- •6. Роль філософії у житті людини та суспільства.
- •Патристика: віра для розуміння
- •Неофрейдизм
- •Символ печери
- •Батіщев мудрий
- •Батіщев вміє спілкуватись
- •Піко деллаМірандола про гідність людини
- •6 . Юркевич серце та його значення у житті людини
- •Сковорода байка про котів
- •Бердяєв про свободу людського духу
- •Максимович лист про філософію
Бердяєв про свободу людського духу
…У нійвирішуєтьсяосновна тема, тема про свободу людського духу. Вона в "Легенді" прикрита. Ця легенда – небувала по силі хвала Ісусу Христу. Доля людини неминуче спрямовуєїїабо до великого інквізитора, або до Ісуса Христа. Необхідновибрати. Третього не дано. Ісус Христос впродовж монологу увесь час мовчить. Позитивна релігійнаідея не знаходитьсобівираження в слові. Істина про свободу невимовна. Вимовляється легко лишеідея про примус.В "Легенді" протистоятьвіч-на-віч свобода і примус, віра в Сенсжиття і сумнів. Божественна любов і безбожнеспівчуття до людей, Христос і антихрист. Великий інквізитор – аскет, він не прагненіякихматеріальних благ. Це – людинаідеї. У нього є таємниця. Таємницяця – невіра в Бога. Втратившивіру сам, великий інквізиторвідчув, щовеличезнамаса людей не в силі понести тягарсвободи, сповіщеноїІсусом Христом. Шлях свободиважкий, мученицький, трагічний шлях. Вінпотребуєгероїзму. ІНКВІЗИТОР НЕ ВІРИТЬ В БОГА, НЕ ВІРИТЬ В ЛЮДЕЙ! Три спокуси, які не прийнявІсус Христос в пустелі, “передбачили всю подальшуісторіюлюдства і виявили три проблеми, в якихпереплилисявсінерозв'язніісторичніпротиріччялюдськоїприроди на землі”. Спокуси не прийнявІсус Христос в ім'ясвободилюдського духу. Ісус Христос не бажав, щоб дух людськийбувпоневоленийхлібами, чудом і царюваннямземним. Великий інквізиторприймаєвсі три спокуси в ім'ящастя і заспокоєння людей. Прийнявши три спокуси, вінвідмовляєтьсявідсвободи.
Максимович лист про філософію
Ви не випадково полюбили філософію: без неї немає повного знання.Але говорячи це, я розумію не ту філософію, яка свої побудови грунтує на розрахунках одного розуму. Така філософія може бути досить розумна, але завжди холодна,вона не зігріває душі. Розум сам по собі не дає живого знання, повного переконання: його стихія – сумнів. Але де ж переконання? На це слово, як співзвучна струна, слушно вже відповідало вам серце. В серці міститься переконання; від теплоти почуття воно залежить. Але основне загальне почуття є любов. Вона є вище почуття нашої душі, головне почуття природи, врешті почуття божественне: бо Бог є любов, а хто пробуває в любові, той пробуває в Бозі. Отже: без любові немає повного розуміння. Розум звеличує, любов творить.Звідси відкривається значення філософії: це любов до мудрості!Але що є наука філософія? Який предмет її?я скажу вам, як сам думаю: це дане Піфагором: любов до мудрості. Але переважно передусім філософом називається той, хто зміг найголовніші сфери знання звести до єдиного, загального начала, і з нього розвивати знання в стрункій системі.
