- •Практична робота 1
- •Хід роботи:
- •1.Особливості будови мікроскопу.
- •2.Структурні підрозділи біології.
- •3.Рівні структурної організації живого матеріалу.
- •Практична робота № 2.
- •Значення хімічних елементів для живого організму. Їхній вміст у продуктах харчування.
- •Визначення хімічних властивостей вуглеводів, які входять до складу живого організму.
- •Визначення розчинності ліпідів у різних групах органічних та неорганічних розчинників.
- •Проведіть порівняльну характеристику індивідуальних потреб у макро- мікро та ультрамікроелементах.
- •Практична робота № 3.
- •Визначення хімічних властивостей білкових молекул, які входять до складу живого організму.
- •Практична робота № 4.
- •Хід роботи:
- •2. Типи нуклеїнових кислоту живій клітині.
- •3.Типи задач із молекулярної біології.
- •Практична робота № 5
- •Завдання:
- •1. Заповніть табличку:
- •3. Особливості процесів мейозу та мітозу.
- •Практична робота № 6
- •1. Типи тканин рослинного організму.
- •Типи тканин тваринного організму.
- •Порівняльна характеристика тканин рослинного та тваринного організмів.
- •Зробіть висновки. Практична робота № 7
- •1. Біосинтез ліпідів.
- •2. Біосинтез вуглеводів.
- •3. Біосинтез та особливості будови нуклеїнових кислот.
- •4. Біосинтез та особливості будови білкових молекул.
- •Практична робота № 8.
- •Задачі на другий закон Менделя «Закон розшеплення ознак»
- •Задачі на полігібридне схрещування.
- •Задачі на визначення груп крові у людини.
- •Задачі пов'язані із явищем епістазу.
- •Ознаки зчеплені зі статтю .
- •Практична робота № 9.
- •Теоретична частина.
- •Хід роботи:
- •Практична робота № 10
- •Теоретична частина.
- •Хід роботи:
- •Практична робота №11
- •Теоретична частина.
3.Рівні структурної організації живого матеріалу.
Виділяють декілька рівнів організації живого матеріалу: молекулярний, клітиний, органний, організмовий, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний.
Молекулярний рівень - на даному рівні вивчають молекули, які входять до складу живого організму, особливості їхньої будови, функції. А також важливу роль приділяють дослідженню тим змінам, які виникають у молекулах при впливі на них зовнішніх факторів, простежують зміни не тільки у їхній структурі, а й у функціях, та впливі змін цих функцій на організм. На мал. 2 зображено процес денатурації (руйнуваняя) та ренатурації (відновлення ) молекул білка та ДНК, а та б відповідно.
а
)
б)
Мал. 2 Структурні зміни у молекулі білка (а) та ДНК (б) при впливові зовнішнього чинника.
Клітинний рівень організації живого — дещо складніший рівень організації живого матеріалу. У деяких випадках клітини можуть виконувати функції цілого організму. На даному рівні важливу роль приділяють будові клітини та функціям її складових частин. Вивчають порушення життєдіяльності живого організму, які імовірно пов'язані із змінами у діяльності окремих клітин.
На малюнку 3 зображено загальний план будови еукаріотичної клітини.
О
рганізмовий
рівень
—
на
даному
рівні
вивчають
організм
як
єдине
ціле,
елементарну
одиницю
життя,
характерні
риси
його
будови,
фізіологічні
процеси,
механізми
адаптації
та
гомеостазу.
Популяційно-видовий та біосферний рівні — вищі рівні організації живої матерії. Вони демонструють нам взаємозв'язки між живими організмами, їхній взаємовплив (допомогу, або шкоду), вплив живих організмів на існування людини та навколишнього середовища та навпаки.
Висновки...
Практична робота № 2.
Тема: Визначення щоденної норми хімічних елементів для існування живого організму.
Мета: Визначити необхідну кількість хімічних елементів, які надходять разом із продуктами харчування для нормального росту та розвитку конткретнооживого організму.
Обладнання та матеріали: табличка із переліком продуктів харчування та вмістом у них хімічних елементів, калькулятор, робочий зошит.
Завдання:
Замалювати табличку №1 «Значення хімічних елементів для живого організму. Їхній вміст у продуктах харчування».
