1. Символ печери

"Держава" (або "Про справедливість") складається з 10 книг. Цедіалог, в якомуберуть участь Сократ, Кефал, Главкон, Адімант, Полемарх.

У «символі печери» Платона чітко прослідковується його теорія про поділ світу на світ речей і світ ідей. Життя людей він порівнює з життям у печері. Саме ця печера, у якій проживають люди, є втіленням світу речей, чуттєвого світу. Живучи у ній, люди обмежено сприймають світ, бачачи лише «тіні» ідей, які вони помилково приймають за істину. Люди є в’язнями своєї печери, а отже і в’язнями чуттєвості, хибного сприйняття світу. В принципі, вони можуть вийти з цієї печери на світло, пізнати істину, але не наважуються, не хочуть. І коли хтось виходить за межі печери, а потім повертається повідомити, що за межами печери – зовсім інший світ і намагається звільнити їх з цієї «в’язниці», то люди піднімають його на сміх. Цей «хтось» - філософ. Таким чином, Платон доводить вищість філософії, її прагнення до пізнання істини, а також акцентує увагу на зневажливому ставленні до філософів у той час, обмеженості людей. 

2. ОСЬОВИЙ ЧАС - періодпояви раціональноїфілософії та етичноорієнтованих релігій в історіїлюдства. Добаякіснихтрансформаційсоціокультурноїсистеми при переходівідранніх до розвинутихцивілізацій. Термін, запропонованийнімецькимфілософом Карлом Ясперсом^[2]. Тривав з 800 по 200 рік до Р. Х. Ключовимифігурамиперіодубули Конфуцій (Стародавній Китай), Будда(СтародавняІндія) та Сократ (СтародавняГреція).

Відбуваєтьсязагальнедуховнепіднесення, появавидатнихтворів. Деяківченісхильнірозглядатице як звичайнийзбіг, але на думку автора, цесвідчило про прорив у свідомостілюдини - починаєтьсяосмисленнябуття в цілому, самоїлюдини та її меж. Коли людинаосягнулавеличсвіту, з¢являєтьсяжах і відчуттявласноїбезпорадності.Водночас у соціальномужитті - боротьбавсіхпротивсіх, активнеспілкуванняміж культурами, загальнакомунікація, щозумовлюєінтенсивнийдуховнийрух. Люди впершерозмірковують над історією і намагаютьсяпевним чином опануватихідподій. Все це - одухотвореннялюдини. Вона вже не замикається у собі, а починаєсприйматинове. Людина післяосьовогоперіоду - відкрила для себе світзовнішній і світвнутрішній - свійвласнийсвіт.Отже, з*являютьсярозум і особистість - те, щодає нам змогутвердити про появулюдинитакої, якою вона є сьогодні. У виявленні причин цьогоявищаіснуютьрізніпідходи:

-досягненнялюдиноюпевногоступеню духовного і фізичногорозвитку;

-взаємопроникнення культур, обмінздобутками;

-певнаневідомаспорідненістьцих культур;

3. Батіщев мудрий

Той мудрий, хто розсуває межі

власної духовної індивідуальності

і вміщає в себе життя інакші

і живе одночасно багатьма життями;

Мудрий – хто віднаходить міру необхідності

хто вміє поразки обертати на перемоги

а втрати падінь – на енергію світлих злетів

та на повчальні уроки всезагальні:

аби з граничного мінімуму подій

видобувати граничний максимум уроків –

невтомно черпаєш з океану Універсуму,

повного нежданої таїни,

новизну дивовижну і повчальну,

загадковість і більших, і менших

і прагнеш у кожного вслухатися,

як в унікальний голос Універсального Хору.

І робиш це не з принуки,

А в усій простоті любові.