- •Мета і завдання курсового проектування
- •Вимоги до оформлення курсового проекту
- •Оформлення розрахунуово-пояснювальної записки Загальні вимоги
- •Позначення документів
- •Оформлення обкладинки і титульного аркуша
- •Основні написи
- •Оформлення змісту
- •Побудова тексту
- •Виконання тексту
- •Формули і рівняння
- •Складання списку використаних джерел
- •Додатки
- •Оформлення графічної частини Формати
- •Рекомендації по виконанню курсового проекту
- •Перелік питань розрахунково-пояснювальної записки
- •Тематика курсового проектування
- •Збирання матеріалів для курсового проекту
- •Зміст розрахунково-пояснювальної записки вступ
- •1 Характеристика господарства
- •1.1 Короткі дані про господарство і його територіальне розміщення
- •1.2 Структура земельних угідь і виробничий напрямок господарства
- •1.3 Посівні площі і урожайність сільськогосподарських культур
- •1.4 Характеристика полів
- •1.5 Склад машинно-тракторного парку
- •2 Організаційна частина
- •2.1 Народногосподарське значення продукції
- •2.2 Біологічні особливості вирощування (назва культури)
- •2.3 Обґрунтування технологічного процесу виробництва (назва культури ) за інтенсивною технологією
- •Довідковий матеріал для виконання курсового проекту
- •2.4 Розрахунок технологічної карти на виробництво (назва культури) за інтенсивною технологією
- •2.5 Побудова графіків машиновикористання
- •Графічна частина
- •2.6 Побудова відомості-графіка потреби в сільськогосподарських машинах
- •2.7 Вибір комплексу машин для виробництва (назва культури) за інтенсивною технологією
- •2.8 Визначення потреби в паливно-мастильних матеріалах
- •4 Економічна частина
- •Визначення затрат праці на 1 га роботи
- •4.2 Розрахунок прямих експлуатаційних витрат на 1 га роботи
- •3 Технологічна частина
- •3.1 Коротка технічна характеристика машин для (назва операції)
- •3.2 Комплектування та розрахунок раціонального складу мта
- •3.7 Охорона навколишнього середовища
- •3.8 Методика складання операційно-технологічної карти
- •3.6 Охорона праці при виконанні операції
- •А) Розрахунок орного агрегату
- •3.5 Розрахунок продуктивності та гектарної витрати палива
- •Б) Розрахунок простих агрегатів з причіпними машинами
- •3.4 Визначення коефіцієнта робочих ходів
- •Розбивка поля на загінки
- •Визначення ширини поворотної смуги і розбивка поля на загінки Визначення ширини поворотної смуги
- •В) Розрахунок агрегатів з начіпними машинами
- •Е) Визначення режимів самохідних агрегатів
- •Г) Розрахунок тягово-привідних агрегатів
- •Д) Розрахунок тракторно-транспортного агрегату
В) Розрахунок агрегатів з начіпними машинами
Порядок визначення складу агрегатів такого типу розглянемо на прикладі розрахунку агрегату для другого міжрядного обробітку цукрових буряків на глибину 10…12 см. Із характеристики поля відомо, що грунти важкі, величина підйому 3%, питомий опір грунту – 1,6 кН/м.
Згідно завдання, другий міжрядний обробіток цукрових буряків на глибину 10…12 см повинен проводитись агрегатом в складі трактора МТЗ-80 і культиватора УСМК-5,4Б, допустима агротехнічна швидкість 7…8 км/год (додаток 3), що відповідає 3-ій передачі трактора.
Виконання розрахунку проводиться в наступній послідовності:
Користуючись технічною характеристикою трактора, визначаємо розрахункову швидкість руху на прийнятій передачі і відповідне їй тягове зусилля на гаку (додаток 1);
Vт3=7,24 км/год; Рн.гак3=14,0 кН.
Тягове зусилля трактора (Ргак, кН) з врахуванням умов роботи визначається по формулі
, кН
де Рн.гак – номінальне тягове зусилля трактора, кН;
Gтр – вага трактора, кН; Gтр =31,5 кН; (додаток 1)
λ – коефіцієнт довантаження трактора, для посівних і культиваторних агрегатів λ=0,05…0,10;
fф – коефіцієнт опору коченню на конкретному агрофоні, fф =0,14, (додаток 4);
Е) Визначення режимів самохідних агрегатів
При використанні самохідних агрегатів студенти повинні визначити максимально допустиму швидкість руху, обумовлену пропускною здатністю, або організувати роботу так, щоб валок формувався потрібної щільності.
