- •5.)) Психіка і вища нервова діяльність
- •6.)) Біхевіоризм
- •Гештальт - психологія
- •Структурна психологія
- •Психоаналіз
- •7.)) Зв'язок психології з іншими науками
- •Головні галузі психологічних знань
- •8.)) Принципи психологічної науки
- •9.) Характеристика основних методів психології
- •Развитие психики животных в процессе эволюции
- •19.)) Історичний розвиток людської свідомості
- •21. Описательная психология (в. Дильтей, э. Шпрангер).
- •22. Типология личности лазурского
- •1. Низший уровень:
- •2. Средний уровень:
- •23. Фрейдизм и неофрейдизм
- •24. Гуманистические теории личности
- •25. Теорія личности во франзузской социологической школе
- •26. Личность в культурно-исторической теории Выготского
- •27. Личность по Рубинштейну
- •28 Личность по леонтьву. Теорія деятельности
- •29.Взгляды Ананьева на личность
- •30. Концепція личности костюка
- •31 Склад і структура особистості
- •32 Індивідуально-психологічні, психофізіологічні властивості особистості, темперамент
- •33. Соціально-психологічна характеристика особистості, характер
- •35. Генетичний аспект особистості; від задатків до здібностей
- •36. Психологічна структура особистості
- •Головні однопорядкові підструктури особистості
- •37. Свідомість особистості
- •38 Поняття про відчуття. Фізіологічні основи відчуттів
- •Класифікація та різновиди відчуттів
- •Різновиди сприймання
- •Спостереження і спостережливість
- •40. Мислення Поняття про мислення
- •Різновиди мислення
- •Індивідуальні особливості мислення
- •40.Мислення.Поняття про мислення.Розумові дії і мислительні операції.Форми мислення.Процес розуміня.Процес розвязання завдань.Різновиди мислення.Індивідуальні особливості мислення
- •41.Память.Поняття.Теорії пам*яті.Різновиди пам*яті.Запам*ятовування та його різновиди.Відтворення та його різновиди.Забування та його причини.Індивідуальні особливості пам*яті.
- •42.Увага.Поняття про увагу.Фізіологічні основи уваги.Різновиди і форми уваги.Властивості уваги
- •43.Емоції і почуття.Поняття.Фізіологічні основи.Вияв емоцій і почуттів.Форми переживання емоцій і почуттів.Вищі почуття.
- •Фізіологічні основи переживання людиною емоцій та почуттів
- •Вияви емоцій та почуттів
- •44.Уява.Поняття про уяву.Звязок уяви з об’єктивною дійсністю.Уява і органічні процеси.Процес створення образів уяви.Різновиди уяви.Уява і особистість.
- •Зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю
- •45.Воля.Поняття про волю.Довільні дії і їх особливості,аналіз складної вольової діяльності.Головні якості волі.Слабка воля,прични і шляхи подолання.
- •46. Фізіологічні механізми мовної діяльності
- •47.Різновиди мовлення
- •48.Поняття про спілкування.Засоби спілкування.Вербальна комунікація.Невепбальна комунікація.Зовнішній вигляд.Жест.Тактильно-м*язова чутливість.
- •49.Функції спілкування.Комунікативна ф-я.Інтерактиван ф-я.Перцептивна функція спілкування.Ідентифікація.Стереотипізація.
- •50.Різновиди спілкування.Міжособистісне спілкування.Особистісно-групове спілкування.Міжгрупове спілкування.Опосередковане спілкування.
- •51. Соціалізація особистості.
- •52. Поняття про соціальні групи. Відносини між особистостями в групі.
- •53. Колектив. Типи поведінки людини в колективі. Розвиток групи в колективі. Основи згуртованості в колективі.
- •54.Управління спільністю людей. Функції керівника. Керівник і підлеглий – механізм живого зв’язку. Психологічна установка. Соціальні очікування. Тісний контакт з підлеглими.
- •55.Феномен підсилення станів. Захоплення. Навіювання. Переконання. Новизна інформації. Доказовість. Експресивність у спілкуванні.
