- •Методика розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху, а також підпалів та злочинних порушень правил протипожежної безпеки
- •1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •2. Початковий етап розслідування
- •3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •4. Криміналістична характеристика підпалів та злочинних порушень правил протипожежної безпеки
- •5. Початковий етап розслідування
- •6. Наступний етап розслідування
- •7. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
2. Початковий етап розслідування
У випадку скоєння дорожньо-транспортної пригоди підставами для відкриття кримінального провадження є: повідомлення і заяви, що надходять в органи поліції від лікарняних установ, водіїв, потерпілих, службових осіб автогосподарств або окремих громадян. Розслідування справ необхідно починати негайно. Працівники патрульної служби зобов’язані негайно повідомити слідчому про виявлену подію, а слідчий – виїхати на місце, провести огляд і вирішити питання щодо відкриття кримінального провадження.
Після відкриття проводяться першочергові слідчі дії та оперативн-розшукові заходи, що забезпечують виявлення, фіксацію і збереження доказів; попередження можливості ухилення злочинця від слідства і суду.
У справах про дорожньо-транспортні пригоди до типових слідчих ситуацій та версій відносяться:
1. Обстановка в момент ДТП зафіксована без особливих змін в такому стані, коли на місці події присутні всі її складові. Слідчі версії в такій ситуації: а) подія стала результатом злочинних порушень водієм правил безпеки дорожнього руху; б) подія стала наслідком порушення цих правил потерпілою осо бою; в) подія стала результатом порушення службовою особою правил випуску на лінію транспорту чи результатом технічної несправності, що з’явилась раптово на транспорті.
2. Обстановка ДТП змінена учасниками події, що були присутні. В такій ситуації поряд зі згаданими версіями необхідно висунути версію про те, що таке порушення обстановки могло бути проведено з метою поновлення умов нормального і безпечного руху або з метою знищення окремих слідів, що вказують на провину того чи іншого учасника події. В даному випадку доцільно також висунути версії щодо мотивів знищення цих слідів.
3. Обстановка, в якій збереглися фактичні ознаки ДТП, але водій зник з місця події на транспорті. Така ситуація зобов’язує слідчого побудувати версію про те, який конкретно транспортний засіб брав участь у події і хто ним керував. Крім того, необхідно висувати версії, перераховані в першій ситуації.
4. Обстановка, в якій у зоні дорожнього руху відображається злочинний факт (наприклад, на обочині є труп, але нема явних ознак ДТП). В такій ситуації можуть бути висунуті версії про те, що в даному випадку має місце: а) інсценування ДТП для приховування іншого злочину; б) приховування реального місця ДТП.
5. Обстановка, в якій труп виявляється за межами зони руху транспортних засобів (у лісі, в полі тощо), але характер пошкоджень на ньому та на його одязі специфічний для транспортного засобу (сліди протектора шин, осколки скла фар тощо). У такій ситуації слідчий поряд з версіями, що не відносяться до ДТП, може висунути також загальну версію про те, що сталася дорожньо-транспортна пригода, а потім було проведено інсценування іншого злочину. Окремими, стосовно даної версії про причини смерті можуть бути висунуті припущення про місце злочину, характер, час, механізм події, а також винних в його скоєнні.
На початку розслідування найчастіше проводяться такі слідчі дії та оперативно-розшукові заходи: огляд місця події і транспорту; допит очевидців і потерпілих; затримання, освідування і допит підозрюваних; виїмка та огляд одягу потерпілого і документів, що характеризують технічний стан транспорту; призначення судово-медичної, судово-автотехнічної експертиз; розшук транспорту і водія, що скрився з місця події; установлення очевидців події; установлення часу і місця скоєння дорожньо-транспортної пригоди, її характеру, дорожньої обстановки; виявлення причетності до події інших транспортних засобів, їх технічний стан; стан водіїв і потерпілих, пошкодження, що виникли; кому спричинена матеріальна шкода; виявляються матеріальні сліди злочину, вилучаються речові докази. Першочергові слідчі дії повинні проводитися не лише своєчасно, а й якісно.
В ході планування слідчих дій важливо правильно визначити послідовність їх проведення. У першу чергу необхідно планувати провадження дій, що дозволяють швидко одержати достовірні дані й попередити знищення чи зміну обстановки місця події і речових доказів. У першу чергу провадиться огляд місця події і транспорту, а на підставі його результатів – інші слідчі дії і, в разі необхідності, оперативно-розшукові заходи. Послідовність проведення інших слідчих дій визначається характером наявних даних і ступенем невідкладних дій, що дозволяють одержати нові докази, перевірити та уточнити зібрані за справою матеріали.
Кожна слідча дія повинна забезпечити найкращі умови для провадження наступної. У випадку, коли водій зник разом з транспортом, слідчий перш за все опитує очевидців, а в разі можливості – і потерпілого про ознаки транспорту, необхідні для організації його розшуку. У випадку відсутності очевидців вживаються заходи щодо їх установлення. Затриманого водія необхідно негайно опитати і направити на судово-медичне освідування для визначення наявності сп’яніння. Транспорт оглядається на місці затримання, щоб виявити і зафіксувати наявні на ньому сліди. У складних випадках, особливо якщо водій утік з місця події або необхідно швидко провести багато однотипних слідчих дій (наприклад, пред’явлення для упізнання трупів), або місце події займає значну ділянку, доцільно створити слідчу групу. В її склад включаються патрульні, інші оперативні працівники (кримінального розшуку, експертно-криміналістичних підрозділів тощо). Оперативно-розшукові заходи щодо виявлення і затримання водія, який зник, і його транспорту провадяться патрульними за участю інших підрозділів органів поліції.
