Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
адмін, відпов на екз.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
61 Кб
Скачать
☆

26.Види адміністративних актів.

За юридичними властивостями адміністративні акти поділяють на нормативні, індивідуальні та змішані. Нормативні адміністративні акти встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми [2, с. 149]. Як правило, вони розраховані на багаторазове та довгострокове використання, регулюють однотипні суспільні відносини та не мають персоніфікованого адресата. За їх допомогою деталізуються й конкретизуються положення норм законів. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 28.12.1992 року такі акти підлягають обов'язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України з внесенням його до Єдиного державного реєстру. Індивідуальні адміністративні акти розв'язують конкретну управлінську задачу, мають персоніфікованого адресата, спрямовані на одноразове застосування. Дані акти базуються на нормативних актах, реалізуючи їх в умовах певних ситуацій [3, с. 439]. Тобто вони мають правозастосовчий характер. Змішані адміністративні акти поєднують в собі властивості як нормативних, так й індивідуальних адміністративних актів. Тобто можуть місти в собі наряду з нормами права індивідуальні розпорядження ненормативного характеру. За критерієм форми волевиявлення розрізняють письмові, усні та конклюдентні адміністративні акти. Письмова форма адміністративного акта має ряд позитивних властивостей. Вона дозволяє оптимально виразити волю суб'єкта приймаючого акт, дає можливість в будь-який час перевірити зміст акта, його відповідність закону, надає більше гарантій перегляду акта тощо. Саме тому письмова форма завжди використовується при виданні адміністративних актів нормативного характеру та в більшості випадків індивідуальних адміністративних актів. Серед недоліків письмової форми можна виділити її недостатню оперативність, мобільність. Тому наряду з письмовою формою використовують усну та конклюдентну форми акта, які наділені вищезазначеними властивостями. Наприклад, дії співробітника міліції, який регулює дорожній рух або усні владні розпорядження, що видаються посадовими особами в процесі оперативно-організаційної роботи, не оформлюються документально. За порядком прийняття адміністративні акти ОВС поділяються на прийняті одноособово, колегіально та спільно двома або більше органами. До прикладу останніх можна віднести Інструкцію «Про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів», яку було прийнято спільно МВС, МОЗ та Мінюстом України. В даному випадку адміністративний акт включає в себе волевиявлення декількох відомств спрямованих на регулювання визначених відносин в сфері безпеки руху.

27. Порядок (процедура прийняття) адмін.. Актів

Загалом процес підготовки і прийняття актів управління охоплює наступні стадії.

1. Підготовка акта управління. Значна їх кількість готується і видається з ініціативи зацікавленого органу, але багато й з ініціативи суб’єктів вико­навчої влади за дорученням вищих органів, за протестом прокурора, скар­гами, заявами громадян.

Значний обсяг і неоднорідний зміст роботи, яку має виконати уповно­важений орган, дає підстави виділити на цій стадії кілька етапів:

а)          правова ініціатива – акт управління приймається, якщо є юридичні та фактичні підстави його прийняття, коли в ньому є об’єктивна не­ обхідність;

б)          аналіз ситуації й варіантів правового впливу (на даному етапі з’ясо­ вується фактичний стан справ та можливі варіанти розв’язання питань, що виникли);

в)          підготовка проекту акта управління (розроблення проекту покла­ дається на орган, структурний підрозділ або окрему посадову особу; про­ ект управлінського акта підлягає обговоренню, узгодженню та належно­ му оформленню; проект акта вважається погодженим за наявності віз ке­ рівників відповідного органу виконавчої влади).