- •1.Причини та наслідки фінансових криз у світі в 90-ті рр. XXст.
- •2. Сучасна модель економічного розвитку Латинської Америки.
- •3. Характерні риси ринкової економіки у постсоціалістичних країнах.
- •4. Зрушення у галузевій структурі економіки Індії у другій половині XX ст .
- •5.Галузева трансформація економіки Китаю у 80-90 рр.
- •8. Вплив міжнародної економічної інтеграції на країни, що розвиваються.
- •9.Характеристика основних етапів економічної реформи кнр.
- •10. Особливості процесу адаптації країн Східної і Південно-Східної Азії до світового господарства у 70-х ― 90-х рр. Хх ст.
- •11. Масштаби та динаміка міжнароднної торгівлі
- •12. Диференціація та нерівномірність розвитку країн що розвиваються
- •13. Диференціація та нерівномірність розвитку промислово розвинутих країн.
- •14. Еволюція міжнародної валютно-фінансової системи в останні десятиріччя.
- •15. Економічне становище країн Тропічної Африки.
- •Економічний потенціал країн снд,
- •17. Економічні реформи у госп-ві Чехії і Словаччини.
- •19. Вплив прямих іноземних інвестицій на розвиток країн латинської Америки.
- •20 Фактори економічного зростання Китаю у 80-90рр. 20ст.
- •21. Закономірність розвитку свтового господарста на сучасному етапі.
- •22.Зовнішні фактори розвитку країни, що розвиваються (на прикладі країни Північної Африки).
- •23. Зовнішньоекономічна експансія в сша. Суперечність між сша та іншими світовими центарми.
- •24.Поняття та значення інформаційних ресурсів світового господарства.
- •25. Історичний процес формування світовогогос-ва. Етапи розвитку світ гос-ва.
- •28.Людські ресурси світового господарства. Поняття людського капіталу.
- •29. Методи і наслідки широкомасштабного державного регулювання соц.-екон. Політики Індії.
- •30. Вплив міжнародної валютно-фінансової с-ми на постсоціалістичні країни.
- •31. Характерні риси міжнародної торгівлі розвинутих країн (прк) та країн, що розвиваються(КщР): новітні тенденції 90-х рр хХст.
- •32. Етапи розвитку міжнародного співробітництва. Форми і типи міжнар. Співробітництва (на прикладі країн членів єс).
- •33. Міжнародний науково - технічний обмін як динамічний елемент функціональної структури світової ек-ки.
- •34. Місце Франції у всесвітньому господарстві та єс.
- •35. Місце фрн у всесвітньому господарстві та єс.
- •38. Основні види міжнародного кооперування розвинутих країн світу в галузі машинобудування (80-ті – 90-ті рр хХст)
- •46.Нерівномірність економічного розвитку регіонів сша.
- •42.Фактори динаміки економічного зростання Японії в останній чверті хх ст.
- •45.Нерівномірність розміщення та споживання сировинних ресурсів.
- •46.Характеристика валютно-фінансових ресурсів світу та їх розміщення.
- •47.Характеристика економічної моделі фрн,
- •52.Основні ознаки пром. Розвинутих країн.
- •56. Взаємозв”язок економічної і соціальної політики кнр у 90-ті роки хх століття
- •63. Характерні зміни у структурі промисловості сша. Вплив нтр на галузеву специфіку
- •64. Особливості товарної структури та географії зовнішньої торгівлі Японії
- •65. Еволюційна стратегія єс щодо постсоціалістичних крајн Європи.
- •66. Міжнародна спеціалізація господарства Франції
- •67. Особливості зовнішньоекономічних зв”язків в економіці фрн
- •68. Структура економіки країн Тропічної Африки
- •69. Структура зовнішньоекономічних зв”язків Японії
- •70. Характеристика фін-кред. С-ми Франціј.
- •71. Переваги і недоліки радикальної і поступової моделей переходу до ринкової економіки
- •72 . Критеріј, за якими проводиться порівняння моделей економ. Розвитку крајн.
- •75.Позитивні і негативні наслідки глобалізації.
- •76.Структура ресурсного потенціалу св.Екон.
- •77.Природно-ресурсний потенціал Канадди і його вплив на стр-ру зовн.Екон. Зв”яз..
- •78. Природно-ресурсний потенціал країн,що розвиваються.
- •79.Пріоритети екон.Пол. Та стратегії сша на сучасному етапі.
- •80.Процеси диференціації і нерівномірності соц-екон роз-у серед кр., що розвив-ся.
- •81.Процеси диференціації та нерівномірн-ті соц-екон розвитку се
- •82. Стратегія екон.Розвитку кр. Сх. Та Пд-Сх. Азії.
- •Япония 42,54,61,64,69,85,91
- •Франция 27,34,66,70,96
- •Меркосур”, “лаі”.
- •103. Характерні риси та особливості процесів переміщення факторів екон. Розвитку (трудові ресурси і капітал) в межах світового господарства.
