Розрахунок касетної установки.

_{Потрібна довжина формувальних відсіків для виконання заданої}

_{програми: Lвід=ΣLв/ kд, м (159) де kд – коефіцієнт використання довжини відсіків, (0.92) ΣLb – сумарна довжина виробів на задану програму, м ΣLb= n lb/ Vб, м (160) де n – річна продуктивність, м3 lb –довжина виробу, м Vб – об’єм бетону у одному виробі, м3}

_{Кількість оборотів касетної установки m= (161) де nвід – кількість відсіків у касетній установці, (6,8,10,12); lвід – робоча довжина одного відсіку (lb),м.}

_{Кількість годин роботи касетної установки B = m*τц (162) де τц – тривалість обороту касетної установки годин τц=τn+τф+τт.о+τр, год. (163) де τn – витрата часу на підготовку відсіків до формування, год.; τф – тривалість формування, год.; τр – тривалість розпалубки, год.; τт.о – час теплової обробки, год.; τт.о = τ1+τ2+τ3, год. (164) (додаток 17) τ1 – час підіймання температури, год.; τ2 – ізотермічне прогрівання з подачею пари, год.; τ3 – витримка без подачі пари, год.; (табл. 11, 5 додатку)}

_{Потрібна кількість касетних установок nк.у =В/ Чр, шт. (165) де Чр – фонд робочого часу в годинах (дивись розрахунок робочого часу).}

_{Фактична продуктивність касетної технологічної лінії: Пф = (166)}

_{Коефіцієнт використання касетних установок: kвик = П/Пф (167)}

Теплотехнічний розрахунок касетної установки.

_{Виконується для однієї касетної установки. Витрата пари визначається на період роботи касетної установки і повну загрузку бетону у касети. 1. Прибуток тепла 1.1. З парою. Q1=Дп*i", кДж (додаток 14) (168) де i" – ентальпія пари, що визначається по величині тиску пари. Надлишковий тиск пари в касетній установці 0.08÷0.005 МПа. Отже абсолютний тиск становить 0.18–0.15 МПа і відповідно ентальпія пари 2701,8 кДж/кг і 2692 кДж/кг. Дп – витрата пари, величина невідома. Знаходиться з рівняння теплового балансу, кг. Далі розрахунок, аналогічний розрахунку ямної пропарювальної камери, тільки замість місткості камери Ек підставляємо Ек = Vб*nвід, м3 (169) де Vб – об’єм бетону в одному виробі; nвід – кількість відсіків у касетній установці, шт.}

_{Видаток тепла}

_{Дивись розрахунок ямної пропарювальної камери (п 2.1; 2.2; 2.3; 2.4)}

_{2.5. На нагрівання маси касетної установки Q5 = Mк*Скас*(t-t1), кДж (170) де Мк – маса касетної установки, кг (із характеристики касетної установки); Скас – теплоємність касетної установки (0.48 кДж/кгºС) tк 2– температура, до якої нагрівається касетна установка (60÷40ºС).}

_{2.6.Втрата тепла у навколишнє середовище через бокові стінки парових відсіків касети. Q6 = αсум*(tст-t1)*F*3.6, кДж (171) де αсум – сумарний коефіцієнт тепловіддачі (11,16 Вт/м2ºС÷ 12.63Вт/м2ºС) tст – температура зовнішньої стінки касетної установки (40÷60ºС); F – бокова поверхня касети, м2 F = lb*bb*2, м2 (172) lb, bb – довжина і ширина виробу, м.}

_{2.7.Втрати тепла з конденсатом Q7 = Дп*Ск*tк, кДж (173) де Ск – теплоємність конденсату (4.19 кДж/кгºК) tк – температура конденсату (80ºС).}

_{2.8.Невраховані втрати приймаємо як 10% від прибутку тепла Q8 = 0.1*Qприб = 0.1(Q1пр +Q2пр) (174) Всього видаток тепла: Qвид = Q1+Q2+Q3+Q4+Q5+Q6+Q7+Q8 (175) Рівняння теплового балансу Qприб = Qвид Продовження розрахунків дивись “ Теплотехнічний розрахунок ямної пропарювальної камери ”.}