6. Як аналізувати історичний документ за окремими схемами (заповнення анкети)?

Практика роботи з історичними документами показує, що іноді окремі з них потребують певної схеми аналізу. Це стосується в першу чергу первинних документів, які мають приховану інформацію. В таких випадках для розкриття змісту текстового документа радимо використовувати окремі схеми. Подібні схеми (план аналізу, відповідь на запитання, заповнення анкети) дозволяють здійснити більш детальний аналіз документа. Однією з таких схем є анкета, яка укладається на основі тексту документа і пропонується учням для заповнення після того, як вони ознайомляться з ним. Подібні завдання краще виконувати з використанням групових форм роботи, оскільки вони є складними і потребують колективних зусиль. Для прикладу подаємо лист, на основі змісту якого укладено анкету.

Документ 11.

26 серпня 1928 р.

Дорогий дядьку!

Декілька місяців тому отримав лист від тата. Він цікавиться чи листуюся я з Вами. Вибачте, що так довго не писав. Як ви живете? В якому стані ваші справи щодо поверненням у Росію? Я вирішив залишитися у Франції ще на деякий час. Становище у Франції, в порівнянні з минулорічним,  набагато краще і скаржитися немає чого. Я заробляю на цей час до 800 франків. Вирішив одружитися. Справа лише в часі. Дівчина, про яку йдеться – італійка. Щоправда, вона бідна, але поведінка бездоганна. Дуже працьовита. Велика розумниця. Дивовижно талановита і напрочуд гарна. Зірка Сан-Ремберта – так її тут величають. Дядьку, не думайте, що я перебільшую її якості. Мені вже більше тридцяти років. Я досить багато бачив жінок і знаю їх добре. Мої наміри одружитися на цій дівчині – не тимчасове захоплення, а цілком природне рішення для дорослого чоловіка. Я добре розумію, що сімейне життя має багато недоліків, однак я усвідомлюю, що бути самотнім, особливо коли тобі за сорок і коли задоволення втрачають свої принади, не дуже приємно. Напевно, ви відчуваєте це по собі. Сподіваюся, що через декілька місяців я вже буду одруженим чоловіком. Спробую надіслати вам свою фотокартку і моєї майбутньої дружини. Впевнений, що навіть за фотокарткою вона справить на вас враження. Що стосується мене, то не зважаючи на те, що мені скоро буде тридцять два роки, ніхто більше двадцяти п’яти мені не дає. Це є свідченням того, що я добре зберіг своє здоров’я і маю гарний вигляд, незважаючи на війну, революцію і свої поранення. Стосовно повернення до Росії можу лише повторити Ваші слова: ми зайві люди в Росії (...). Не хочу цим сказати, що я втратив надію на повернення додому. Навпаки, відчуваю, що швидко настане той момент повернення на батьківщину, але за більш сприятливих умов, ніж зараз. Я не очікую великих подій, але сподіваюся на серйозні зміни. Надто вже втратила свій престиж радянська влада в очах населення. Почитайте лише радянські газети, якщо маєте таку можливість і вам стане зрозумілим навіть розчарування самих більшовиків у більшовизмі. П’янство і злочинність серед комуністів – типовий приклад утоми й розчарувань. Вибачте, дорогий дядьку, що пишу занадто багато. Мені хочеться поділитися з вами своїми враженнями, як із близькою людиною. Пишіть. Буду радий. Бажаю вам усього найкращого.

Ваня.

(Рівненський краєзнавчий музей. 16430/8. Переклад з російської  – Мисан В.)

За вищезгаданим текстовим джерелом учням можна запропонувати заповнити анкету, попередньо підібравши такі запитання, які б могли дозволити отримати максимальну інформацію про автора листа, його вподобання, стосунки з родиною, плани тощо. Наприклад.

Ім’я....................................................................................................................................................

Вік.....................................................................................................................................................

Соціальний стан (за походженням)................................................................................................

Соціальний стан (на даний час)......................................................................................................

Місце народження...........................................................................................................................

Місце проживання..........................................................................................................................

Освіта...............................................................................................................................................

У яких подіях брав участь.............................................................................................................

