32. Прийняття акта на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.2. Виключено.3. Виключено.4. Уразі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.5. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

33. Обґрунтованість адміністративного акта

Основні вимоги законності, що пред'являються до актів публічного адміністрування, полягають у наступному.1. Правові акти публічного адміністрування мають бути юридично обґрунтовані. Тобто недостатньо одного лише посилання на той чи інший закон, необхідно, щоб ці акти відповідали меті, яка передбачена законом або іншим юридичним актом вищестоящого органу. Юридична обґрунтованість актів публічного адміністрування передбачає також їх видання в межах компетенції відповідного суб'єкта публічної адміністрації, з дотриманням обсягу повноважень і територіальних меж діяльності.2. Правові акти публічного адміністрування мають бути економічно обґрунтовані, тобто прийматися з урахуванням економічних наслідків прийнятих рішень, вибір на цій основі найбільш оптимального їх варіанту, який визначається не лише державними потребами та інтересами, а й можливостями резерву виконавців.3. Правові акти публічного адміністрування мають видаватися в установленому порядку. Наприклад, акти колегіальних органів мають обговорюватися на засіданнях цих органів за наявності кворуму. Без виконання цієї вимоги акти є незаконними.

34. Безсторонність (неупередженість) акта

Принципами адміністративної процедури визначено:1) верховенство права;2) законність;3) рівність учасників адміністративного провадження перед законом;4використання повноважень із належною метою;5) обґрунтованість;6) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу;7) добросовісність;8) поміркованість;9) пропорційність;10) гласність та відкритість;1) своєчасність та розумний строк;12) ефективність;13) презумпція правомірності дій і вимог особи;14) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні;15) гарантування правового захисту.Проектом Адміністративно-процедурного кодексу визначено, що учасниками адміністративного провадження є адміністративний орган та особа:) на права та обов'язки якої спрямовано адміністративний акт (адресат), в тому числі:— яка з метою реалізації своїх прав і законних інтересів, а також виконання обов'язків, звертається до адміністративного органу із заявою про видання адміністративного акта (заявник);— яка з метою захисту своїх прав і законних інтересів звертається до адміністративного органу зі скаргою (оскаржувач);