Вербальне спілкування

Культура мовленнєвого спілкування охоплює дві складові: культуру говоріння та культуру слухання. Про одну людину кажуть, що вона говорить, як співає, про іншу - вона вміє не тільки слухати, а й чути. Що при цьому мають на увазі?

Розглянемо характеристику „говоріння“. Це механізми побудови висловлювань відповідно до індивідуальних особливостей людини, що говорить.

Це й особливості використаної лексики, і володіння граматикою, і багатство асоціацій, і продуктивність чи стереотипність мовлення, його динамічність, прояв за допомогою слів певного ставлення до співрозмовника. Конструюючи висловлювання, ми стимулюємо іншу людину до створення внутрішнього образу, подібного до того, що йому передається. При цьому відбувається розв’язання конкретних комунікативних задач відповідно до мети мовлення й особливостей ситуації. Висловлювання конструюються відповідно до граматичних правил, а з погляду психології вони несуть у собі переконуючий вплив.

Учені визначають кілька порядків побудови повідомлень: кульмінаційний порядок (найсильніші аргументи наводяться наприкінці), антикульмінаційний порядок (зворотний, коли, навпаки, повідомлення починається з сильного аргументу) та розміщення сильних аргументів усередині повідомлення. Наприклад, викладач хоче наголосити, чому студентам краще не пропускати заняття з культури спілкування. Для цього він може побудувати речення з серединним порядком повідомлення: «У зібраному вигляді матеріал ніде не надрукований, тому вам не можна пропускати заняття з культури спілкування, бо доведеться багато працювати самостійно». Кульмінаційний порядок повідомлення такий: «У зібраному вигляді матеріал ніде не надрукований і доведеться багато працювати самостійно, тому вам не можна пропускати заняття з культури спілкування». Антикульмінаційний порядок повідомлення: «Вам не можна пропускати заняття з культури спілкування, бо у зібраному вигляді матеріал ніде не надрукований і доведеться багато працювати самостійно». Яка ж форма викладу є ефективнішою? Виявилося, що кульмінаційний і зворотний порядок дають кращі результати, аніж серединний (із невеликою перевагою першого над другим) (Г.Л. Чайка).

Завдання 8. Про який емоційний стан особистості свідчать такі вирази

очей:

а) блискучі очі -

б) матові очі -

в) широкі зіниці -

г) короткі погляди в бік –

д) погляд униз –

Завдання 10. Визначте, які невербальні засоби відображені у поданих нижче фразеологізмах.

Розводити руками, один на один, кривити губи, кивати головою, тикати пальцем, високо нестися.

Зразок: Розводити руками (жест).

Завдання 15. Поясніть ненормативність слів і словосполучень. Запишіть нормативний варіант.

Зустрівся з Михайлом Федоренко, бажаю усього самого кращого; одинадцять, давайте поспілкуємося, на слідуючій неділі, відношення у колективі, вибачте мене.

Завдання 13. Назвіть, що означають такі жести:

а) потирання долонь;

б) підсвідоме розслаблення комірця або потирання шиї;

в) прикривання рукою губ;

г) руки схрещені на грудях;

д) гримання пальців хатинкою.

Завдання 14. Прочитайте текст, з’ясуйте роль невербальних засобів спілкування у професійній діяльності.