Максимально допустиму швидкість руху, обумовлену пропускною здатністю ( Vр.п.з., м/с), визначають за формулою
(3.22)
де qт – пропускна здатність молотарки, кг/с;
Вр – робоча ширина захвату агрегату, м
,м (3.23)
де Вк – конструктивна ширина захвату агрегату, м;
β – коефіцієнт використання ширини захвату, (додаток 5);
Ум – урожайність, т/га;
,т/га
(3.24)
де Уз – урожайність зерна, т/га;
δс – соломистість (відношення маси соломи до маси зерна);
Комплектують жатний агрегат і організовують його роботу так, щоб формувався валок потрібної щільності
;кг/м
(3.25)
де Qв – хлібна маса валка, кг/м;
qф – фактична пропускна здатність молотарки комбайна, кг/с;
Vр – робоча швидкість комбайна при підбиранні і обмолочуванні, км/год;
Фактична пропускна здатність молотарки комбайна (qф, кг/с) залежить від культури та співвідношення маси зерна і маси соломи. Для пшениці фактичну здатність можна визначити за формулою
(3.26)
де qр – розрахункова здатність молотарки комбайна (при соломистості 1,5), кг/с;
δс – соломистість (відношення маси соломи до маси зерна);
Для формування валка з потрібною щільністю, ширина захвату жатки (Вк, м), визначається за формулою
(3.27)
Отже
,
шт., приймаємо 1 причіп;
,
шт., приймаємо 1 причіп;
Згідно розрахунків, трактор МТЗ-80 за даних умов може працювати з одним причепом 2ПТС-4М на 5-ій і 6-ій передачах.
Опір транспортного агрегату в конкретних умовах роботи (Rагр, кН), визначається за формулою
(3.21)
де і – величина підйому, і=3%;
,
кН
Для оцінки раціонального комплектування агрегату необхідно визначити коефіцієнт використання тягового зусилля трактора
де Rагр - загальний опір агрегату, кН;
Рн.гак – номінальне тягове зусилля трактора на відповідних передачах, кН;
Рн.гак.5 =11,5 кН; Рн.гак.6 =9,5 кН; (додаток 1)
Отже
Згідно розрахунків, більш доцільно використовувати агрегат на 6-ій передачі
fст – коефіцієнт опору коченню на стерні нормальної вологості, fст =0,08, (додаток 4);
і – величина підйому, % (з характеристики поля);
кН
Максимальну ширину захвату (Вмах,м) агрегату на прийнятій передачі визначаємо по формулі
, м
де Кν – питомий опір грунту при збільшенні швидкості руху, кН/м;
Rі - додатковий опір, який виникає при русі агрегату на підйом, кН/м
Зміна питомого опору з врахуванням швидкості руху (Кv ,кН/м) визначається за формулою
,кН/м
де К0 – питомий опір грунту при швидкості 5 км/год, кН/м (додаток 3);
П – коефіцієнт приросту питомого опору, П=0,02 (додаток 8);
Vр – робоча швидкість руху агрегату, км/год;
V0 – швидкість руху 5 км/год.
Робочу швидкість руху агрегату (Vр, км/год), враховуючи буксування, визначають за формулою
де Vт – теоретична (розрахункова) швидкість руху трактора, км/год;
δ – величина буксування,%
км/год;
Отже
кН/м;
Додатковий опір, який виникає при русі агрегата на підйом (Rі , кН/м) визначається по формулі
кН/м;
де Gм – вага машини (культиватора), кН, Gм =7,65 кН, (додаток 3);
Вк – конструктивна ширина захвату культиватора, м Вк =5,4 м;
кН/м
Максимальна ширина захвату агрегату буде становити
м
Кількість культиваторів в агрегаті (nк, шт) визначається по формулі
,
шт.
шт.,
приймаємо 1
шт;
Робочий тяговий опір агрегату (Rагр, кН) визначається по формулі
кН;
кН
Коефіцієнт використання тягового зусилля трактора (ηт.з) визначається по формулі
Згідно розрахунків, агрегат в складі трактора МТЗ-80 і культиватора УСМК-5,4Б, при заданих умовах роботи на 3-ій передачі буде завантажений нормально.
