3.2.9. Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел містить бібліографічний опис всіх джерел, з яких у роботі використано матеріали, окремі результати, ідеї чи висновки. Джерела у такому списку рекомендується розміщувати та нумерувати в алфавітному порядку або в тому порядку, в якому вони згадуються в тексті роботи.

Джерела у список вносять мовою оригіналу.

Приклад оформлення списку використаних джерел в тексті роботи наведено в додатку Ж.4.

Джерела, які використано у додатках, розглядаються незалежно від літературних джерел основної частини роботи. Для них в кожному додатку складається окремий список використаних джерел.

3.2.10. Правила оформлення додатків

Додатки слід оформлювати як продовження роботи на його наступних сторінках або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований малими літерами (з першої великої) по центру до тексту. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, «Додаток А», «Додаток Б» і т. д.

Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок. Але ці сторінки не враховуються до загального обсягу роботи.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: «Додаток А.2» - другий розділ додатка А.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, «Рисунок Г.3» - третій рисунок додатка Г; «Таблиця А.2» - друга таблиця додатка А.

В посиланнях у тексті додатка на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «... на рисунку А.2 ...», «... на рисунку А.1 ...» - якщо рисунок єдиний у додатку А; «... в таблиці Б.3 ...», або «... в табл. Б.3 ...»; «... за формулою (В.1) ...», «... у рівнянні (Г.2) ...». Переліки, примітки і виноски в тексті додатка оформлюють і нумерують відповідно до вимог оформлення основного тексту роботи. Приклад оформлення додатка наведено в додатку Ж.

4. Захист курсової роботи

Завершена КСР подається студентом на кафедру, де реєструється.

До захисту КСР допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану, рекомендації наукового керівника, вчасно подали кінцевий варіант КСР на кафедру.

Відповідно, до захисту КСР не допускаються студенти, які вчасно не завершили написання та оформлення КСР, не подали роботу в установлені строки на перевірку науковому керівнику, не врахували зауваження наукового керівника, не оформили КСР належним чином, взагалі не виконали КСР, або з’ясувалося, що робота, яку студент подав на розгляд, є плагіатом тощо. Роботи, які не відповідають установленим вимогам, повертаються на доопрацювання. Робота з незадовільною оцінкою підлягає переробленню протягом терміну, встановленого кафедрою.

Після завершення КСР та подання на кафедру студент готує доповідь на захист, на якому зазвичай присутні наукові керівники, викладачі дисципліни «Загальна психологія» (можливо, завідувач кафедри та інші викладачі кафедри психології), студенти першого курсу спеціальності «психологія».

На захисті студент повинен розкрити основний зміст роботи, виділити її проблемні аспекти, обґрунтувати свої висновки, відповісти на запитання присутніх.

Процедура захисту включає:

• доповідь студента про зміст роботи;

• запитання до автора та відповіді на них доповідачем;

• усну характеристику наукового керівника роботи студента;

• оголошення оцінки.

Доповідь може мати довільну форму, але в ній доцільно висвітлити такі питання КСР:

• обґрунтування актуальності теми дослідження;

• мета, об’єкт, предмет та завдання дослідження;

• структура КСР;

• що вдалося встановити, виявити, довести;

• особистий внесок автора;

• перспективи подальшого дослідження.

Тривалість доповіді складає 7-10 хвилин.

Свій виступ студент може побудувати у формі читання заздалегідь підготовленої доповіді. Однак набагато краще, якщо виступ відбувається у формі переказу, розповіді і студент лише інколи дивиться в підготовлений текст.

Для кращої наочності і більш якісного обґрунтування результатів проведеного дослідження під час доповіді студент може використовувати дошку для малювання схем (при потребі в тому), заздалегідь підготовлені ним наочні графічні матеріали (рисунки, фотографії, схеми, таблиці та ін.), спеціально підготовлені слайди, комп'ютерну техніку.

Не тільки зміст доповіді, але і характер виступу, впевненість у відповідях на поставлені питання значною мірою визначають враження щодо КСР, тому необхідно зосередити увагу на деяких правилах публічного виступу.

Мова здобувача має бути ясною, граматично правильною, упевненою, виразною, що робить її зрозумілою і переконливою. Якість виступу різко знижується, коли говорять, ковтаючи закінчення слів або дуже тихо і невиразно. Спокійна манера викладу завжди імпонує слухачам. Неприпустимі порушення норм літературної промови, зокрема, використання неправильних наголосів у словах.

Рекомендується використовувати прості слова і прості речення, не перевантажувати текст складнопідрядними реченнями.

Результати захисту КСР визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовільно» з урахуванням якості виконання всіх частин роботи та рівня її захисту. Оцінку за КСР науковий керівник виставляє в екзаменаційну відомість.

Критерії оцінювання КСР студента наведено у табл.4.1.

Кращі роботи можуть бути рекомендовані на конкурси студентських робіт, студентські конференції, олімпіади зі спеціальності, до друку в студентських збірниках. Захищені КСР зберігаються на кафедрі психології 1 рік, а в подальшому передаються до архіву.

Таблиця 4.1.- Критерії оцінювання КСР студента

Оцінка	Обґрунтування оцінки
Відмінно	акуратно і правильно оформлена КСР, з врахуванням всіх вимог; має цільову спрямованість, містить глибокий аналіз питань обраної теми, обґрунтовані висновки
Добре	виконані всі зазначені вимоги, але є деякі недоліки методичного характеру, недостатньо аргументовані висновки
Задовільно	робота містить недостатньо елементів наукового дослідження, неглибокий аналіз, висновки і пропозиції погано аргументовані, текст оформлений неакуратно
Незадовільно	робота взагалі не виконана; є плагіатом, або з’ясовано, що студент її виконував не самостійно