- •12. Французька середньовічна історіографія. Флодоард, Ліутпранд, Гвіберт Ножанський та ін. Гвіберт Ножанський (1053-1124)
- •13.Німецька середньовічна історіографія: проблематика досліджень і представники (Відукінд, Оттон Фрейзенгенський, Тітмар Мерзебургський).
- •14.Рання візантійська історична література (історична проза IV-V ст., церковні історики, Прокопій Кесарійський).
- •15. Візантійська історична думка класичного періоду VII-XII ст. (Феофан, Михаїл Псел, Анна Комніна, Нікіта Хоніат).
- •16.Історична проза Візантії (XIII-XIV ст.).
- •17.Вплив візантійської історичної думки на європейське історіописання.
- •21.Історичні погляди французьких просвітників.
- •31. Німецька історіографія другої половини хіх ст. “Малонімецька школа”.
- •38. Утвердження позитивізму в історіографії сша. Ф. Тернер, ч. Бірд.
- •39. Інтелектуальна криза початку хх ст. Та її вплив на історіографічний процес.
- •42. Сучасна американська історіографія американських революцій.
- •52 Проблематика досліджень і школи сучасної німецької історіографії (друга половина хх – початок ххі ст).
- •54. Організаційні і методологічні підстави розвитку історичної науки у Франції в новітній період.
- •55. Французька історіографія міжвоєнного періоду: основні школи і проблематика
- •59. Ф. Бродель і концепція різних швидкостей “історичного часу”. З метою виявлення динаміки історичного розвитку Бродель створив спеціальну теорію “історичного часу”. Вирізняв 3 типи часу.
- •66. Радянська історіографія всесвітньої історії: наукові школи і проблематика досліджень.
13.Німецька середньовічна історіографія: проблематика досліджень і представники (Відукінд, Оттон Фрейзенгенський, Тітмар Мерзебургський).
Відукінд Корвейський (925-980) головна праця «Діяння саксів» доведена до 967 р. праця писалась в 958-973 рр(у 3-х книгах). Головну увагу він приділяє «народній» історії. Праця присвячена дочці Оттона І Матильді, абатиссі Квідлінбургській.
На поч І книги викладена давня історія саксів на основі саг, пісень, легенд. Автор наголошує, що черпав інформацію з пісень і розповідей воїнів. І книга – описує війни з тюрингами, з Карлом Велики, воцаріння Генріха І і його боротьба з магнатами, війни з угорцями, словянами, данцями.
ІІ книга – події 936-946 рр.- коронація оттона І, його зовн-я. пол-ка, чвари в королівс. Роді, особистість короля, придворні інтриги.
ІІІ книга доведена до 967 р, але для 964-966 рр інф. майже немає. Подано інф. про перемоги над угорцяим, торгівлю і відносини з греками і арабами, про італ-кі походи. Після смерті Оттона І Відукінд додав к-ка розд.про остані роки правління імпер-ра, його смерть і поховання в Магдебурзі.
Сакси: 1)норманськ. походження.2)нащадки воїнів Ол-ра Макед-го.
Найбільша увага –приділена історії війн саксів із сусідніми народами. Королів сакс-ї династ прославляв за їх військ подвиги. Перебільшив роль Оттона І – зображуючи володарем європи, азії і африки. Розповів про чвари в королівській сімї. Приділяв багато ували полабським словянам, зобразив їх із позитивного боку.
Оригінал праці не зберігся. Має 6 списків: Дрезденський рукопис; Штейнфельдський; Монтекасінський; Ебербаховський; Панталеонівський; Певтенгіровський.
Твір має світський хар-р. для автора хар-й критичний підхід до різних джерел. Легенду він використовує лише тоді коли вона має реальну основу. Найвищим авторитетом для нього є письмове джерело. В якості хрон-х меж моменти всупу на престол сакс правителів.
Тітмар Марзебурзький (975- 1018) німецький хроніст. Із графського роду. В 1009 р став єпископом Магзебурським, це єпископсьто було відновлене Герріхом ІІ для поширення християнства і впливу на словян.
«Хроніка» прац-в 1012-1018рр. залишається незавершеною. Мав намін написати іст свого міста і єпископства, але роб-та переросла в іст. Нім і сусідніх земель за час правління саксон. Династії.
Час роботи над Хронікою встановлено завдяки щотижневим поміткам. Над нею працювали 8 переписників, а сам Т.М. вновив помітки.
Джерелами виступули: «Іст саксів» В. Корвейського; з 2-пол 1013 поч.викор. «Кведлінбургські аннали»(для 4 книги); синодик Магдеб-ї церкви; основне дж-ло усна інф. наближеність до аристократії дала змогу викор. Архіви і спостер. за світським життям.
Зміст. Поч. з 919 р – з поч правл-я Генріха І Птахолова і до 1018 р. перші 4 книги присв-ні прав-ню Генріха І Птахолова (919-936), Оттона І (936-973), Оттона ІІ (973-984), Оттона ІІІ (984-1002). V-VIII – Генріх ІІ святий. V- книга 1002-1004 рр. VI- 1004-1014- закінчилась коронацією Генріха ІІ імпер-ю короною. VII - 1014-1018- бор. імпер-ра з польск. правит. Болеславом І Хоробрим і закінч. Бауценськ. миром. VIII- 1018р. не закінчена.
Оттон Фрейзінгенський (1112 - 1158) -дядько Фрідріха I Барбаросси.
хроніка «Про двох державах» (доведена до 1146), «Діяння імператора Фрідріха I».
Хроніка пройнята песимізмом і закінчується уявною картиною кінця світу. Причина песимізму Оттона Фр-го полягала в соц-пол кризі в Німеччині, яку роздирають бор-ю феод-х партій. Разом з тим хроніка, особливо в останній частині, містить цінний факт-й м-л по вн-ї і зовн-ї історії Н-ни, дає широке полотно пол.-го життя того часу.
Історія земного царства розділяється на 4 монархії: ассиро-вавилонське, мідо-перське, грецьке ц-ва і Римську імп-ю, яка, на думку Оттона, продовжувала існувати і в його час, що дозволило йому скласти і помістити в кінці 7-ї книги Хроніки перелік всіх царів і імп-в, що правили в Лаврентій, Лации, Альба Лонга, Римі, що завершується ім'ям Фрідріха I.
У творі «Діяння імператора Фрідріха I» виклав історію Н-ни з правління Генріха IV до 1156 заново, дотримуючись офіційно-придворної точки зору. «Діяння ...» - цінне джерело з історії Німеччини та Італії XII ст., А також з міжнародних відносин того часу.
