- •Декарчук с.О. Математичні методи фізики Навчальний посібник
- •© Спд Жовтий, 2015
- •§1. Вступ. Предмет і задачі математичної фізики
- •Модуль і. Математична теорія поля Розділ I. Векторний аналіз §2. Градієнт скалярного поля і його властивості
- •§3. Оператор «набла»
- •§4. Похідна скалярного поля по напрямку
- •§5. Дивергенція векторного поля
- •§6. Поверхневий інтеграл і потік векторного поля
- •§7. Теорема Остроградського – Гауса
- •§8. Ротор векторного поля
- •§9. Циркуляція векторного поля
- •§10. Зв'язок ротора з циркуляцією. Теорема Стокса
- •§11. Диференційні операції другого порядку
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема 1: Скалярне поле. Поверхні рівня. Похідна скалярного поля за напрямком. Градієнт.
- •Індивідуальні домашні завдання до теми 1:
- •Тема 2: Циркуляція векторного поля вздовж кривої. Формула Остроградського-Гауса. Дивергенція
- •Індивідуальні домашні завдання до теми 2
- •Тема 3: Теорема Стокса. Ротор векторного поля
- •Індивідуальні домашні завдання до теми 3
- •Тема 4: Потенціальне поле і його властивості. Соленоїдальне поле і його властивості
- •Індивідуальні домашні завдання до теми 4
- •Тема 5: Оператор Гамільтона. Диференційні операції другого порядку. Оператор Лапласа
- •Індивідуальні домашні завдання до теми 5
- •Розділ іі. Криволінійні координати §12. Системи криволінійних координат
- •§13. Коефіцієнти Ламе
- •§14. Циліндрична і сферична системи координат
- •§15. Диференційні оператори в криволінійних координатах.
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема 6: Основні диференціальні операції теорії поля в циліндричній та сферичній системі координат
- •Індивідуальні домашні завдання до теми 6
- •Розділ ііі. Тензорний аналіз §16. Точковий многовид. Допустимі перетворення координат.
- •§17. Тензори
- •§18. Алгебра тензорів
- •§19. Рімановий простір. Метричний тензор
- •§20. Диференціювання тензорів
- •§ 21. Тензор кривизни
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема 7: Тензор. Алгебраїчні операції над тензорами
- •Індивідуальні домашні завдання
§8. Ротор векторного поля
По визначенню ротором векторного поля називають величину
.
(1)
Отже,
компоненти вектора
є:
.
(2)
Властивості ротора:
лінійність:
,
(3)
,
(4)
(5)
§9. Циркуляція векторного поля
Н
O
і задано один з напрямків руху вздовж
неї як позитивний. Розіб’ємо цю криву
на нескінчено малі ділянки
на значення вектора
у відповідній точці поля:
.
Границя суми цих добутків, поширених на всі елементи кривої, називаються криволінійним інтегралом вектора вздовж кривої і позначається
. (1)
Якщо крива замкнута, що відмічається кружком у знаці інтеграла, то криволінійний інтеграл вектора вздовж неї називається циркуляцією вздовж :
. (2)
§10. Зв'язок ротора з циркуляцією. Теорема Стокса
З
найдемо
циркуляцію векторного поля
вздовж контура
,
який являє собою плоский прямокутник
,
і виберемо вісі
і
декартових координат так, щоб вони були
паралельні сторонам цього прямокутника
і перетинались в його центрі (див мал).
Якщо вибрати напрямок позитивного
обходу контура проти часової стрілки,
то позитивна нормаль до площини
прямокутника буде напрямлена по вісі
.
(За позитивний напрямок нормалі
приймається такий, що обхід контура,
якщо дивитись з її кінця, буде здійснюватись
проти часової стрілки). Циркуляція в
цьому разі дорівнює:
Скористаємося
відомою із інтегрального числення
теоремою про середнє значення, отримаємо
(при
):
,
де
,
… - середнє значення компонент
і
на 1,2,… сторонах прямокутника; від’ємні
знаки вказують на зменшення при обході
відповідних координат.
Наблизимо
тепер довжини відповідних сторін
прямокутника до 0, тоді в 1–му наближені
,
оскільки
відстоїть від
на відстань
по
вісі
,
,
тому що
лежить
від
на
відстані
по
вісі
.
Якщо ж
взяти нескінчено малий прямокутник, то
тоді
,
а
і
дорівнюватимуть
значенням цих величин в центрі
прямокутника. Тоді нескінчено мала
циркуляція (при
):
(1)
Оскільки
вісі
,
ми отримаємо, очевидно, циркуляцію
вектора
по контуру нескінченно малого прямокутника,
позитивна нормаль до якого напрямлена
по вісі
і
:
при
,
(1*)
при
Таким
чином, циркуляція може бути зв’язана
з
.
Формули (1) можна переписати також так:
,
(2)
п
ричому
під
потрібно розуміти позитивну нормаль
до площини
,
яка утворює правогвинтову систему з
напрямом позитивного обходу контура
цієї площадки. Покладаючи послідовно
паралельним вісям
,
отримаємо з (2) формули (1-1*).
П
ерейдемо
тепер до розгляду циркуляції вектора
по контуру довільної форми і розміру.
Проведемо поверхню
таким чином, щоб вона опиралась на контур
,
і розіб’ємо її двома взаємно
перпендикулярними системами паралельних
ліній на сукупність нескінчено малих
елементів, які через свою малість можуть
вважатись площинами. Застосувавши до
кожного з цих елементів рівняння (2) і
склавши отримані вирази, знайдемо:
,
де - зовнішня нормаль до .
Оскільки
при обчисленні
по
спільним межам двох суміжних площадок
ці доданки зустрічаються з протилежними
знаками, то вони в сумі
взаємно знищуються, і залишаються лише
члени, які відносяться лише до зовнішніх
меж площадок, тобто до інтегралу вектора
по зовнішньому контуру
площадки
,
звідки:
Отримане співвідношення виражає так звану теорему Стокса: циркуляція довільного вектора по замкнутій кривій дорівнює потоку ротора цього вектора через поверхню , яка спирається на криву :
.
