Баліцький Копаниця Малюки

1

2

Одинадцятикласник. Швидше, швидше, часу мало! (Показує на одного молодшого школяра.) З тебе 50 грн. за контрольну з математики.

1-й молодший школяр. А чому так багато?

Одинадцятикласник. Тому що твоїм почерком написано.

(Звертається до другого) З тебе 40 грн. за твір «Як я провів літо».

2-й молодший школяр. А чому так дорого?

Одинадцятикласник. Ось ти де відпочивав?

2-й молодший школяр. У бабусі в селі...

Одинадцятикласник. А написав, що в Єгипті.

2-й молодший школяр. Але я ж там не був ніколи...

Одинадцятикласник. Нічого, нехай всі знають і заздрять. (Звертається до двох інших.) З вас за 10 грн., оптом контрольна дешевше.

Молодші школярі віддають гроші, йдуть.

Входить Дівчина.

Одинадцятикласник (рахує гроші). Сподіваюся, вистачить. (Кладе в кишеню, дістає квіти, підходить до дівчини.) Я... я давно хотів сказати тобі...

Дівчина. Що сказати?

Одинадцятикласник. Я не знаю, як сказати тобі...

Дівчина. Ну ж, говори!

Одинадцятикласник. Я... ти... ти не напишеш мені твір по «Війні і миру»?

Дівчина (кидає квіти). Це буде коштувати 150 грн., не менше! (Розвертається і йде.)

Звучить мелодія «Фабричні дівчата».

Економічна Наука

У школі теж вивчається,

Іноді із цього

Мани получаються.

В майбутньому ми зубки не зламаєм,

Бо секрети бізнесу на «відмінно» знаєм

За це ми щиро дякуємо вчителю економіки. Тетяна Анатоліївна ці квіти і слова привітання для вас.

Бажаємо миру, добра, довголіття,

Хай вистачить щастя на ціле століття,

Хай скрізь буде лад: і в роботі, й в сім’ї,

І радість на серці, і хліб на столі.

Сторінка Інформатики

Ось і школа, ось і клас,

Він давно чекає нас.

Савицька

Мельник

Щеннікова

Глуговський

Хоньків

І ходили ми сюди…

Заждіть, я щось не второпаю, не пригадаю, а навіщо ж ходять до школи.

Щоб рости, щоб учитись, а саме головне, щоб навчитись думати.

А й справді! До школи за нас думають батьки. А після школи?… Бажано, звичайно, щоб вони і далі за нас думали.

От-от. А то в школі – справжня каторга. На уроках вчителі тільки те й роблять, що думати заставляють. А сірі клітини не відновлюються, гляди ж на все життя і не вистачить. Неймовірно, але факт!

Що ж тут неймовірного? У нас в школі є чудові  кабінети інформатики. І господарі цих  кабінетів розвивають нашу сіру речовину, навчають наші голови швидко орієнтуватися не тільки в комп'ютері, а й в житті.

Дякуємо вчителям Сальницькій Наталії Сергіївні та Вангородській Тетяні Миколаївні за «терпіння та винахідливість».