •2.1. Структура потенціалу підприємства
- •2.2. Графологічна модель потенціалу підприємства
- •Контрольні питання
- •Тема 3. Формування потенціалу підприємства: поняття і загальна модель
- •3.1. Потенціал підприємства як інтегрована економічна система
- •3.2. Оптимізація структури потенціалу підприємства
- •. 1.4. Ресурсні складові потенціалу підприємства
- •Тема 4. Особливості формування виробничого потенціалу підприємства
- •4.1. Структура виробничого потенціалу підприємства
- •Нижче розглянемо більш детально кожну складову виробничого потенціалу.
- •4.2. Оцінювання виробничого потенціалу
- •Тема 5. Конкурентоспроможність потенціалу підприємства
- •Конкурентоспроможність потенціалу та її рівні
- •5.2. Методи оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства
- •Підприємств роздрібної торгівлі
- •Рішення.
- •5.3. Прикладні моделі конкурентноспоспроможності потенціалу підприємства
- •Тема 6. Теоретичні основи оцінювання потенціалу підприємства
- •6.1. Оцінка потенціалу підприємства: основні цілі та сфери застосування
- •6.2. Оцінка вартості потенціалу підприємства
- •6.3. Принципи та основні етапи оцінки потенціалу підприємства
- •Тема 7. Методичні підходи до оцінювання потенціалу підприємства
- •7.1. Методологія визначення вартості потенціалу підприємства
- •7.2. Методи оцінки підприємства та його потенціалу
- •Контрольні питання
- •Тема 8. Оцінювання вартості земельної ділянки, будівель і споруд
- •8.1. Теоретичні аспекти визначення земельних ділянок та інших об’єктів складовими потенціалу підприємства
- •8.2 Особливості оцінки земельної ділянки, будівель і споруд
- •8.3. Методичні основи оцінки вартості земельних ділянок, будівель і споруд
- •Тема 9. Оцінювання ринкової вартості машин і обладнання
- •9.1. Об’єкт, цілі та особливості оцінки машин та обладнання
- •9.2. Класифікація та ідентифікація машин та обладнання
- •9.3. Вплив зносу на вартість машин та обладнання
- •Тема 10. Нематеріальні активи і методи їх оцінювання
- •10.1. Теоретичні аспекти аналізу нематеріальних ресурсів підприємства
- •10.2. Особливості оцінки вартості нематеріальних активів
- •10.3 Методологія оцінки нематеріальних активів підприємства
- •Тема 11. Трудовий потенціал підприємства та його оцінювання
- •11.1. Роль і значення трудового потенціалу в економічних відносинах Оцінювання трудового потенціалу
- •11.2. Методологія оцінки трудового потенціалу підприємства
- •11.3. Методики оцінки трудового потенціалу підприємства
- •Методи оцінки трудового потенціалу окремих працівників
- •11.4. Осови управління трудовим потенціалом підприємства
- •Контрольні питання
- •Тестові завдання
- •Тема 12. Оцінювання вартості бізнесу
- •12.1. Особливості методів оцінки вартості бізнесу
- •12.2. Методи дохідного підходу до оцінки вартості бізнесу
- •12.3. Методи витратного підходу до оцінки вартості бізнесу
- •12.4 Методи оцінки вартості бізнесу, що базуються на порівняльному підході
9.3. Вплив зносу на вартість машин та обладнання
В даний час машини й обладнання є найбільш поширеним і активним товаром на ринку окремих активів. Причому для значної частини машин і обладнання в силу специфічності свого функціонального призначення ринковий сегмент, з одного боку, обмежений у розмірах, з іншого боку – характеризується високою рухливістю в порівнянні з нерухомістю, що пояснюється систематичним активним відновленням даних активів. Стосовно проблем оцінки знос означає втрату вартості об'єкта в процесі його експлуатації чи тривалого зберігання, внаслідок науково-технічного прогресу та зовнішнього економічного середовища. Зменшення вартості відбувається внаслідок матеріального зносу, під яким розуміється втрата об'єктом корисних властивостей, спричинена природними явищами, зносу конструктивних елементів під час експлуатації, а також під впливом зовнішніх негативних факторів (аварій, перевантажень, стихійних лих та ін.). Якщо вартість знизилася внаслідок втрати об'єктом конкурентоспроможності, падіння ринкового попиту порівняно з аналогічними об'єктами, то це свідчить про його техніко-економічне старіння (знос). Іноземні фахівці в галузі оцінки майна виділяють техніко-економічне старіння та пов'язане з ним знецінення на три види: технологічне, функціональне та економічне (зовнішнє).