Визначити відсотковий вміст хімічних елементів у живому організмі.
Провести порівняльну характеристику індивідуальної потреби у макро-, мікро- та ультрамікроелементів.
Зробіть висновки.
Хід роботи.
Значення хімічних елементів для живого організму. Їхній вміст у продуктах харчування.
№з/п |
Хімічний елемент |
Роль хімічного елементу у живому організмі |
Продукти харчування, які містять у найбільшій кількості даний елемент |
Добова потреба |
1 |
Оксиген |
Забезпечує життєдіяльність живого організму, збагачує всі тканини та органи витісняючи при цьому шкідливу речовину СО2 . Входить до складу всіх макромолекул живого організму відіграє визначальну роль у проходженні біологічних процесів. Може бути небезпечним у випадку утворення вільних радикалів під впливом інтенсивного ультрафіолетового або іншого опромінення. |
Абсолютно усі продукти харчування, вода, а також міститься у вільному стані в навколишньому середовищі. |
Необмеже -на |
2 |
Гідроген |
Входить до складу молекули води, та усіх макромолекул живого організму. Відіграє важливу роль у проходженні біологічних процесів у живому організмі. Може бути небезпечним у випадку утворення вільних радикалів під впливом іонізуючого випромінювання. |
Абсолютно усі продукти харчування . воді. А також міститься у навколишньому середовищі. |
Необмеже на |
3 |
Нітроген |
Входить до складу усіх макромолекул живого організму, відіграє важливу роль у проходженні біологічних процесів. |
Міститься головним чином у рослинах родини Бобові (горох, квасоля, соя, біб, люпин) |
1,2 г. |
4 |
Карбон |
Входить до складу всіх тканин та органів живого організму. Забезпечує проходження біохімічних процесів у живому організмі. |
. Всі продукти харчування |
1,1 г. |
5 |
Сульфур |
Відіграє важливу роль при знешкодженні шкідливих речовин у людському організмі. |
Сир, яйця, м’ясо, риба. Горох, квасоля, вівсяна крупа, пшеничний хліб |
1 г. |
6 |
Фосфор |
Бере участь у побудові численних ферментів , необхідна для обміну жирів, синтезу крохмалю та глікогену, а також для їхнього розпаду. Входить до складу м’язової та кісткової тканин. плазми крові, коферментів, нуклеїнових кислот, фосфоліпідів. |
М’ясо, риба, молоко, крупи, хліб, картопля. |
1,2 г. |
7 |
Калій |
Відповідає за нормальний водний баланс у організмі, а також за роботу м’язової та серцево-судинної систем живого організму. Зокрема за нормальний кровообіг у живому організмі. Забезпечує процеси нервового збудження у м’язах та внутрішньоклітинного збудження. |
З фруктів і ягід найбільше калію міститься в апельсинах і мандарини, інжирі, банани, яблука, виноград, сушених абрикосах і персики, суниці, брусниці, червоної та чорній смородині, динях і кавуни, шипшині, аличі, чорносливі, ізюмі. В достатніх кількостях він є в сої, свіжі огірки, ріпаку, капусті, петрушці, горіхах, вівсянці і житньому хлібі. Багато калію в картоплі: його добова норма міститься в 0,5 кг цього продукту. Морква, хрін, буряк, часник, зелені листові овочі, помідори, редис, цибуля теж містять калій. |
1,1-2г. |
8 |
Натрій |
Бере участь у процесах внутрішньоклітинного та міжклітинного обміну, у підтримці осмотичного тиску протоплазми й біологічних рідин організму, у водному обміні
|
Потрапляє в організм в основному у вигляді хлориду натрію (повареної солі) |
0,5 -1 г. |
9 |
Кальцій |
Основна складова частина кісткової тканини, компонент системи зсідання крові, активатор ряду ферментів, гормонів. |
Молоко та молочні продукти |
0.8 г. |
10 |
Ферум |
Міститься в гемоглобіні крові, бере участь в окисно-відновних процесах, входить до складу ферментів, стимулює внутрішньоклітинні процеси обміну |
Печінка, нирки, м'ясо кролів, яйця, гречана крупа, пшоно, бобові, яблука, персики |
0,014 г. |
