4. Батіщев вміє спілкуватись

Вміє спілкуватися – хто уважний до інших

хто, чуйно готовий до поклику будь-кого,

вкладає себе в добротурботливі вчинки,

ненав’язливо пособляє, підтримує

і простою користю, і співчутливою увагою,

Але спілкувальник не той, хто метушиться,

а до себе самого не уважний і некритичний,

Ти ж бо, всупереч усім рольовим маскам,

зрікся хитрощів – способів здаватися

заради мудрого мистецтва – просто бути,

і здатен відкритись безмежно щиро,

Бо тоді воістину зустрічаєшся з іншими,

коли перш зустрічаєшся із собою справжнім.

Вміє спілкуватися – здатний усамітнюватись

і знаходити в тиші чистої німотності

зовсім не провалля в глухоту самоти,

але максимальне й найтонше дослуховування

особистісно глибинного буття всіх:

5. Піко деллаМірандола про гідність людини

У праці йдеться про визначення місця людини у світі. Бог, створюючи людину, визначив, що вона є невизначначеним творінням, і просто помістив її у центр світу без визначеного для неї місця. «Не зробивтобіанінебесним, аніземним, анісмертним, анібессмертним, щобти сам, вільний й славниймайстер, сформувавсобі у образі, якийтиобереш. Тіможешпереродитись в нижчі, нерозумністворіння, але й можешпереродитися за веліннямсвоєїдуші й в вищібожественні.», - так передаєПікоделлаМірандолазвертанняТворця до людини. У людині, згідноіз автором, присутнізавдатки будь-якогожиття.І основна позначка людини, її вище призначення, розкривається в заклику: «Нам слід знехтувати земним, відкинути небесне й врешті-решт, залищивши позаду все, що є в світі, поринути в розташовану над світом курію, найближчу до найвищої божественності». І існує лише один шлях до цієї вищої божественності – це шлях до розуму, до очищення душі від бруду невігластва, до наповнення душі світлом філософії, удосконалення її пізнанням божественних промов. 

6 . Юркевич серце та його значення у житті людини

Хто читає з належною увагою слово Боже, той легко може помітити, що в усіх священних книгах і в усіх богонатхненних авторів серце людське розглядається як осереддя всього тілесного й духовного життя людини, як найістотніший орган і щонайближче містище всіх сил. Серце є осереддя душевного й духовного життя людини. Так, у серці зачинається й зароджується рішучість людини на ті чи ті вчинки; у ньому виникають різноманітні наміри й бажання; воно є містище волі та її жадань. Серце є містище всіх пізнавальних дій душі.Серце є осереддя багатоманітних душевних почувань, хвилювань і пристрастей. Серцеві притаманні всі ступені радощів, всі ступені скорбот,нарешті, серце є осереддя моральнісного життя людини. У серці поєднуються всі моральнісні стани людини, від щонайвищої таємничої любові до Бога, до тієї зарозумілості, яка, обожнюючи себе, ставить своє серце нарівні з серцем Божим і каже: Я Бог. Як осереддя всього тілесного й багатоманітного духовного життя людини, серце називається джерелом життя або витоками життя.

7. Сковорода байка про котів

ПРО СРОДНУ ПРАЦЮ “Кіт охочий до риби; та води боїться”. Се лихо переслідує кожного, хтоласий не на звання, а до прибутків. Чи не нещасне осе судження – люблю від господаря платіж, а виноград копати не охочий? Звичайно, той не охочий, хто не зроджений до сього. Справжньомумисливцевібільшерадостідає ловитва та праця, ніжсмаженийзаєць на столі.Багатохто, потоптавши природу, вибирає для себе ремесло наймодніше і найприбутковіше, але сим вони лишеошукують себе. Прибуток не є утіха, але муситьслугувати для задоволеннятілесних потреб, а коли се й утіха, то не для серця; утіху для серцяматимете у спорідненійпраці. Тим ся справа приємніша, чимспорідненіша. Коли б утіхабулавідрозкоші, то чибуло б так мало багатих? Але спокійних і бадьорихсеред них мало.