- •Методика розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху, а також підпалів та злочинних порушень правил протипожежної безпеки
- •1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •2. Початковий етап розслідування
- •3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •4. Криміналістична характеристика підпалів та злочинних порушень правил протипожежної безпеки
- •5. Початковий етап розслідування
- •6. Наступний етап розслідування
- •7. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
5. Початковий етап розслідування
Злочини, пов’язані з підпалами або злочинним порушенням протипожежних правил, результатом яких були людські жертви або спричинений значний матеріальний збиток, розслідуються слідчими органами. Підставами для відкриття кримінального провадження є матеріали, які свідчать про те, що пожежа є наслідком підпалу чи порушення протипожежних правил, а також заяви громадян. Пожежі, не пов’язані з зазначеними наслідками, розслідуються підрозділами державного пожежного нагляду.
На початковому етапі розслідування підпалів та злочинних порушень протипожежних правил типовими слідчими ситуаціями є: одержані відомості щодо події злочину та особи, що його скоїла; надійшла інформація про подію злочину, спосіб його скоєння, особа злочинця невідома; є дані про подію злочину, але спосіб його скоєння й особа злочинця невідомі. З метою затримання злочинця, виявлення речових доказів, установлення документів, що відносяться до забезпечення протипожежної безпеки, з’ясування причин та умов, що сприяли виникненню пожежі, слідчий залежно від ситуації відбирає найбільш оптимальні слідчі дії.
Початковими слідчими діями під час розслідування пожеж є: огляд місця події; призначення пожежнотехнічної, судово-медичної, криміналістичної експертиз; обшук у підозрюваної особи; її огляд; допити свідків.
Огляд місця події проводиться негайно. Під час огляду з’ясовуються обставини і безпосередні причини пожежі, її виникнення, вогнище пожежі, шляхи розповсюдження вогню і настання наслідків. Це досягається детальним вивченням обстановки на місці пожежі і матеріальних слідів, що збереглися. Місце пожежі є важливим джерелом різних відомостей про злочин та особу, що його скоїла. Огляд починається, як правило, негайно після ліквідації вогню. Однак ще до закінчення гасіння пожежі необхідно здійснити загальний огляд навколишньої місцевості і вжити заходів щодо збереження виявлених слідів та інших речових доказів: організувати охорону слідів, застерегти від втрати вилучені із вогнища пожежі предмети тощо. Доцільно здійснити фото- чи відеозйомку окремих стадій пожежі. Одночасно слідчий у присутності понятих фіксує в протоколі огляду колір полум’я і диму, напрям і силу вітру, а також шляхи та інтенсивність розповсюдження вогню. Особливо ретельно проводиться огляд вогнища пожежі, оскільки саме тут можуть бути знайдені сліди, що пояснюють причину виникнення пожежі.
Під час виявлення трупа на місці пожежі він повинен бути ретельно оглянутий за участю судово-медичного експерта. Фіксується розташування трупа відносно виходів приміщення, його поза, тілесні ушкодження, наявність на шкірі трупа ділянок з опіками тощо. Останки обгорілого трупа повинні бути вилучені з місця події і направлені на експертизу з метою визначення групової належності трупа (стать, вік тощо). Одяг трупа також повинен підлягати детальному огляду. Фіксується його стан, наявність пошкоджень, запах.
На місці події необхідно провести фотографування, відеозйомку, а також упізнання трупа. Останки трупа та інші речові докази повинні бути ретельно упаковані. До протоколу огляду додається схематичний план місця події.
Допит свідків і потерпілих. До початкових слідчих дій у справах про пожежі відноситься допит свідків і потерпілих. Проводиться він після огляду місця події. В ході допиту у свідків і потерпілих з’ясовують такі обставини: дотримання правил експлуатації освітлювальних та опалювальних приладів, їх технічний стан, місце і час виникнення пожежі, стан протипожежних пристроїв; які обставини можна вважати підставою для з’ясування причин пожежі (виявлення пристосувань для пожежі, наявність декількох вогнищ тощо); обставини, що вказують на особу винного в підпалі або порушенні протипожежних правил (хто погрожував підпалом, хто порушував протипожежні правила тощо).