Технологічне старіння заведено вважати наслідком науково-технічного прогресу в сфері створення нових конструкцій, технологій і матеріалів, що виявляється у знеціненні пов'язаної з ними техніки порівняно з новими аналогами, які дешевше коштують та потребують менших експлуатаційних витрат (обслуговування та ремонт).
Функціональне старіння – це знецінення об'єкта в результаті невідповідності його параметрів і характеристик сучасному техніко-економічному рівню, що забезпечує достатню потужність, точність, надійність, енергоємність, екологічність та інші споживчі властивості.
Економічне старіння – це знецінення об'єкта, зумовлене впливом зовнішніх факторів (зміною ринкової рівноваги попиту та пропонування, запровадженням законодавчих обмежень на використання певного виду устаткування через невідповідність екологічним чи ергономічним критеріям, погіршенням якості сировини тощо [2].
2. http://studbase.com/manuals/43/55
Тема 10. Нематеріальні активи і методи їх оцінювання
10.1. Теоретичні аспекти аналізу нематеріальних ресурсів підприємства
Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство повинно мати у своєму розпорядженні визначене майно, що належить йому на правах власності або володіння. Все майно, яким володіє підприємство і яке відображене в його балансі, називається активами підприємства.
Активи є економічними ресурсами підприємства у формі сукупних майнових цінностей, що використовуються у господарській діяльності з метою одержання прибутку. Активи підприємства підрозділяються за багатьма класифікаційними ознаками, основними з яких є:
1) за формами функціонування:
1.1) матеріальні активи;
1.2) нематеріальні активи;
1.3) фінансові активи;
2) за характером участі в господарському процесі швидкості обороту:
2.1) оборотні активи;
2.2) позаоборотні активи;
3) за характером обслуговування видів діяльності:
3.1) операційні активи;
3.2) інвестиційні активи.
4) за характером фінансових джерел формування:
4.1) валові активи;
4.2) чисті активи.
5) за характером володіння:
5.1) власні активи;
5.2) орендовані активи;
6) за ступенем ліквідності:
6.1) активи в абсолютно ліквідній формі;
6.2) високоліквідні активи;
6.3) середньоліквідні активи;
6.4) малоліквідні активи;
6.5) неліквідні активи.
У майновому потенціалі підприємств неухильно зростає роль нематеріальних активів.
Отже більш детально зупинимось на аналізі нематеріальних активів.
Нематеріальні активи – це довгострокові права або переваги, яких набуває власник прав, відображені в балансі підприємства як витрати на їх придбання і доведення до стану, придатного для використання за призначенням, з метою одержання прибутку (доходу).
За характером функцій, що здійснюються у суспільному виробництві, В. Н. Глазунов [] поділяє нематеріальні активи на такі групи:
1) інтелектуальна власність;
2) майнові права;
3) відкладені витрати;
4) вартість фірми (ділова репутація, імідж фірми).
Ця класифікація має занадто узагальнений характер і відбиває радше не функції нематеріальних активів у суспільстві, а структуру витрат на придбання й використання їх у процесі господарювання.
Відмітними ознаками нематеріальних активів В. П. Астахов [] вважає:
1) відсутність матеріальної основи і при цьому наявність такої цінної властивості, як здатність давати дохід їхньому власнику, з огляду на довгострокові права і переваги, надані йому на період, допоки цей дохід можливий;
2) відсутність наміру продажу нематеріальних активів за нормальних умов діяльності підприємства;
3) тривалість експлуатації, що дає змогу враховувати їх у складі довгострокових інвестицій як позаобігові активи і через обраний варіант облікової політики встановлювати більш доцільний термін погашення їхньої первинної вартості у разі загальної невизначеності термінів функціонування (ділова репутація, товарні знаки тощо);
4) відсутність корисних відходів;
5) різноплановий характер експлуатації, що дає змогу використовувати об'єкт на різних ділянках діяльності підприємства (при виробництві окремих видів продукції, виконанні робіт або наданні послуг у сфері управління виробництвом);
6) підвищений ступінь ризику за спроб одержати дохід від застосування подібних активів, а відтак відсутність у користувача прагнення перепродати нематеріальні активи за нормальних умов користування ними;
7) неможливість вирізнення із загального обсягу підприємства або відокремлення в самостійний вид майна через його нематеріальну основу.
Зазначені особливості найкращим чином характеризують сутність нематеріальних активів, розкривають зміст цього поняття як узагальненого результату творчої діяльності і засобу індивідуалізації юридичної особи, що не має фізичного підґрунтя, реалізується у вигляді певних прав і приносить власнику дохід, розмір якого залежить від обсягу цих прав [].
