- •Тема 1. Сутнісна характеристика потенціалу підприємства
- •Підприємство як відкрита соціально-економічна система
- •Сутність економічной категорії «потенціал підприємства»
- •Тема 2. Структура і графологічна модель потенціалу підприємства
- •2.1. Структура потенціалу підприємства
- •2.2. Графологічна модель потенціалу підприємства
- •Контрольні питання
- •Тема 3. Формування потенціалу підприємства: поняття і загальна модель
- •3.1. Потенціал підприємства як інтегрована економічна система
- •3.2. Оптимізація структури потенціалу підприємства
- •. 1.4. Ресурсні складові потенціалу підприємства
- •Тема 4. Особливості формування виробничого потенціалу підприємства
- •4.1. Структура виробничого потенціалу підприємства
- •Нижче розглянемо більш детально кожну складову виробничого потенціалу.
- •4.2. Оцінювання виробничого потенціалу
- •Тема 5. Конкурентоспроможність потенціалу підприємства
- •Конкурентоспроможність потенціалу та її рівні
- •5.2. Методи оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства
- •Підприємств роздрібної торгівлі
- •Рішення.
- •5.3. Прикладні моделі конкурентноспоспроможності потенціалу підприємства
- •Тема 6. Теоретичні основи оцінювання потенціалу підприємства
- •6.1. Оцінка потенціалу підприємства: основні цілі та сфери застосування
- •6.2. Оцінка вартості потенціалу підприємства
- •6.3. Принципи та основні етапи оцінки потенціалу підприємства
- •Тема 7. Методичні підходи до оцінювання потенціалу підприємства
- •7.1. Методологія визначення вартості потенціалу підприємства
- •7.2. Методи оцінки підприємства та його потенціалу
- •Контрольні питання
- •Тема 8. Оцінювання вартості земельної ділянки, будівель і споруд
- •8.1. Теоретичні аспекти визначення земельних ділянок та інших об’єктів складовими потенціалу підприємства
- •8.2 Особливості оцінки земельної ділянки, будівель і споруд
- •8.3. Методичні основи оцінки вартості земельних ділянок, будівель і споруд
- •Тема 9. Оцінювання ринкової вартості машин і обладнання
- •9.1. Об’єкт, цілі та особливості оцінки машин та обладнання
- •9.2. Класифікація та ідентифікація машин та обладнання
- •9.3. Вплив зносу на вартість машин та обладнання
- •Тема 10. Нематеріальні активи і методи їх оцінювання
- •10.1. Теоретичні аспекти аналізу нематеріальних ресурсів підприємства
- •10.2. Особливості оцінки вартості нематеріальних активів
- •10.3 Методологія оцінки нематеріальних активів підприємства
- •Тема 11. Трудовий потенціал підприємства та його оцінювання
- •11.1. Роль і значення трудового потенціалу в економічних відносинах Оцінювання трудового потенціалу
- •11.2. Методологія оцінки трудового потенціалу підприємства
- •11.3. Методики оцінки трудового потенціалу підприємства
- •Методи оцінки трудового потенціалу окремих працівників
- •11.4. Осови управління трудовим потенціалом підприємства
- •Контрольні питання
- •Тестові завдання
- •Тема 12. Оцінювання вартості бізнесу
- •12.1. Особливості методів оцінки вартості бізнесу
- •12.2. Методи дохідного підходу до оцінки вартості бізнесу
- •12.3. Методи витратного підходу до оцінки вартості бізнесу
- •12.4 Методи оцінки вартості бізнесу, що базуються на порівняльному підході
. 1.4. Ресурсні складові потенціалу підприємства
Кожний із зазначених видів ресурсів становить сукупність можливостей досягнення цілей підприємством. Це означає, що маючи у своєму розпорядженні ті чи інші засоби виробництва, кадри, виробничі приміщення з певними характеристиками, спорудження та інші ресурси, підприємство тією чи іншою мірою здатне задовольняти потреби та запити потенційних покупців.