11 |
Йод |
Бере участь в утворенні гормону щитовидної залози – тироксину, який контролює стан енергетичного обміну, активно впливає на фізичний і психічний розвиток, обмін білків, жирів, вуглеводів, водно-сольовий обмін |
Морська вода, морські риби (тріска), креветки, морська капуста |
0,000001 г. |
12 |
Марганець |
Міститься в усіх органах та тканинах живого організму найбільше у печінці, нирках, кістках, підшлунковій залозі та гіпофізі. Всмоктування даного елементу відбувається у тонкій кишці, а згодом разом із кров’ю розноситься до інших тканин та органів живого організму. Бере участь у процесах утворення кісток, кровотворенні, функціях ендокринної системи, обміні речовин, входить до складу деяких ферментів та забезпечує їхню активацію. |
Злакові (житній хліб), бобові (квасоля. горох), горіхи, чай, кава, гречані та перлові крупи, пшоно, рисі, буряку. |
0.3 г. |
13 |
Фтор |
Бере участь у розвитку зубів, утворенні кісток, нормалізує фосфорно-кальцієвий обмін |
Риба, баранина, телятина, вівсяна крупа, горіхи |
0,0001 г. |
14 |
Цинк |
Входить до складу багатьох ферментів , інсуліну, бере участь у кровотворенні, синтезі амінокислот, необхідний для нормальної діяльності ендокринних залоз, нормалізує жировий обмін. Забезпечує міцність та красивий вигляд нігтів, волосся, шкіри. |
Печінка, м'ясо, жовток яйця, гриби, злакові, бобові, часник, картопля, буряк, горіхи |
0.010-0,015 г. |
15 |
Селен |
Забезпечує активацію вітаміну Е, відіграє також важливу роль для вітаміну С створюючи доволі специфічну співдружність вітаміни С, Е та селен. Забезпечує захист нуклеїнових кислот від пошкодження, підвує стійкість живого організму від негативного впливу навколишнього середовища такого як віруси чи інші чинники захворювань. Ефективно використовується для лікування 2грудної жаби». У надлишку даний елемент призводить до доволі важких наслідків. |
Пшениця та інші злакові. |
0,00001 г. |
16 |
Кобальт |
Активізує процеси утворення еритроцитів і гемоглобіну, впливає на активність деяких ферментів, бере участь у виробленні інсуліну, необхідний для синтезу вітаміну В12 |
Морські рослини, горох, буряк , червона смородина, полуниці, квасоля, сир, крупи, молоко, какао, птиця. |
0.005 г. |
17 |
Нікель |
Стимулює процеси кровотворення |
Морські продукти |
|
18 |
Хром |
Бере участь в регуляції вуглеводного і мінерального обміну, метаболізмі холестерину, активізує ряд ферментів |
Яловича печінка, м'ясо, птиця, зернові, бобові, перлова крупа, житнє борошно |
0,000002 |
19 |
Мідь |
Необхідна для синтезу гемоглобіну, ферментів, білків, сприяє нормальному функціонуванню залоз внутрішньої секреції, виробці інсуліну, адреналіну |
Печінка, морські продукти, зернові, гречана та вівсяна крупи, горіхи |
0,00002 г |
Визначення відсоткового вмісту хімічних елементів у живому організмі.
Для індивідуального розрахунку відсоткового вмісту хімічних елементів у живому організмі необхідно враховувати наступні фактори: вагу даного організму, яку приймаємо за 100%, добову норму певного хімічного елементу для живого організму. Слід зазначити, що масу організму для якого необхідно розрахувати відсоткову частку хімічних елементів на добу необхідно враховувати у грамах, для зручності розрахунків.
Припустімо, що об’єкт для якого необхідно визначити відсотку частку хімічного елементу має наступну масу: 55 кг.
Перш за все необхідно перевести масу досліджуваного об’єкту із кілограмів у грами, а для цього необхідно:
55 • 1000 = 55000 г.
Наступним кроком буде складання пропорції (для прикладу візьмемо марганець):
55000 – 100%
0,3 - х%
Відповідно: х = 0,3• 100 ÷ 55000 = 0,0005 %
Висновок: відсотковий вміст марганцю у даному живому організмі становить 0.0005% загальної маси тіла.
