- •Передмова
- •Список умовних скорочень
- •Міські, селищні і сільські ради
- •Бібліографія
- •Історія заселення хмельниччини і динаміка ойконімного процесу
- •Словничок топонімічних термінів
- •Основні засади укладання
- •Словник топонімів хмельницької області
- •Список використаної літератури
- •Карта хмельницької області
Словничок топонімічних термінів
Агроонім – власна назва поля (Куликове поле).
Ад’єктонім – прикметник, утворений від власної назви поселення (Волочиськ → Волочиський).
Андронім – прізвисько жінки, яке походить від ос. н. чоловіка (Карасиха, Михайлючка).
Антропонім – власна особова назва (Андрій, Петренко).
Апелятив – загальна назва (село, ліс).
Відантропонімна – назва, утворена від власного особового найменування (Василь → Василівка).
Відапелятивна – назва, утворена від загальної назви (ліс → Залісся).
Відгідронімна – назва, яка походить від гідроніма (р. Збруч → с. Збручівка).
Відетнонімна – назва, яка походить від етноніма (татари → Татарівка).
Відіменникова – назва, утворена від іменника (вигода → Вигода).
Відойконімна – назва, яка походить від ойконіма (Летичів → Залетичівка).
Відприкметникова – назва, утворена від прикметника (веселий → Веселівка).
Генітивна – власна назва, виражена словом у родовому відмінку (х. Врочинського).
Гідронім – назва водного об’єкта (р. Горинь).
Демінутивна – власна назва зі зменшувально-пестливим значенням (с. Степок).
Денотат – об’єкт, який іменований власною назвою (місто, озеро).
Дериват – новоутворене слово (назва Шелестівка утворена від Шелест).
Дримонім – власна назва лісу (Дубина).
Емоційно-експресивна – назва, яка своїм значенням вказує на певні почуття та емоції (Радісне).
Етнонім – назва етнічної групи (бужани, чехи).
Зоолексема – назва тварини (вовк).
Зоофорна – власна назва, співзвучна з найменуванням тварини (р. Вовк).
Квалітативна – назва, яка вказує на певну ознаку денотата (с. Піщане).
Композит – назва, утворена шляхом основоскладання (м. Старокостянтинів).
Локативна – назва, яка вказує на місцезнаходження об’єкта (с. Нижнє).
Локативно-квалітативна – назва, яка водночас вказує на певну ознаку денотата та на його місцезнаходження (с. Великий Жванчик).
Меморіальна – назва, яка своїм значенням увічнює людей, предмети, події тощо (с. Шевченка).
Мікротопонім – власна назва невеликого географічного об’єкта (Урочище Вила).
Ойконім – власна назва населеного пункту (с. Солобківці).
Ойконімізована – лексема, переведена у розряд ойконімів (р. Случ → с. Случ).
Ономастика – наука про власні назви.
Оронім – власна назва об’єкта рельєфу (г. Середній Горб).
Патронімічна – назва, пов’язана з найменуванням предків (ос. н. Зозуля – с. Зозулинці).
Пейоративна – назва, яка має згрубіле значення (с. Скотиняни).
Плюральна – власна назва, вжита у формі множини (с. Ліски).
Посесивна (присвійна) – назва, яка вказує на належність об’єкта певній особі (с. Семенів).
Префіксально-суфіксальна – назва, утворена за допомогою префікса та суфікса (с. Загірці).
Родова – назва, що вказує на людей, об’єднаних спільною родовою належністю (с. Яремичі).
Субстантивована – відприкметникова назва, яка вживається у значенні іменника (р. Плоска).
Суфіксальна – назва, утворена за допомогою суфікса (с. Абрикосівка).
Топонім – власна назва будь-якого географічного об’єкта (р. Дністер, м. Хмельницький).
Топонімізована – лексема, переведена у розряд топонімів (ос. н. Драчі → с. Драчі).
Трансойконімна – власна назва, перенесена з одного поселення на інше (м. Красилів → зал. ст. Красилів).
Фітофорна – власна назва, співзвучна з найменуванням рослини (р. Берестовець).
Флоролексема – назва рослини (вільха).
Хоронім – назва території (Поділля).
