Загальні положення

1.Порядок підготовки до практичних робіт.

Першим етапом в підготовці до практичних робіт є отримання студентом теоретичних знань на лекціях з ОПвГ і під час самостійного вивчення відповідної науково-технічної літератури.

На лекціях викладач знайомить студентів з програмою курсу, формами поточного й підсумкового контролю з дисципліни, вимогами, що висуваються до якісного вивчення та успішного проходження всіх етапів. На перших лекціях він дає студентам теоретичні знання з законодавчої і нормативно-правової бази охорони праці, системи управління охороною праці на підприємстві, основні причини травматизму і професійних захворювань працівників, методи їх зниження, вплив факторів виробничого середовища на організм людини та її працездатність, вимоги до дотримання техніки безпеки , пожежної безпеки і систему заходів, що запобігають пожежам

Головною запорукою безумовного виконання практичних завдань є самостійна робота студента. Керуючись програмою курсу „ Охорона праці в галузі ”, студент вивчає рекомендовану літературу й чітко закріплює наданий йому лекційний матеріал і матеріал практичних занять.

2. Порядок проведення практичних робіт.

На практичних заняттях викладач надає студентам більш детальні відомості щодо негативного впливу небезпечних чинників виробничої сфери на здоров’я й організм людини. Поряд з цим він роз’яснює студентам приклади виконання тих чи інших практичних завдань, передбачених цими методичними вказівками.

Після проведення першої практичної роботи викладач видає кожному зі студентів для самостійного виконання індивідуальний варіант практичного завдання згідно з темами практичних занять. Номер варіанту визначається викладачем.

Студенти повинні систематично відвідувати всі практичні заняття. Якщо студент з тих чи інших причин не відвідував практичні заняття, він самостійно відпрацьовує практичну роботу за наданою літературою, згідно з цими методичними вказівками і виконує відповідне завдання, отримуючи консультації викладача.

3. Порядок виконання практичних робіт.

Одразу після отримання індивідуального завдання та проведення відповідного практичного заняття викладачем студент самостійно виконує практичну роботу згідно зі своїм варіантом та цими методичними вказівками. Консультації з виконання практичних робіт надає студентам викладач під час практичних занять, а також у встановлені ним консультаційні години протягом тижня.

Під час виконання практичної роботи студент одночасно вивчає й усвідомлює основні визначення та поняття, що стосуються цієї роботи.

Практична робота №1 Розробка інструкції з охорони праці для професії (2 год.)

Мета роботи:

1. Ознайомити студентів з «Положенням про розробку інструкцій з охорони праці», згідно НПАОП 0.00-4.15-98.

2. Навчити самостійно розробляти інструкції з охорони праці на робочі місця на прикладі операторів та користувачів ПЕОМ.

3. Вміти застосовувати на практиці отримані знання з курсу «Охорона праці в галузі» при розробці інструкцій з питань охорони праці.

Вступ

На заходи з охорони праці на підприємствах, в організаціях, установах витрачаються значні кошти, однак рівень виробничого травматизму і профзахворювань залишається високим. Це пояснюється тим, що керівники підприємств, організацій, установ недостатньо враховують людський фактор, який на 70% обумовлює причини нещасних випадків і аварій. Потрібна докорінна зміна поглядів на шляхи і методи вирішення цієї проблеми.

Головне місце в справі забезпечення безпеки праці (поряд з створенням більш вдосконалених технічних систем) повинен зайняти безпосередній виконавець робіт. Тому значні зусилля і кошти повинні бути спрямовані на поліпшення психологічного і фізичного стану працівника, забезпечення зросту його самосвідомості, кваліфікації і компетенції в галузі безпеки праці. Міжнародний стандарт OHSAS 18001:1999 Occupational Health and Safety Management Systems вимагає «Робітники повинні бути навчені з урахуванням специфіки роботи, що виконується, повинні мати відповідну кваліфікацію і компетентність для безпечного виконання роботи». Під компетентністю розуміється здатність застосовувати знання і вміння. Тобто, працівники повинні мати належну освіту, професійну підготовку, кваліфікацію та досвід. На це має бути спрямований процес інструктажу, навчання і стажування персоналу.

Порядок виконання роботи:

Ознайомитися з рекомендаціями по розробці інструкції з охорони праці.

На підставі примірної інструкції розробити інструкцію з охорони праці для працівників згідно варіанту.