Наскільки добре дбає про себе, розуміється в подіях, людях і дає їм оцінку.........................

..........................................................................................................................................................

У який спосіб підтримує стосунки з родиною............................................................................

.........................................................................................................................................................

Плани на майбутнє..........................................................................................................................

...........................................................................................................................................................

З яких причин опинився у Франції (версії)..................................................................................

..........................................................................................................................................................

Працюючи в такий спосіб із документом важливо привертати увагу учнів на окремі деталі, які допоможуть скласти більш-менш повне уявлення про його авторів. Наприклад, коли визначатимемо соціальний стан за походженням, то безпосередньої прямої відповіді, яка б вказувала на станову приналежність, ми не знайдемо. Однак інша інформація допоможе учням зрозуміти, що лист пише людина, яка походить із знатного стану (дворян, купців, промисловців). Чому? Лист написаний гарною, вишикуваною мовою. Так могла писати лише людина, яка мала можливість отримати належну освіту. Освіта в Російській імперії була платною. Іван пише лист із Франції. Очевидним є те, що він емігрував, покинув територію Росії. Напевно його погляди й переконання протилежні тим, які  утверджували більшовики. Зверніть увагу, що на момент написання листа він є робітником, тобто не належить до знатних прошарків французького суспільства, але описуючи про свою дівчину, він уживає термін “бідна”. Це є також ще одним доказом, який допомагає з’ясувати його станову приналежність.

Які висновки можна зробити на завершення?

Перераховані прийоми і способи навчальної роботи з текстовими джерелами не вичерпують всього того переліку, що може бути використаний у сучасній школі. Очевидним є той факт, що сьогодні варто відійти від однобокого традиційного тлумачення текстових джерел і особливо тих, які мають відношення до оцінки історичних подій і процесів. Якщо ми прагнемо сформувати громадянина демократичного суспільства, то ми повинні навчити його сприймати історичний процес як багатовимірне явище. Оцінка історичного факту матиме завжди різні інтерпретації. Учень повинен навчитись розуміти ці оцінки і пояснювати їх. Він має усвідомлювати також, що з часом ці оцінки можуть змінитися, оскільки з’явиться якась додаткова інформація, будуть переглянуті критерії, відбудуться серйозні зміни в суспільній свідомості, політиці, моралі тощо. Чим більше джерел ілюструватимуть те чи інше явище, тим більше інформації отримуватиме учень про саме явище, про складність історичного процесу, тим частіше перед ними виникатиме питання про власний шлях розв’язання даної проблеми, тим ретельніше він  шукатиме власний вихід із складної ситуації.

Ми намагаємося реально оцінювати сьогоднішню ситуацію в школі. Сучасні програми не дозволяють працювати з історичними джерелами так, як про цей ішлося вище. Вони “завалюють” учителів та учнів змістом, який здебільшого в комплексі не можливо ні запам’ятати, ні осмислити, ні відтворити. Та будемо оптимістами. Поява нових навчальних матеріалів з ініціативи “Нової Доби”, збільшення кількості годин на історію у класах суспільно-гуманітарного профілю, можливість запровадження спецкурсів з історії за рахунок шкільного компоненту – усе це може стати тією каплею, яка врешті-решт зробить свою справу по відношенню до “каміння”.

Запитання і завдання для самоконтролю.

1. В чому актуальність проблеми використання текстових джерел на уроках історії?

2. Чому історичний документ варто розглядати як джерело навчання?

3. В яких випадках історичний документ може слугувати засобом навчання?

4. Які підходи щодо використання історичних джерел на уроках переважають у сучасній школі?

5. Який європейський та світовий досвід з використання текстових джерел варто запозичити вітчизняним педагогам?

6. Як з’ясувати час появи історичного джерела та авторство?

7. Чому важливо знати, з яким джерелом ми маємо справу – первинним чи вторинним?

8. Як встановити ступінь довіри до історичного джерела?

9. Назвіть приклади використання текстових джерел на різних етапах уроку історії.

10. Що слід розуміти під багато перспективністю оцінки історичного факту, події, явища?

11. Розкрийте особливості аналізу історичного документа за схемою.