2.6. На нагрівання маси автоклаву:

_{Q6 = Ma*Ca*( tа 2-tа 1), кДж (188) де Ма – маса автоклава, кг (із характеристики автоклаву); Са – теплоємність автоклаву (0.48 кДж/кгºК);}

_{tа 1 - температура автоклаву перед подачею пари (40ºС);}

_{tа 2= , ºC (189)}

_{2.7. Втрати тепла у навколишнє середовище через бокові стінки і кришки автоклаву Q7 = αсум*(tст-t1)*τ*3.6*F, кДж (190)}

_{F – поверхня теплообміну автоклаву, м2}

_{F = πda*La+ πda/2, м2 (191) де da, La – діаметр і довжина автоклаву}

_{αсум - сумарний коефіцієнт тепловіддачі (10.69 Вт/м2ºК)}

_{τ – час теплової оброки, год. τ =τ1+τ2+τ3,год. (192) τст – середня температура зовнішньої стінки автоклаву (40÷60ºС).}

_{2.8.Втрати тепла з конденсатом Q8 = Дп*4,19*tк, кДж (193) де tк – температура конденсату (80ºС).}

_{2.9.Втрати тепла за парою, що заповнює вільний об’єм автоклаву. Q9 = Vвіл*ρ"*i", кДж (194) де Vвіл – вільний об’єм автоклаву, м3 Vвіл = Vp-Ea-Vф.ваг, м3 (195) Vp – робочий об’єм автоклаву, м3 Vф.ваг – об’єм форм і вагонеток, м3 Vф.ваг = Мваг /7800 , м3 (196) ρ", i" – густина і ентальпія пари при максимальному тиску.}

2.10.Невраховані втрати тепла

_{приймаємо як 10% від Qприб Q10 = 0,1×Qприб = 0,1*( Q1пр +Q2пр) (197) Всього видаток пари Qвид = Q1+Q2+Q3+Q4+Q5+Q6+Q7+Q8+Q9+Q10 (198) Рівняння теплового балансу Qприб = Qвид Із рівняння знаходимо Дп – витрату пари за період роботи автоклаву. Продовження розрахунків дивись “ Теплотехнічний розрахунок ямної пропарювальної камери ”.}

Розрахунок щілинної камери Конструктивний розрахунок

_{Довжина конвеєрної технологічної лінії Lкл = lф *Zкл ф +l1*( Zкл ф +1), м (199) де lф – довжина форми-вагонетки, м (вибирається по табл. 6.5 Павлова ст.106) або розраховується: lф = lb+(0.4…0.5), м (200) lb – довжина виробу, м Zкл ф – число постів конвеєра, шт. (залежить від виду виробу) Зовнішня стінова панель – 10 постів; Внутрішня стінова панель – 8 постів; Панель перекриття – 6 - 8 постів; Елементи елеватора – 6 - 8 постів. l1 = 0,8÷1,5 м}

_{Кількість форм-вагонеток, рекомендованих в одну пропарювальну камеру Zф = , шт (201)}

_{Довжина камери: Lк = Zф*lф+(Zф+1)*l2, м (202) l2 – відстань між виробами з урахуванням борта форм (0,35÷0,4 м).}

_{Ширина камери: Вк = bф+2b1, м (203) bф – ширина форми вагонетки, м (табл. 6.5. Павлов ст.106) або bф = bb+(0.4…0.5), м (204) bb – ширина виробу, м. b1 – відстань між стінкою камери і формою-вагонеткою,м b1=0.15÷0.25, м}

_{Висота камери: Нк = hф+h1+h2, м (205) hф – висота форми-вагонетки (табл..6.5. Павлов ст..106) або hф = hb+0.3 м (206) h2 – висота від верху виробу до стелі (0.1÷0.2); h1 – висота від полу камери до форми-вагонетки, (0.15÷0.2м)}

_{Потрібна кількість щілинних пропарювальних камер: Zщ.к = , шт. (207) де τт.о – час теплової обробки, год.; τт.о = τ1+τ2+τ3, год. (208) τ1 – підйом температури, год.; τ2 – ізотермічна витримка, год.; τ3 – охолодження, год. (табл. 3,4 додатку) τтр – час транспортування форм (приймаємо 5 хвилин); R – ритм конвеєра, хвилин; Квик – коефіцієнт використання камер (0.9)}

_{Годинна продуктивність одної камери Пг = *К1, м3/год. (209) де Vб – об’єм бетону у одному виробі, м3; К1 – коефіцієнт використання обладнання (0.8÷0.9).}

_{Годинна продуктивність камери у штуках Пг'= , шт/год. (210)}

_{Продуктивність однієї камери за рік Пр = Чр*Пг*К1, м3/рік (211) Чр – річний фонд робочого часу, год (із розрахунку робочого часу).}