4 Естетична оцінка ландшафту.

Туристичні маршрути та установи зазвичай облаштовують там, де є багаті природні ресурси. Саме неповторні природні ландшафти або унікальний історичні пам'ятки особливо приваблюють туристів.

Пейзаж - це не тільки фон, на якому проходить подорож, але і важлива складова, яка відіграє самостійну роль при рекреації.

Мальовничість місцевості визначається поєднанням двох або трьох компонентів ландшафту (пересічність рельєфу, водні об'єкти, рослинний покрив), чергуванням відкритих і закритих просторів (ліс, рілля, луг, болото), наявністю видових панорам (стрімчаки, обриви, відкриті водойми) і колористичним пейзажем.

Дуже добре, коли поєднуються всі три компоненти ландшафту, наприклад річка в лісистих Карпатах, пейзажі Кримського узбережжя. Але зазвичай, досить буває і наявності двох складових, наприклад рельєфу характерної форми (пагорби, долини, передгір'я, гори) і багатого рослинного покриву.

Дороги, прокладені в цих місцях, нагадують гірські, і на кожному повороті завдяки чергуванню лісистих схилів різної крутизни, ярів та долин змінюється пейзаж. Інший приклад: у горах перед сніговою лінією часто розташовуються високогірні озера, в яких вода має колір небесної блакиті. Поєднання блакитного неба, снігових вершин і води блакитного відтінку дуже ефектно.

На сучасний природний ландшафт великий вплив здійснює антропогенний фактор. Процес взаємодії людини з природою неминучий, він характеризується безліччю аспектів і супроводжується не тільки руйнуванням, але і збагаченням природи.

Естетика ландшафту може бути поліпшена завдяки антропогенному втручанню. Так, досвідчені ландшафтні архітектори минулого створювали унікальні пейзажні парки, складні палацово-паркові ансамблі в садибах вельмож ( унікальний Софіївський комплекс). У рукотворних ландшафтах мальовничості досягали шляхом прокладки алей, розчищення полян, посадки дерев різних порід з урахуванням колористичних зіставлень, будівництва гідропарків у вигляді каскадів ставків, водопадів і каналів.

5. Оцінка водних об'єктів для організації відпочинку

До водних об'єктів, що складають інтерес для рекреаційної діяльності, відносяться моря, великі та малі річки, озера, штучні водойми - від великих водоймищ, побудованих на річках, до ставків і заповнених водою кар'єрів.

Забезпеченість території водними об'єктами визначають відношенням протяжності водних об'єктів, км, до площі території, відношенням площі водних дзеркал до площі території.

Водні об'єкти оцінюють пофакторно й інтегрально, причому диференційовану оцінку здійснюють в залежності від характеру рекреаційної діяльності, в якій ці об'єкти використовуються: пляжно-купальний відпочинок (для лікувально-оздоровчих цілей) і різні види водного спортивного туризму. Оцінюють також забезпеченість території водними об'єктами, придатними для питного водопостачання туристів.

Оцінка водних об'єктів для пляжно-купального відпочинку. Оскільки пляжно-купальний відпочинок організовується на берегах морів, озер, річок і штучних водойм (ставків, кар'єрів, водосховищ), то при проведенні оцінки беруть до уваги умови підходу до води, наявність пляжної смуги, характер дна водного об'єкта , швидкість течії (річки), переважання слабкого хвилювання на поверхні великих водойм і температурний режим. Купання вважається можливим для широкого кола відпочиваючих в тому випадку, коли температура води досягає 17 ° С.

Великою популярністю у нашого населення користуються морські узбережжя теплих морів: Чорного, Азовського. Особливо велике значення мають морські пляжі. Їх експлуатація повинна відбуватися строго, відповідно до норм припустимого антропогенного навантаження, яка зараз складає 5 м²/особу. Для оптимального пляжно-купального відпочинку необхідна мілина, так як не кожен відпочиваючий може плавати і не всім показано швидке занурення у воду. Проте надмірно великі мілководдя також є істотним недоліком. При розробці зон купання на курортах слід керуватися визначеними критеріями.

При організації купання на річках умови вважаються оптимальним, коли швидкість течії не перевищує 0,3 м / с. Річки з швидкою течією (понад 0,5 м / с) непридатні для купання.

У даний час для пляжно-купального відпочинку стали активно використовувати штучні водойми: водосховища, ставки і кар'єри. Водосховища рекреаційні установи використовують для яхтингу та віндсерфінгу, створення гідропарків і для пляжно-купального відпочинку. Однак будівництво великих водосховищ пов'язане з цілою низкою несприятливих чинників, зумовлених затопленням великих територій та їх замулювання. Слід зазначити, що більшість водосховищ побудовані як резервуари з питною водою і не повинні перетворюватися в зони неорганізованого відпочинку населення.

При організації оздоровчого відпочинку на воді необхідно дотримуватися допустимих антропогенних рекреаційних навантажень.

При розміщенні туристичних баз та кемпінгів на берегах озер і водосховищ слід врахувати норму допустимого рекреаційного навантаження по довжині берегової лінії для конкретних природних комплексів. Але в будь-якому випадку кількість туристів не повинне перевищувати 200 осіб. на 1 км берега.

Крім бальної оцінки існує метод кількісної оцінки пляжно-купальних ресурсів. Обсяг пляжно-купальних ресурсів (Z, люд/дні) представляють у вигляді