Практична робота № 9.

Тема: Мінливість у живому організмі.

Мета: Ознайомити студетів із різними типами мінливості. Встановити закономірності мінливості у запропонованих організмів. Навчитися будувати варіаційний ряд та варіаційну криву.

Обладнання та матеріали: робочі зошити, олівці, лінійки, гербарій із листками.

Завдання: 1.Ознайомитися із теоретичною частиною даної роботи.

2. Розглянути гербарні зразки, провести ааліз їхньої модифікаційної мінливості.

3. Побудувати на основі одержаних даних варіаційний ряд та криву.

4. Зробити висновки.

Теоретична частина.

Мінливість – це здатність живих організмів набувати нових ознак у процесі свого онтогенезу, які є відмінними від ознак батьківського організму та виникають у наслідк впливу факторів навколишнього середовища.

Виділяють комбінативну, спадкову та не спадкову мінливості.

Комбінативна мінливість – поява ових поєднань ознак внаслідок рекомбінації генів. Головними причинення виникнення даного типу мінливості є:

• Незалежне розходження хромосом у процесі мейозу. При виникнення даної мінливості виникають різноманітні порушення життєдіяльності живого організму та призводить до розвитку патології. Дуже часто при неправильному розходженні статевих хромосом у процесі мейозу, особливо якщо мова іде про порушення у розходженні чоловічих хромосом може утворюватися зигота летального типу. Слід зазначити що порушення розходження хромосом найчастіше відбувається у клітинах жіночого організму, що призводить до розвитку різноманітних патологій.

• Випадкове сполучення хромосом під час запліднення. У даному випадку може виникнути явище неповного домінування, або ж кодомінування, що призведе до виникнення нових ознак не притаманних для батьківських особин.

• Кросинговер.

Неспадкова, або іншими словами модифікаційна мінливість - це зміни у фенотипі живих організмів, які відбуваються під впливом умов науколишнього середовища, проте не зберігаються у генетичному матеріалі живого організму та не передається нащадкам наступних поколінь. Слід зазначити, що даний тип мінливості не стосується ознак, які чітко регламентуються генетично. Для підтвердження даної гіпотези проводилися астепні дослідження. На одній із фем корів розділилин на дві групи коровам у першій групі впродовж дня вмикали класичну музику, встановлено що при її прислуховуванні відбувається збільшення надоїв молока, у порівняння із групою корів, яким постійно вмикали важкий рок. Що ж стосується жирності молока, то різниці у особин які входили до цих двох груп не спостерігался, оскільки дана ознака чітко регламентується спадковим матерілом живого організму.

Спадкова мінливість, або іншими словами мутаційна мінливість – даний тип мінливості характеризується збереженням та фіксуванням змін у генетичному матеріалі та передаються наступним поколінням. Як і інші типи мінливості мутації виникають під впливом умов навколишнього середовища.

На основі модифікаційної мінливості дуже часто будують варіаційний ряд та варіаційну криву.

Варіаційний ряд – ряд мінливості певної ознаки, до його складу входять поодинокі прояви даної ознаки. На довжину варіаційного ряду, тобто на розмах модифікаційної мінливості, впливають зовнішні умови: чим однорідніші умови розвитку даних особин, тим менше проявляється модифікаційна мінливість, тим коротший варіаційний ряд, і навпаки. Розмах варіацій залежить від генотипу.

Для дослідження візьмемо довжину листкової пластинки будь-якої рослини. Необхідно провести вимірювання 100 листків. Підрахувавши, яка кількість листків має ту чи іншу довжину, і розташувавши їх у зростаючому або спадаючому порядку, отримаємо варіаційний ряд.

А)

Б)

Слід зазначити, що складання модифікаційного ряду відбувається не тільки за відношення довжини листкової пластинки до кількості листків даної довжини, а й до будь-яких ознак живих організміві. Так наприклад на малюнку б можна визначати два типи мінливості у нічних метеликів довжину крил, та особливості їхнього забарвлення.

Для характеристики рівня мінливості часто визначають середню величину мінливості за наступною формулою:

м = Σvp / n

де М — середня величина; Σ — знак суми; v — варіанти (розмір ознаки); р — частота; п — загальна кількість досліджуваних особин у варіаційному ряді.

Середня величина найменше за будь-яку іншу відрізняється від усіх варіюючих величин. Середнє значення ознаки трапляється найчастіше, а варіанти, які значно відрізняються від середнього, бувають дуже рідко.

Такий розподіл варіант у варіаційному ряді зумовлений неоднорідністю факторів середовища, що викликають зміни в межах норми реакції. На організм діють як сприятливі, так і несприятливі фактори середовища. Поєднання їх випадкове.

Кількісний вираз ознаки можна зобразити графічно, одержати варіаційну криву. Дана крива зо ображається у Декртовій системі координат. Х – кількість листкових пластинок, або інших досліджуваних об'єктів із даною ознакою; У – показники досліджуваних ознак.