Розбивка поля на загінки

Загінка – це ділянка поля, призначена для роботи агрегату протягом однієї-двох змін. Для кожного агрегату відводиться індивідуальна загінка. Оптимальною шириною загінки є така, при якій для даного способу руху забезпечується мінімальна довжина холостих ходів.

Орієнтовну ширину загінки при русі всклад і врозгін (орний агрегат) (С, м) визначають за формулою

м; (3.30)

• Для петльових (загінних) способів руху:

м; (3.31)

• Для безпетльових способів руху:

,м; (3.32)

де L_р - робоча довжина загінки, м;

, м

де L - довжина поля, м;

Е - ширина поворотної смуги, м;

В_р- робоча ширина захвату агрегата, м;

3. Визначення ширини поворотної смуги і розбивка поля на загінки Визначення ширини поворотної смуги

Для гонових способів руху при відсутності можливості повороту за межами поля на кінцях загінок необхідно залишити смуги для холостих заїздів і поворотів. Ширина поворотної смуги залежить від складу агрегату і виду повороту та повинна бути обґрунтована. Її розміри не повинні бути більшими за розміри, які визначаються двома умовами:

• можливістю безперешкодного повороту;

• необхідністю обробітку поворотної смуги цим же МТА.

Орієнтовна ширина поворотної смуги (Е ,м) визначається за формулою

при петльових поворотах

; (3.28)

при безпетльових поворотах

(3.29)

де R_min - мінімальний радіус повороту,м;

d_k – кінематична ширина агрегату, м;

e – довжина прямолінійного виїзду агрегату на поворотну смугу, м.

Радіуси поворотів колісних тракторів з начіпними машинами приймаються з таблиці (додаток 6).

Крім цього для агрегатів з причіпними машинами радіуси поворотів можуть мати слідуючі значення:

• орний агрегат з колісним трактором - R_тіп = 0,7В_к; з гусеничним трактором - R_тіп = 3,4В_к;

• посівні і культиваторні агрегати під час роботи:

• з однією машиною - R_тіп = 1,7В_к;

• з двома машинами - R_тіп = 1,2В_к;

• з трьома машинами - R_тіп = 0,9В_к;

• з чотирма машинами - R_тіп = 0,8В_к;

• боронувальні лущильні агрегати - R_тіп = В_к;

де В_к – конструктивна ширина захвату агрегату, м.

Кінематична ширина агрегату може бути прийнята як конструктивна ширина захвату, тобто d_к = В_к.

Довжина прямолінійного виїзду агрегату на поворотну смугу залежить від типу МТА, форми повороту, кінематичної довжини і поворотливості МТА.

• Для причіпних МТА:

, м;

• Для начіпних МТА з задньою навіскою:

, м;

Отже

кН/м;

кН/м;

R_і - додатковий опір, який виникає при русі агрегату на підйом, кН/м;

Додатковий опір, який виникає при русі агрегата на підйом (R_і , кН/м) визначається по формулі

кН/м;

де G_м – вага машини (сівалки), кН, G_м =12,5 кН, (додаток 3);

В_к – конструктивна ширина захвату сівалки, м; В_к =3,6 м (додаток 3);

кН/м

Максимальна ширина захвату агрегату буде становити

м

м

Кількість сівалок в агрегаті (n_с, шт) визначається по формулі

, шт.

шт., приймаємо 3 шт;

шт., приймаємо 3 шт;

Робочий тяговий опір агрегату (R_агр, кН) визначається по формулі

кН;

кН

кН

Коефіцієнт використання тягового зусилля трактора (η_т.з) визначається по формулі

;

;

.

Згідно розрахунків при заданих умовах роботи завантаження трактора на 4-ій передачі буде близьким до номінального, тому доцільніше використовувати агрегат в складі трактора Т-150 і 3-х сівалок СЗ-3,6 на 4-ій передачі.