- •Якщо телефонуєте ви:
- •Якщо телефонують вам:
- •Незалежно від того, хто телефонує:
- •Службова розмова складається з таких етапів:
- •Етичні питання використання мобільних телефонів
- •Деякі поради ораторові
- •2. Якщо ви прагнете завоювати довіру слухачів:
- •Деякі рекомендації щодо виступів перед аудиторією
- •3. Установіть відповідність між видами відповідей на запрошення та стереотипними фразами.
- •2. Установіть відповідність між стандартними етикетними ситуаціями та мовними формулами.
- •4. Установіть відповідність між саном духовних осіб Української Церкви та формами звернення.
- •5. Установіть відповідність між формами ділового спілкування та їх різно-видами.
- •6. Установіть відповідність між різновидом наради та її метою, завданням.
- •7. Установіть відповідність між видом візитної картки та інформацією.
Етичні питання використання мобільних телефонів
Мобільний телефон нині є неодмінним атрибутом кожної ділової людини. Послу-говуючись ним, треба дотримуватися певних етичних норм, щоб не створювати незруч-ностей для інших. Звичайно, традиційні правила спілкування по телефону залишаються, але треба враховувати специфіку мобільного зв’язку, оскільки телефон завжди у його власника. Отже, не можна:
користуватися мобільним телефоном під час перегляду спектаклю, кінофіль-му, на концертах, конференціях, під час нарад і, звичайно ж, під час навчаль-них занять. Краще переадресовувати вхідні дзвінки на поштову скриньку або ввімкнути вібродзвінок замість звукового сигналу;
класти телефон на стіл під час ділової зустрічі, у кав’ярні та аудиторії, щоб не засвідчити неповаги до співрозмовника чи викладача. Якщо все ж вхід-ний дзвінок перервав бесіду, треба розмову по телефону закінчити якнай-швидше і на час розмови відійти або вийти взагалі;
голосно розмовляти у транспорті, на вулиці;
гратися телефоном під час занять, демонструвати його функціональні мож-ливості;
розмовляти по телефону, перебуваючи за кермом автомобіля, бо це відволі-кає вашу увагу.
Загальне правило користування мобільним телефоном – не створювати незруч-ностей, не виказувати неповаги до людей, які перебувають поруч.
Nota bene
12 правил телефонної розмови
1. Усміхайтеся по... телефону.
Щоб переконатися у необхідності усмішки під час телефонної розмови, наморщіть чоло, зробіть суворий вираз обличчя і спробуйте сказати: «Дуже при-ємно, радий, що зателефонували». Очевидно, міміка не відповідатиме змісту мов-леного, воно звучатиме неприродно. Краще дійсно усміхнутися — це поліпшить настрій й зробить тембр голосу приємнішим.
2. Будьте розкутими.
Дзвінок може нервувати вас. Щоб приховати почуття, розправте і опустіть плечі, розслабтеся. Або розмовляйте стоячи — ваш голос буде лунати глибше й переконливіше, викликаючи у співрозмовника довіру та повагу.
3. Не соромтеся перепитувати.
Якщо ви чуєте голос не того, хто вам потрібний, а тому не впевнені, що вас правильно з’єднали, — спокійно з’ясуйте, з ким розмовляєте. Адже біля телефону може бути той, хто заміняє потрібну вам людину на час відпустки. Секретарі до-волі часто отримують вказівку від керівника ні з ким певний час їх не з’єднувати. Ваша ввічливість здатна змусити їх забути про цю настанову.
4. Будьте небагатослівні.
Зайнятій справами людині неприємно, якщо її несподівано відволікли від роботи телефонним дзвінком, та ще й змушують довго вислуховувати безупинний словесний потік. Відразу дізнайтеся, чи у зручний для співрозмовника час телефо-нуєте. Тільки не запитуйте: «Я вам не завадив?» — телефонна розмова «заважає» майже завжди. Краще поцікавтеся: «У вас є дві-три хвилини вільного часу?» Цим ви дасте зрозуміти співрозмовникові, що не маєте наміру зловживати його терпін-ням і затягувати розмову.
5. Враховуйте настрій співрозмовника.
Найкращі ваші наміри, ідеї чи пропозиції можуть зазнати краху, якщо або-нент зайнятий терміновою роботою, чи, навпаки, уже розслабився в очікуванні вихідних. Це можна визначити «на слух», розпочавши розмову з обережного за-питання, наприклад про погоду. Спробуйте «зіграти» на інтонації співрозмовника: «У вас сьогодні якийсь задоволений голос. Певне, справи йдуть чудово?» Якщо почуєте адекватну реакцію — контакт забезпечений.
6. Спрямовуйте мовну активність співрозмовника.
У розмові з клієнтом підтверджуйте вашу увагу до його проблеми: «так-так», «добре» тощо. Якщо спілкуєтеся з надокучливим балакуном, не дозволяйте розмові вийти з-під контролю.
7. Не забувайте робити паузи.
Щоб співрозмовник усвідомив сказане вами чи зробив за потреби запис у блокноті, дайте йому таку змогу — зупиняйте час від часу розмову.
8. Будьте зосереджені.
Під час телефонної розмови не варто займатися сторонніми справами, дума-ти про них, оскільки співрозмовник відчує вашу незібраність і сприйме її як непо-вагу.
9. Хороше запитання — це вже половина відповіді.
Співрозмовника не вдасться викликати на довірливу розмову, якщо ставити йому запитання, на які достатньо відповідати «так» чи «ні». Ви більше дізнаєтеся, починаючи свої запитання словами «хто», «де», «коли» і «як».
10. Мисліть і говоріть позитивно.
Намагайтеся уникати негативних відповідей. Якщо не можете дати вичерп-ної відповіді, запропонуйте співрозмовникові додаткову інформацію.
11. Службовий телефон — не ваша власність.
Розмови особистого характеру неприйнятні на роботі. Це викликає роздра-тування колег. Якщо це робить керівник, він подає цим поганий приклад.
12. Телефон ніколи не замінить вам особистого спілкування.
Не варто користуватися телефоном, якщо поздоровляєте людину з сімей-ними святами, коли висловлюєте співчуття чи дякуєте за подарунок, запрошуєте на весілля тощо. Це правило можна порушити тільки за неможливості особистої зустрічі.
Nota bene