- •104. Пріоритет сервісних галузей в економіці сша.
52.Основні ознаки пром. Розвинутих країн.
До пром.розвинутих країн належать кр. ОЄСР-організації співробітництва і розвитку(24 країни).Серед них кр.Зах. Європи, США, Канада, Японія, Австралія, Новая Зеландія. Ці країни закріпили своє панвне становище у світовій єкономіці і вирізняються серед інших високим рівнем ек. та соц. розвитку. Вони зосередили ппереважну частину виробничого, ек. та наук.-тех. потенціалу світу. Вони займають питому вагу у міжнар. торгівлі (68,1 світ. експорту та 68,4 світ. імпорту у 1997). Хар-ними ознаками є високий рівень ВВП на душу населення (> середньосвіт. в 5 разів).,відкритість екон.,поєднання ринкового мех. з держ. регул-ям, високий рівень прод. праці, соціальна структура, яка спрямована на певні соц. гарантії.
53. Основні риси соц.-ек. моделі Китаю. Китай третя за площою країна світу (9,6 тис. км) та посідає перше місце за кількістю населення (1,2 млрд. чол. 90%- китайці). 20% населення проживає в містах, 80%- у селах. Китай посідає одне із першх місць у світі за запасами багатьох корисних копалин( вугілля, нафта,залізна руда, боксити та інш.). Провідні позиції в світі по вир-у вугілля, сталі, цемента, зерна, м’яса, бавовни. КНР займає 3-тє місце за обсягами ВВП та можливо до 2005 р. вийде на перше місце. Для країна хар-й найбільший внутр. Ринок та високий рівень інозем. інвестицій (хуацява). Краіна має низькі макроек. Показники з розрахунку на одну особу та низький рівень прод. праці. Великою проблемою для краіни залишається демограф.проблема та демограф. політика. Від часу проведення політики реформи 1978 року Део Сяопин у КНР досягнуто значних успіхів (ВВП зріс у 5,7 разів, щорічно на 10%).
54. Основні риси соц.-ек. моделі Японії. Японія- економічно найбільш розвинута країна Азії. Наявність знач. ек. потенціалу,відносновисокі темпи ек. зрост., вигідне ек.-географ. положення вирізняють її поряд з США та кр. Зах. Європи. З 50-80 р. ВВп Японії зріс у 19,5 разів .раіна оголосила про пріорітет вир-а, до якого потрапили базові галузі. Країнаповодила активну ліцензійну політику, активно залучалися технології та ноу-хау. В Я. було ліквідовано сис-му феодальних пережитків, що покращило стан с/г. Я. відрізняється високим рівнем внутр. накопичення, що створило природні умови для збільшення інвестицій. Для кр. хар-но великий обсяг у будівництва капіталів. Високий рівень освіти та фор-ня спец. японської освіти. В краіні відбулися значні зміни в структурі обробної пром. У 70 роках- 37% ВВП припадало на обробну пром., 95 р.-24% ВВП. Для кр. хар-на спец. модель організації праці ТНК. Переваги в цій моделі полягають у швидкому переході на випуск нової продукції.Усім відомий феномен япон. трудоголізму. Доля Я. у св. Вир-ві телевізорів-60%, сталі-14,3, штучних волокон-12,3. Я. займає перше місце за виловленою рибою.
В Я. висока питома вага дрібних та серед. під-в, що пов’язано з існув-ям каскадних під-в. Спочатку спостерігається об’єднання великих компаній з дрібними,так звана модель “Кейрецу”. В 90-х роках відбувся відхід від традиційної моделі Кейрецу, що було зумовлено відсутністю стратегії на 21 ст. та спадом вир-а в Я. До кінця 20 ст. в Японії залишилися лише наукоємні галузі та розробка технологій
55. Основні типи та моделі розитку промислово розвинутих країн. Модель розвитку- це сукуп. елементів, що фор-ть цілісність нац. госп-ва та мех-м, що забезпеч тісний зв’язок з цих елементів. Критеріями моделі є: 1)співвідношення осн. форм власності; 2)рівень розвитку;3) методи держ. пливу на ек.; 4) цілі і засоби ек. політики;5)структура кап-в компанії; 6) сис-ма управління та орган-ї праці;7) ступінь відкритості ек.; 8) інноваційний хар-р ек.; 9) динаміка структ.та управ-ня зовн-ек. діяльн. Моделі: 1. Ліберальна -хар-на абсолютна превага приват. власн.,обмежанність держ. втручання. (США, Великобританія); 2. Соціально-орієнтована ек.(змішана ек.) висока питома вага держ.власності, проводиться інвест. структурна політика, регул. зайнятості, висока питома вага держ. бюдж. В структурі ВВП, соц. підтримка нас-ня(ФРН); 3. Модель соц-демлкрат (корпоративістська) доки держ.бюдж. у структурі ВВП перевищ. 50%, існує баготодерж. проведення держ. соц. політики (Швеція).