Номер варіанту	Номер по списку	Назва професії
1	1;16	Адміністраторителефонного та стільникового зв'язку.
2	2;17	Адміністратори серверів ІС.
3	3;18	Адміністратори домашніх мереж
4	4;19	Системні програмісти ейнфреймів
5	5;20	Адміністратор оштових серверів
76	6;21	Системний адміністратор малої компанії
7	7;22	Адміністратор безпеки мережі
8	8;23	Системний інженер(чи системний архітектор)
9	9;24	Адміністратор мережі
10	10;25	Адміністратор бази даних
11	11;26	Адміністратор веб-сервера
12	12;27	Тхнік-програміст
13	13;28	Аміністратори голосової пошти
14	14;29	Друкарка
15	15430	Кодер

Методичні рекомендації по розробці інструкції з охорони праці.

Інструкція з охорони праці є важливим документом, що регламентує діяльність працівників будь-якого підприємства.

Порядок розробки інструкцій з охорони праці встановлюється Методичними рекомендаціями з розробки інструкцій з охорони праці, затвердженим Міністерством праці й соціального розвитку України 13 травня 2004 р. (далі по тексту «Методичні рекомендації…»). Відповідно до них, інструкція з охорони праці для працівника розробляється, виходячи з його посади, професії або виду виконуваної роботи, на основі міжгалузевої, або галузевої типової інструкції з охорони праці, вимог безпеки, викладених в експлуатаційній, і ремонтній документації організацій виготовлювачів устаткування, а також у технологічній документації організації з урахуванням конкретних умов виробництва. Ці вимоги викладаються стосовно до посади, професії працівника або виду виконуваної роботи.

Як бачимо, за основу при розробці інструкції варто брати відповідну типову інструкцію з охорони праці. Типові інструкції діляться на міжгалузеві і галузеві. Міжгалузеві типові інструкції розробляються й затверджуються Мінпраці України, галузеві –органами виконавчої влади за узгодженням з Мінпраці України. Приклади типових інструкцій: міжгалузеві – «Міжгалузева типова інструкція з охорони праці при роботі ручним електроінструментом », «Міжгалузеві типові інструкції з охорони праці для працівників роздрібної торгівлі»; галузеві – «Типова інструкція з охорони праці при роботі з персональним комп’ютером » «Типові інструкції з охорони праці для поліграфічних підприємств ». Тексти типових інструкцій для більшості розповсюджених посад і видів робіт сьогодні легко знайти в книжкових, і періодичних виданнях, а також у мережі Інтернет. Якщо ж для певної посади або виду робіт типова інструкція відсутня, то при складанні інструкції з охорони праці необхідно опиратися на міжгалузеві або галузеві правила по охороні праці.

Інструкція з охорони праці визначає порядок і умови безпечно говиконання роботи. У ній відбиваються вимоги по безпечній експлуатації устаткування, безпечному виконанню технологічних процесів і по загальних питаннях умов праці. Інструкція повинна бути конкретна, і повністю охоплювати комплекс питань, що забезпечують безпеку праці на робочому місці. У неї не слід включати вимог, не пов'язаних з питаннями охорони праці, а також слів, що підкреслюють значення окремих вимог, наприклад: «категорично», «неухильно», «строго» і т.п., тому що всі вимоги інструкцій є однаковою мірою обов'язковими для виконання. Інструкція повинна мати наскрізну нумерацію включених у неї пунктів. Матеріал варто розташовувати послідовно відповідно до ходу виробничого процесу, і формулювати всі положення чітко, дохідливо, з конкретними вказівками способів безпечного виконання робіт.

В інструкцію з охорони праці рекомендується включати наступні розділи:

1. Загальні вимоги безпеки.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

3 Вимоги безпеки під час роботи.

4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

5. Вимоги безпеки по закінченні роботи.

У першому розділі описуються:

- умови допуску працівників до роботи (вік, стать, стан здоров'я, проведення інструктажів і.т.п.);

- вказівки про необхідність дотримання правил внутрішнього розпорядку;

-.вимоги по виконанню режимів праці й відпочинку;

-.перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які можуть впливати на працівника в процесі роботи;

-.перелік спецодягу, спецвзуття й інших засобів індивідуального захисту, видаваних відповідно до встановлених норм, із вказівкою позначень державних, галузевих стандартів або технічних умов на них;

-.вимоги по забезпеченню пожежо і вибухобезпеки;

-.порядок повідомлення адміністрації про випадки травмування працівника й несправності встаткування, пристосувань і інструмента;

-.вказівки по наданню першої (доврачебной) допомоги;

-. правила особистої гігієни, які повинен знати й дотримуватись працівник при виконанні роботи.

