- •Приклади протоколів спостереження за самостійними іграми дошкільників
- •Результати діагностики творчих здібностей у дошкільників експериментальної групи на констатуючому етапі експерименту
- •Результати діагностики творчих здібностей у дошкільників контрольної групи на констатуючому етапі експерименту
- •«Здатність оригінально обіграти іграшку» (приклади протоколів)
- •«Придумай сюжет за умовою» (приклади протоколів)
- •Результати діагностики творчих здібностей у дошкільників експериментальної групи на контрольному етапі експерименту
- •Результати діагностики творчих здібностей у дошкільників контрольної групи на контрольному етапі експерименту
- •Ігри на розвиток асоціативності мислення
- •Ігри на розвиток діалектичності мислення
- •Системність мислення
Ігри на розвиток діалектичності мислення
Гра "Добре - Погано"
Варіант 1. Для гри вибирається об'єкт байдужий дитині, тобто той, що не викликає у неї стійких асоціацій, не пов'язаний для неї з конкретними людьми і не породжує емоцій. Дитині пропонується проаналізувати даний об'єкт ( предмет) і назвати його якості з точки зору дитини позитивні і негативні. Необхідно назвати хоча б по одному разу, що в пропонованому об'єкті погано, а що добре, що подобається і не подобається, що зручно і не зручно.
Наприклад: олівець. -Подобається, що червоний. Не подобається, що тонкий. -Добре, що він довгий; погано, що він гостро заточений можна вколотися. - Зручно тримати в руці, але незручно носити в кишені ламається.
Розгляду може бути піддана і конкретна властивість предмета. Наприклад, добре, що олівець довгий може служити указкою, але погано, що не входить в пенал.
Варіант 2. Для гри пропонується об'єкт, що має для дитини конкретну соціальну значимість чи викликає у неї стійкі позитивні або негативні емоції, що призводить до однозначної суб'єктивної оцінки ( цукерки - добре, ліки - погано). Обговорення йде також як і у варіанті 1.
Варіант 3. Після того, як діти навчаться виявляти суперечливі властивості простих об'єктів і явищ, можна переходити до розгляду "позитивних" і "негативних" якостей в залежності від конкретних умов, в які ставляться ці об'єкти і явища. Наприклад: гучна музика. - Добре, якщо вранці. Швидко прокидаєшся і бадьорим себе почуваєш. Але погано, якщо вночі - заважає заснути. Не слід боятися зачіпати в цій грі такі категорії, які до цього сприймалися дітьми виключно однозначно ( "бійка", "дружба", "мама" ). Розуміння дітьми суперечливості властивостей, укладених в будь-яких об'єктах чи явищах, вміння виділити і пояснити умови, за яких виявляються ті чи інші властивості, лише сприяє вихованню почуття справедливості, вмінню в критичній ситуації знайти правильне рішення виниклої проблеми, здатності логічно оцінити свої дії і вибрати з безлічі різних властивостей об'єкта ті, які відповідають обраної мети і реальним умовам.
Варіант 4. Коли виявлення суперечливих властивостей перестане викликати у дітей труднощі, слід перейти до динамічного варіанту гри, при якому для кожної виявленої властивості називається протилежна властивість, при цьому об'єкт гри постійно змінюється, виходить своєрідний "ланцюжок", наприклад: - Є шоколад добре - смачно, але може заболіти живіт; - Живіт болить - це добре, можна в дитячий сад не ходити; - Сидіти вдома - погано, нудно; - Можна запросити гостей - і т.д.
Наступним етапом формування діалектичності мислення буде вироблення у дітей уміння чітко формулювати протиріччя. Спочатку хай дитина підбирає до заданих слів зворотні за змістом. Наприклад, тонкий - (?) товстий, ледачий - (?) працьовитий, гострий - (?) Тупий. Потім можна взяти будь-яку пару слів, наприклад, гострий - тупий, і попросити дітей знайти такий об'єкт, в якому ці властивості присутні одночасно. У випадку "гострий - тупий" - це ніж, голка, всі ріжучі інструменти. На останньому етапі розвитку діалектичності мислення діти вчаться вирішувати протиріччя, використовуючи творчі способи вирішення протиріч (всього їх більше сорока).