- •56. Взаемовідносини керівника і підлеглого. Демократичний стиль. Автократичний стиль. Авторитарний стиль. Непослідовний стиль.
- •57. Здібності керівника. Комунікативні здібності. Проектувальні здібності. Конструкторські здібності.Організаторські здібності.
- •58. Конфлікт. Конфлікт всередині особистості. Конфлікт між особистостями. Міжгруповий конфлікт.
- •59.Поняття про діяльність. Мета і мотиви діяльності. Структура діяльності.
- •60. Способи діяльності процес їх опанування.
- •61. Поняття про вміння. Поняття про навички. Процес формування вмінь і навичок. Умови формування вмінь і навичок. Різновиди вмінь і навичок.
- •62. Види діяльності.
- •63. Творчість.
7.)) Зв'язок психології з іншими науками
Зв'язок психології з іншими науками обопільний: в одних випадках психологія використовує досягнення інших наук для розв'язання своїх проблем, в інших - різні науки використовують психологічні знання для пояснення або розв'язання своїх питань. Від того, яке місце відводиться психології в системі наук, багато в чому залежить і розуміння можливостей використання психологічних знань в інших галузях суспільного виробництва: духовного і матеріального. І навпаки, розуміння того, якою мірою психологія може використовувати здобутки інших наук, сприяє проведенню психологічних досліджень.
Одна з перших класифікацій наук створена Платоном. Класифікація надавала схему всіх наукових знань тієї епохи, що збігається із структурою самої психології - структурою пізнавальних здібностей людини.
1. Діалектика - розум, виступає як мистецтво міркування.
2. Фізика - почуттєве пізнання, сприймання.
3. Етика - воля і прагнення.
У системі наук, розробленій Гегелем, психологія посідає місце на одній із сходинок саморозвитку духу:
— суб'єктивний дух - набуває форми індивідуальної свідомості;
— антропологія - вияви природно-душевного;
— феноменологія - "свідомість, що виявляється" в зовнішній дії;
— психологія - духовна субстанція - мисляча і втілююча зміст. У класифікаціях XIX століття - в системі О. Конта - для психології взагалі не було місця.
Психологія посідала місце між біологічними і соціальними науками. І вже наприкінці XJX століття психологія потрапила до складу наук. Підставою для такого рішення була очевидна істина: психологія є одним із двох аспектів будь-якого знання:
по-перше, завдяки своєму об'єктивному змісту — відображенню властивостей і відношень предметів, які досліджує наука;
по-друге - завдяки своїй внутрішній будові, тобто відповідно до психологічних моментів наукового аналізу ідей, концепцій і теорій, що пов'язані із законами і процесами пізнавальної діяльності людини.
Справді, ні математика, ні логіка, ні фізика ніяк не залежать від психології у своїх методах або теоретичних структурах, але опанування цих структур можливе лише через здатність людини впливати на предмети і явища. І лише психологія здатна вивчити ці впливи і діяльність людини в розвиткові знань.
У класифікації наук, створеній Б. Кедровим, психологія посідає належне їй місце. Схема має вигляд трикутника, вершини якого означають науки:
1) природничі;
2) соціальні;
3) філософські.
Вони пов'язані за принципами: по-перше - субординації розвитку від нижчого до вищого рівня; по-друге — об'єктивності, оскільки науки повинні розташовуватися так само, як пов'язані між собою предмети їх дослідження; по-третє - за принципом розвитку науки і знань, які вони створюють.
Отже, психологія розташовується всередині трикутника і тісно взаємопов'язується з трьома групами наук. Таке розташування психології обумовлене реальною близькістю предмета і методів кожної з цих наук до предмета і методів психології, зорієнтованих залежно від завдань у бік однієї з вершин трикутника.
Б. Кедров, уточнюючи положення психології на схемі, підкреслює: психологія розташовується всередині трикутника не симетрично до вершин, а ближче до філософських наук, бо, наприклад, мислення є предметом вивчення не лише психології, а й діалектики і логіки.