У розділі «Вимоги безпеки перед початком роботи» рекомендується включати:

- порядок підготовки робочого місця, засобів індивідуального захисту;

- порядок перевірки справності устаткування, пристосувань і інструментів, огороджень, сигналізації, блокувальних і інших пристроїв, захисного заземлення, вентиляції, місцевого освітлення і.т.п.;

- порядок перевірок вихідних матеріалів (заготовки, напівфабрикати);

-порядок прийому й передачі зміни у випадку безперервного технологічного процесу й роботи устаткування.

У розділі «Вимоги безпеки під час роботи» рекомендується передбачати:

- способи і прийоми безпечного виконання робіт, використання технологічного устаткування, транспортних засобів, вантажопідйомних механізмів, пристосувань і інструментів;

- вимоги безпечного обігу з вихідними матеріалами (сировина, заготовки, напівфабрикати);

- вказівки по безпечній організації робочого місця;

- дії, спрямовані на запобігання аварійних ситуацій;

- вимоги, пропоновані до використання засобів індивідуального захисту працівників.

У розділі «Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях» рекомендується викладати:

- перелік основних можливих аварійних ситуацій і причини, їх виникнення.

- дії працівників при виникненні аварій;

3. дії по наданню першої допомоги потерпілим.

У розділі «Вимоги безпеки по закінченні робіт» рекомендується викладати:

- порядок відключення, зупинки, розбирання, очищення й змащення устаткування, пристосувань, машин, механізмів і апаратури;

- порядок збирання відходів, отриманих у ході виробничої діяльності;

- вимоги дотримання особистої гігієни;

- порядок повідомлення керівника робіт про недоліки, що впливають на безпеку праці, виявлених під час роботи.

Текст інструкції повинен бути коротким, чітким, що не допускає різних тлумачень. Кожний пункт інструкції повинен містити повністю закінчену думку по конкретному питанню без продовження її висвітлення в інших пунктах. Інструкція не повинна містити посилань на які-небудь нормативні документи (крім посилань на інші інструкції для працівників, що діють на даному підприємстві). Вимоги нормативних документів відтворюються в інструкціях тільки у вигляді тексту, а не посилання. Для наочності окремі вимоги інструкції можуть бути проілюстровані малюнками, схемами або кресленнями, що пояснюють зміст вимог.

Застосовувані в інструкціях терміни повинні відповідати загальноприйнятій термінології. При застосуванні невстановлених термінів в інструкції приводяться їхні визначення й необхідні пояснення. Не допускається застосування в інструкціях розмовної мови, техницизмів професіоналізмів. Заміна слів у тексті інструкції буквеним скороченням (абревіатурою) допускається за умови повної розшифровки абревіатури при її першому застосуванні. Якщо безпека, виконання роботи обумовлена певними нормами, то вони вказуються в інструкції (величини зазорів, відстані і.т.п.).

Інструкція з охорони праці повинна мати титульний аркуш із вказівкою повного найменування підприємства, дати твердження, підпису, розшифровки підпису й посади стверджуючої особи (роботодавця або його представника), дати узгодження, підпису, розшифровки підпису й посади представника профспілкового органа, що погоджує інструкцію, найменування інструкції із вказівкою посади або виду робіт, для яких вона розроблена.

Інструкції з охорони праці підлягають обов'язковому періодичному перегляду. Перевірку й перегляд інструкцій з охорони праці для працівників організує роботодавець не рідше одного разу в 5 років, а також достроково в наступних випадках:

- при перегляді міжгалузевих і галузевих правил, і типових інструкцій з охорони праці;

- при зміні умов праці працівників;

- при впровадженні нової техніки і технології;

- за результатами аналізу матеріалів розслідування аварій, нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях;

- на вимогу представників органів по праці суб'єктів України або органів інспекції праці.

Якщо протягом терміну дії інструкції з охорони праці для працівника умови його праці не змінилися, то її дія продовжується на наступний строк.

Діючі інструкції з охорони праці для працівників структурного підрозділу організації, а також перелік цих інструкцій зберігається в керівника підрозділу. З урахуванням забезпечення доступності й зручності ознайомлення з ними інструкції з охорони праці можуть бути видані працівникам на руки для вивчення при первинному інструктажі, вивішені на робочих місцях.я

Література.

1. Зеркалов Д.В. Охорона праці в галузі: Загальні вимоги. Електронний ресурс Навчальний посібник. – К.: «Основа». 2011. – 551

2. НПАОП (ДНАОП) 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкцій з охорони праці.

3. НПАОП 0.00-6.03-93 Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві.

4. Інструкція з охорони праці № 2 для операторів та користувачів ПЕОМ.

Практична робота №2