Під час допиту свідків і потерпілих необхідно з’ясувати також: чи були внесені зміни в обстановку на місці події, як відбувалося гасіння пожежі; які речові докази і в якому саме місці виявлені; чи не бачили свідки таких само предметів (наприк лад, запалювальних засобів) у осіб, що мають доступ на об’єкт; де і в якому стані були виявлені потерпілі, а також трупи людей чи тварин; яке конкретно майно знищено вогнем; у якому стані знаходяться на об’єкті первинні засоби гасіння пожежі, чи не було створено умов для інтенсивного розповсюдження вогню і перепон для його ліквідації; чи не з’являлися сторонні підозрювані особи в районі пошкодженого перед виникненням пожежі; хто мав доступ до місця, де почалася пожежа; чи не висловлював будь-хто намірів скоїти підпал даного об’єкта, хто міг бути зацікавлений у підпалі.
Призначення експертиз. Основними видами експертиз у справах про пожежі є: пожежно-технічна; судово-хімічна; криміналістична; товарознавча. У разі наявності людських жертв та у випадках втрат тварин призначаються відповідно судово-медична і судово-ветеринарна експертизи. Серед згаданих експертиз найчастіше призначається пожежно-технічна експертиза. За її допомогою з’ясовуються такі питання: де знаходилося вогнище пожежі; в чому полягає технічна причина займання; які порушення правил протипожежної безпеки мали місце на об’єкті і чи могли вони бути причиною виникнення і розповсюдження пожежі; чи могли наявні на об’єкті матеріали самозайнятися; який термін горіння тих чи інших предметів; які порушення технологічного процесу, а також зберігання і транспортування пожежонебезпечних матеріалів були допущені і чи могли вони бути причиною пожежі; в якому технічному стані знаходилась електропроводка, опалювальна, освітлювальна, газова і вентиляційна системи, чи стали наявні в них несправності причиною пожежі; які знаряддя і способи застосовувались для вчинення підпалу.
Можливості судово-хімічної експертизи використовуються головним чином для вирішення питань: що являє собою речовина спаленого предмета, а також спаленого вогнища пожежі, чи не містять виявлені на місці пожежі предмети, а також попіл слідів пально-мастильних матеріалів.
Криміналістична експертиза у справах про підпали призначається найчастіше з метою ідентифікації людини за слідами рук, взуття, визначення індивідуальних особливостей підпалювача за залишеною ним дорожкою слідів ніг тощо.
Товарознавча експертиза визначає групову належність тканин та інших аналогічних предметів, що були використані в якості знарядь підпалу.
Судово-медична експертиза може відповісти на такі типові питання: чи наступила смерть особи внаслідок опіків чи інших причин; чи піддавався дії вогню труп або жива людина; чим викликані опіки; чи нема на трупі тілесних ушкоджень тощо.
Обшук також відноситься до початкових слідчих дій під час розслідування пожеж. Він проводиться у підозрюваного своєчасно і ретельно. В ході обшуку слідчий може виявити знаряддя і засоби підпалу, взуття, в якому підозрюваний був на місці події, одяг зі слідами пально-мастильних матеріалів, рештки тканин або частини предметів, виявлених на місці події. Перед обшуком приміщення здійснюється обшук підозрюваного. На виявлене в ході обшуку майно підозрюваного в підпалі необхідно накласти арешт з метою забезпечення відшкодування матеріальної шкоди. У разі наявності підстав підозрюваний може бути освідуваний з метою виявлення на тілі слідів опіків чи наявності пально-мастильних речовин. Під час обшуку необхідно також звертати увагу і на переписку, щоденники, інші документи, в яких можуть міститися відомості про підозрюваного, про мотиви скоєння злочину.