2. Крім ресурсної складової в сучасній економічній теорії виділяють блок системи управління. В управлінському блоці формулюється місія, розробляється стратегія розвитку, визначаються цілі на найближчу перспективу, ставляться задачі. У ньому, як правило, розрізняють три підсистеми [29, 67]:
планування – націлена на виявлення майбутнього потенціалу успіху. З урахуванням довгострокових цілей підприємство повинне вирішити, чи треба намагатися формувати новий потенціал або діяти за раніше наміченим курсом, тобто використовувати уже виявлений;
реалізації – має завданнями створення нового потенціалу та перетворення існуючого у фактори успіху. Підсистема, націлена на створення нового потенціалу, знаходиться в тісному зв'язку з адаптивним (на основі сформованих уявлень, удосконалювання устояних моделей) і генеративним (заснованим на стимулюванні підприємницького духу, виникненні оригінальних компетенцій і ринкових шансів) навчанням. Підсистема, націлена на перетворення існуючого потенціалу у фактори успіху, повинна забезпечити трансформацію компетенцій і внутрішніх ресурсів, які відповідають ринковим шансам, у ринкові конкурентні переваги, що повинні, у свою чергу, впливати на рішення про закупівлі з боку покупця;
контролю – виконує функції перевірки ефективності здійснення планів і рішень (чи дотримуються плани, чи досягається адекватна конкурентна позиція, чи забезпечує ця позиція задовільні результати) і постійного контролю за вірогідністю планових передумов. Останнє пов'язано з тим, що будь-який план фактично базується на очікуванні певного розвитку ринкової ситуації, що відрізняється нестабільністю та мінливістю, і тому вимагає постійної перевірки на придатність у випадку можливих змін.
3. Особлива увага приділяється блоку діяльності персоналу, оскільки будь-яка організація – це насамперед люди. Даний блок містить три складові:
аналітична діяльність персоналу – містить у собі наукові дослідження та розробки і є основою для виробництва того чи іншого ресурсу або продукції;
виробнича діяльність персоналу – охоплює безпосередньо діяльність, пов'язану зі здійсненням виробничого процесу;
комунікаційна діяльність персоналу – діяльність, спрямована на взаємодію з ринком. Вона виконує функції розробки та застосування комплексу маркетингових інструментів впливу на ринок (просування, стимулювання, ціноутворення, товарна політика). Разом з тим за допомогою комунікаційної складової забезпечується надходження інформації про зовнішнє середовище, яка необхідна для управління на етапі планування та розробки стратегічних цілей.
Залежно від специфіки підприємства в його внутрішній структурі виділяють наступні функціональні області: маркетинг, виробництво, кадри, менеджмент, фінанси, інформацію, наявність яких обумовлює необхідність функціональної структуризації потенціалу підприємства. У рамках кожної функціональної області формується свій внутрішній потенціал, який умовно можна структурувати на об'єктний і суб'єктний залежно від ознак, що лежать у його основі (існування поза людиною, зовнішнє стосовно неї або існування, обумовлене діяльністю людей).
До об'єктних складових потенціалу підприємства відносяться:
виробничий потенціал;
інноваційний потенціал (характеризує здатності підприємства в сфері розробки та впровадження інновацій);
фінансовий потенціал;
потенціал відтворення (характеризує можливості діючої системи формування та відновлення основних фондів із забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності продукції підприємства);
інформаційний потенціал (характеризує можливості створеної інформаційної бази гарантувати своєчасне та повне насичення підприємства достовірною вхідною, вихідною, нормативно-довідковою, оперативною інформацією для прийняття рішень у процесі господарської діяльності підприємства та досягнення цілей його розвитку);
інфраструктурний потенціал (характеризує привабливість місця розташування підприємства з погляду розвитку ринкової інфраструктури, транспортних комунікацій і інших факторів).
До суб'єктних складових потенціалу підприємства відносяться:
науково-технічний потенціал (характеризує здатності працівників підприємства здійснювати наукові дослідження та розробки, спрямовані на удосконалювання виробничих і технологічних процесів, диференціацію видів продукції);
маркетинговий потенціал;
потенціал організаційної структури управління (характеризує можливості сформованої організаційної структури управління забезпечувати високий рівень ефективності функціонування підприємства в умовах мінливості зовнішнього середовища);
кадровий потенціал (сукупність здібностей і можливостей кадрів забезпечувати ефективне функціонування організації);
управлінський потенціал (сукупність здібностей і можливостей системи управління забезпечувати досягнення стратегічних цілей діяльності).
