- •1. Прочитати тему.
- •2. Скласти конспект
- •1.Прочитати тему.
- •2.Скласти конспект .
- •1.Прочитати тему.
- •2. Скласти конспект.
- •Тема №7 спеціальна термінологія та професіоналізми.
- •1. Правопис слів іншомовного походження.
- •Тема № 8 Спеціальна термінологія та професіоналізми.
- •Тема № 9 Спеціальна термінологія та професіоналізми. План.
- •Тема 12 орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови.
Тема 12 орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови.
Завдання.
1.Скласти конспект теми
2. Дати відповіді на запитання в кінці теми.
План.
1. Правила передачі прізвищ з російської мови на українську.
3. Відмінювання чоловічих та жіночих прізвищ.
4. Правопис складних іменників та прикметників. Правопис прислівників.
Прізвища не перекладаються ні з російської на українську, ні з української на російську мову.
Існує ряд правил передачі букв , буквосполучень з російської мови на українську.
1. Російська літера е при роздільній вимові передається буквосполученням йо – Майоров, Соловйов.
2. Якщо у вимові відчувається голосний звук о то російська е передається буквосполученням ьо – Синьов, Лавреньов.
3. Російська літера и після голосного, апострофа, м’якого знака передається через ї – Руїн, Ільїн, Захар’їнов.
4. Російські суфікси – ев,еев передаються через є – Матвєєв .
Після шиплячих, р та ц , російські суфікси ев, еев передаються через ев, еєв – Пахарев, Мальцев, Баришев, Андреєва.
5. Закінчення ой зберігається.
Донской – Донськой.
6. Префіксальні прізвища передаються відповідно до правил правопису префіксів.
Беспалов – Безпалов.
7. Буквосполучення зск, жск передаються буквосполученням зьк.
8. Є зберігається після м’якого знака, апострофа, а також якщо кореневе є відповідає українськомув споріднених словах.
Серов – Сєров.
9. Е в утворених від спільних для обох мов імен.
Федоров – Федоров.
10. О під наголосом після ч і щ.
Хрущев – Хрущов.
11. И зберігається –
у суфіксах - -ик, -ич, -ищ, -ович, йович.
Івич, Ігнатович.
після шиплячих тв ц.
Чичиков, Чичикова.
При творенні чоловічих імен по батькові використовують суфікси – ович, йович.
Русланович, Юрійович.
При творенні жіночих імен по батькові використовують суфікси – івн, ївн.
Іванівна, Ярославівна.
Винятки – Ілля – Ілліч, Лука – Лукич.
У Р.в.жіночі імена по батькові мають закінчення и – Сергіївни, Миколаївни.
У Д.в. жіночі імена по батькові мають закінчення і – Андріївні, Олександрівні.
Чоловічі прізвища відмінюються всі. Жіночі прізвища, які закінчуються на о, й табудь-який інший приголосний не відмінюються.
Правопис складних іменників.
Через дефіс.
1. Іменники, що позначають протилежні поняття.
Купівля – продаж.
2. Іменники , що позначають близькі за змістом поняття.
Хліб – сіль.
3. Іменники, що означають державні посади. військові звання.
Прем’єр-міністр, генерал-лейтенант.
4. Іменники , що означають одиниці виміру.
Кіловат – година.
5. Іменники,в яких перше слово підкреслює прикмету чи особливість предмета, що передається другим словом.
Жар – птиця.
6. Іменники, що означають науковий ступінь, спеціальність, професію.
Член – кореспондент, інженер – економіст.
7. Назви рослин.
Мати-й-мачуха.
8. Слова до яких входять іншомовні елементи – віце-, екс-,лейб-,обер-,унтер-,штабс-, штаб-.
Екс-чемпіон, віце-адмірал.
9. Гулак – Артемовський.
Разом.
1. Іменники утворені за допомогою сполучної голосної, з двох чи кількох основ(одна з яких дієслівного походження).
Газомір, звуковловлювач.
2. Іменники утворені поєднанням основ прикметника та іменника.
Чорнозем, бортмеханік.
3. Іменники утворені за допомогою сполучної голосної з двох іменникових основ.
Газопровідник, шлакоблок.
4. Іменники утворені поєднанням дієслова в другій особі однини наказового сповобу з іменником.
Горицвіт, пнрнкотиполе.
5. Іменники утворені поєднанням числівника з іменником.
Сторіччя, звозначніість.
6. Іменники утворені з трьох і більше іменникових основ.
Автомотогурток, веломотоспорт.
Правопис складних прикметників.
Разом.
1. Узгоджений прикметник + іменник .
Кароокий, залізобетонний.
2. Іменник + дієслівна частина.
Волелюбний.
3. Прислівник + прикметник.
Вічноюний.
4. Прислівник + дієприкметник.
Вищезгаданий.
5. Прислівник + складний прикметник.
Видовженотупоконічний.
6. Числівник (літерами) + прикметник.
Через дефіс.
1. Основа + основа (можна вставити і,але).
Фінансово-економічний.
2. Основа на –іко (-ико) + основа.
Механіко-математичний.
3. Військово-, воєнно- + основа.
Воєнно-стратегічний.
Винятки: військовополонений, військовозобов’язаний.
4. Основа без прикм. суф. +о,е+основа.
М’ясо-молочний.
Винятки – наукові терміни.
Головоногі.
5. Поєднання відтінків кольорів. смаку.
Темно-синій, кисло-солодкий.
Винятки: жовтогарячий, білосніжний.
6. Складні назви проміжних сторін світу.
Північно-східний, норд-остівський.
7. Число(цифрами) + основа.
20-поверховий.
8. Повтор тих самих або споріднених слів.
Дивний-предивний.
9. Прикметник + перефіксальна дієслівна частина.
Вантажно-розвантажувальний.
Правопис прислівників.
Разом.
1. Складні прислівники , утворені сполученням прийменника з прислівником.
Віднині, відтепер.
2. Складні прислівники. утворені сполученням прийменника з іменниковими формами у тому числі дієслівного та прикметникового походження .
Безвісти, убік.
3. Складні прислівники. утворені сполученням прийменника з прикметниками.
Востаннє, догола.
4. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника із займенником.
Внічию, втім.
5. Складні прислівники. утворені сполученням прийменника з числівником.
Вдвоє, вперше.
6. Складні прислівники. утворені сполученням кількох прийменників з будь-якою частиною мови.
Вдосвіта, завчасу.
Склані прислівники, утворені з кількох основ (з прийменником чи без нього).
Босоніж, вірогідно.
7. Складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, чи-,що-,як-, аніде-, деколи-, чимало-.
Окремо.
1. Прислівники,утворені сполученням прийменника з іменником, у яких останній зберігає своє лексичне значення.
Без відома, без жалю.
2. Спулучення, що мають значення прилівників і складається з двох іменників (числівників) з прийменниками та без них.
День у день, з боку на бік.
3. Прислівники, утворені сполученням прийменника по- зі збірним числівником.
По двоє.
4. Фразеологічні сполучення в ролі прислівників.
Дорогою душею. ні світ ні зоря.
Через дефіс.
1. Складні прислівники, утворені з двох однакових, синонімічних або антонімічних прислівників.
Далеко-далеко, ледь-ледь.
2. Через два дефіси пишуться складні прислівники, утворені повторенням часток або повторенням слова зі службовими словами або без них всередині.
Будь-що-буть, віч-на-віч, де-не-де.
Питання для самоконтролю.
1. Поясніть правопис прізвищ, імен по батькові.
2. Поясніть правопис складних слів.
Література.
Зубков М.Г. Сучасна ділова українська мова – К.: Торсінг, 2003р.
