38. Утвердження позитивізму в історіографії сша. Ф. Тернер, ч. Бірд.

Джеймс Скулер «Історія США». Створив зв’язуючу ланку між Амер-ю револ-ю і Громад-.ю револ-ю. Була першою загальною роботою з іс-ї США від війни за незалежність. Ввів в обіг док-ти президентів. Праця написана з позиувї спостерігача в конгресі, охоплювала вузьке коло пол.-х і констит-х питань. Періодизація іс-ї США – за президентськими адміністраціями і скликаннями конгресу. Описує словесні дуелі в конгресі. Партійну боротьбу розумів як рез-т особистого і групового суперництва. Різко засуджував рабство, війни з Мексикою. Вітав відміну рабства.

Англосаксонська школа. Джон Фіске. «Походження Нової Англії». Амер-ка історія почалася не з Декларації незалежності, а зтого часу, коли Арміній в лісах Пн-ї Німеччини розбив легіони Римс-ї імп-ї. У роботі «Походження Нової Англії», розгл-чи міське самоврядування, формув-я міських асамблей, створення федерації провінційних асамблей, Фіске намагався показати, що на амер-ій землі йшов подальший розв-к англо-сакс-х полі-х принципів. Нова Англія поліпшила староанглійську модель. Навіть Війну за незалежність і Громадянську війну 1861 -1865 рр. Фіске розглядав під кутом зору розвитку та поєднання конституц-х ідей федералізму і місцевої автономії.

Генрі Адамс (1838-1918). Одним з перших в США ввів семінарський метод навчання. Курс лекцій з історії країни, прочитаний ним у Гарвардс. університеті, став імпульсом для написання його гол-ї праці «Історія США в період адміністрацій Джефферсона і Медісона». На світогляд Адамса вплинула позитивістська філософія Конта. Вв, що іс-я може бути вивчена «у тому ж самому дусі і тими самими методами, якими досл-ся будова кристала». Звідси аналогії між соц-м розв-м США і фізичними процесами в природі.

Показ-в розв-к «амер-ї колект-ї психол-ї» (Адамс сприйняв контовські стадії розумового розвитку л-ва: теологічну, метафізичну, наукову, вважаючи, що США перебувають на останній).

Досл-в нац-й хар-р амер-в. Адамс звертався до різних сторін дух-го життя країни (релігійне життя, роль просвітн-х ідей, вплив колонізації Заходу на псих-ю амер-в. В Америці, Адамс вважав, з'явився «новий тип людини». Вважав, що інтелектуальна еліта є рушійною силою в іс-ї.

Зовнішньополітична історія США. Спроба проаналіз-ти всю систему міжнар-х відносин того часу (залуч-я шир-го кола пол-х док-в, вивч-я особистостей авторів). Спираючись на амер-кі і європ-кі архівні дж-ла, показав відносини США з Англією, Фр-ю, Іспанією. Однак історія зовн-ї політики – в основному серія дипл-х подій у залах амер-го конгресу, англ-го парламенту або при дворі ісп-го монарха. Адамс залишився далекий від аналізу соціально-економічних основ зовн-ї пол-ки США.

Чарльз Остін Бірд (1874-1948). Головну рушійну силу іс-го процесу в новий час Бірд бачив у промисл-му розвитку капіт-му. «Індустріалізм» лікує соціальні суперечності. Концепцію індустріалізму Бірд висунув в роботах: «Промислова революція» і «Розвиток новітньої історії Європи» , потім приклав її до американської дійсності. У роботі «Сучасна історія США» показав, що індустріалізація США наприк XIX і концентрація капіталу призвели до утв-я гігант-х трестів, керованих фін-ю елітою. Бірд закликав до д-го регулювання діяльності трестів. «До економічного поясненню конституції США» – вийшла в розпал провед-я реформ. Показав, що в п-д створ-я конст-ї були значні відмінності серед населення США і конст-я була прийнята не вільним волевиявленням на-ду, а стала плодом зусиль фін-ї і торг-ї верхівки. Вони прагнули забезпечити найбільш сприятливі умови для капіт-ї діяльності і убезпечити себе від загрози соц-х конфліктів.

Бірд з'ясував, що «батьки конят-ї» витягли мат-ні вигоди з конят-ї і прийнятої конвентом системи фін-ек-х заходів.

Бірд просунув вперед вивчення соц-х конфліктів в амер-й історії.

Фредерик Тернер (1861 - 1932).

Розглядав іс-ю США як природне продовж-я європ-ї. Послідовне просування «кордону» на Захід визначило основні риси хар-ру амер-в і його сусп-пол-х інст-в. Історики називали звернення Тернера «Декларацією незалежності» національної історіографії США. Стрижнем концепції Тернера була думка про особливу роль «вільних» земель на Заході. Інше важливе наслідок кордону – дем-я.

Ґрунтом для пол-ї рівності стала рівність ек-на. Дем-й лад, який встановився на «кордоні», потім розповс-ся по клітинках суспільства. «Кордон» діє в двох планах. З одного боку, під впливом навколишнього середовища, соціальних і геогр.-х умов на «кордоні» відмирають і трансформ-ся старі пол.-ні ідеї, принесені зі Сходу. З іншого «вільна» земля впливає на с-ні відносини на Сході як «запобіжний клапан»: «зайві люди» йдуть з сх.-го узбережжя США на Захід. Поступово с-ні відносини на «кордоні» ускладн-ся, зі Сходу до неї підступає цив-я. Розвиток капіт-му підриває соц.-ну рівність на «кордоні». Але межа не вмирає, а пересувається на Захід і на новому місці – на незаселеній землі, відновл-я соціальна рівновага та основні ідеали піонерів: індивідуалізм, дем-я, націоналізм і експансіонізм.

Тернер відзначив важливу роль соц.-х конфліктів в амер-й історії і перш за все підкреслив в них значення виступів західного фермерства за демократизацію конституцій штатів.

Теорія секцій. (секція – фіз-геогр область з певним укладом г-ва і особливим псих-м складом населення). Соціально-економічну структуру секції визначали геогр-і умови; соц-і суперечності, по суті, стиралися. Рух секцій на Захід – зміст амер-ї іс-ї XVIII-XIX ст.