8. Розкрийте особливості формування у дітей дошкільного віку навичок розв’язання арифметичних задач.

Арифметична задача — це найпростіша суто математична форма відображення реальних ситуацій, які водночас близькі й зрозумілі дітям і з якими вони щодня стикаються.

Г М. Леушина, Т. В. Тарунтаєва, Л. А. Левінова, И, Тарханова та інші вказують, що важливою ланкою формуванні навичок і умінь математичної діяльності є навчання дітей розв'язуванню арифметичних задач. Цей процес не є самоціллю: задачі допомагають розкрити смисл арифметичних дій, є засобом формування умінь знаходити залежність величин, встановлюючи причинно-наслідкові зв’язки.

За арифметичними задачами завжди визнавалась і інша виняткова роль у навчанні, а саме: розвиток кмітливості, здатності швидко виділяти головне, відкидати другорядне і уміло користуватися одержаними відомостями для спрощення і остаточного вирішення питання.

У навчанні розв'язування арифметичних задач умовно можна виділити два взаємопов'язаних етапи: ознайомлення з структурою задачі, способами розв'язання її і навчання прийомів обчислення. При цьому діти усвідомлюють зміст арифметичної задачі, вчаться формулювати арифметичну дію, аргументувати вибір дії, оволодівають прийомами додавання і віднімання.

Засвоєння найпростішої арифметичної задачі потребує аналізу її змісту, виділення числових даних, розуміння відношень між ними і, звичайно, самих дій, які має виконати дитина.

Арифметична задача потребує від дитини не простого роз'єднання, визначення кількості, а й усвідомлення складу інших кількісних відношень між умовою і запитанням задачі, між числовими даними. Це завдання дуже складне, і розв'язати його дитина може тільки завдяки цілеспрямованому навчанню цій діяльності.

Дошкільникам особливо важко зрозуміти запитання задачі, яке відображує математичну суть дії. Саме запитання задачі спрямовує увагу на відношення між числовими даними.

Навчання дошкільників розв'язуванню арифметичних задач підводить їх до розуміння змісту арифметичних дій (добавили — додали, відібрали — відняли).

Дітей ознайомлюють з задачами таких видів: знаходження суми і остачі; збільшення і зменшення числа на кілька одиниць; різницеве порівняння.

Після того, як у дітей сформуються уявлення і деякі поняття про арифметичну задачу, відношення між числовими даними, між умовою і запитанням, можна переходити до наступного етапу в навчанні — ознайомленню їх з перетворенням прямих задач в обернені. Це дасть змогу ще глибше засвоїти математичну формулу задачі, специфіку кожного типу задач.

9. Розкрийте методичні прийоми ознайомлення дітей дошкільного віку з геометричними фігурами.

У процесі ознайомлення з геометричними фігурами стоять завдання:

• розвивати уміння визначати форму предметів у цілому;

• формувати в дітей знання про характерні ознаки геометричних фігур як еталони при визначенні форми предметів;

• оволодіти різними способами порівняння предметів за формою, находячи спільне і відмінне;

• формувати розуміння про незалежність форми від інших якостей предмета (кольору, величини тощо);

• розвивати окомір;

• оволодівати спеціальною термінологією.

Визначені завдання завжди вирішуються з урахуванням віку дітей.

Молодша група - формуються певні знання про форму предметів і геометричні фігури як еталони форми. Діти вчаться розрізняти кулю, куб, коло, квадрат, трикутник, користуючись прийомами обстеження цих фігур дотиково-руховим і зоровим способами. Крім того, на заняттях з конструювання діти ознайомлюються з деякими елементами будівельного матеріалу: кубиками, цеглинками, пластинами, призмами, брусками.

Діти розглядають і порівнюють кулю і куб, знаходять спільне та відмінне у цих предметах (фігурах). Найважливішим моментом при ознайомленні дітей з формою є зорове та дотиково-рухове сприйняття форми, різноманітні практичні дії, які виявляють її властивості. Обстеження дітьми форми предмета включає такі дії: показ (демонстрування) геометричної фігури і називання її; обстеження геометричної фігури за допомогою конкретних практичних (обводяться по контуру) дій; порівняння фігур, різних за кольором та розміром; порівняння геометричних фігур з предметами, близькими за формою; закріплення властивостей геометричної фігури під час малювання, ліплення, аплікації.

Середня група - продовжується формування знань про форму предметів, ознайомлення їх з геометричними фігурами. Діти вчаться розрізняти і називати квадрат, круг, трикутник, кулю, куб, циліндр; обстежуючи форму їх, виділяти характерні ознаки; знаходити навколо себе предмети, подібні за формою до знайомих геометричних фігур (кулі, куба, циліндра, круга, квадрата, трикутника, прямокутника). У процесі навчання діти усвідомлюють, що форма не залежить від розміру, кольору та інших властивостей.

Ці завдання, як правило, розв'язуються на заняттях з математики у поєднанні з іншими завданнями: навчанням лічбі, вправами у порівнянні предметів за розміром та ін. Велике значення має встановлення зв'язку цієї роботи з навчанням різних видів зображувальної діяльності (ліплення, малювання, аплікації, конструювання). Саме внаслідок інтеграції завдань діти чітко сприймають форму предмета.

З новими геометричними фігурами дітей ознайомлюють, порівнюючи їхні моделі з уже знайомими або одну з одною. Спочатку ці фігури порівнюють попарно, а потім по три.

Ознайомлення з формою предметів починається з того, що діти зорово і на дотик сприймають геометричну фігуру, виділяють її характерні особливості і запам'ятовують її назву. Водночас вони вчаться добирати до геометричних зразків предмети і зображення предметів відповідної форми.

Старша група - діти ознайомлюються з тим, що геометричні фігури можна умовно поділити на дві групи: площинні (круг, квадрат, овал, прямокутник, чотирикутник: трапеція, ромб, паралелограм) і об'ємні (куб, куля, циліндр, конус, призма, піраміда), вчаться обстежувати їхню форму, виділяти характерні особливості цих фігур, знаходити подібність і відмінність, визначати форму предметів, порівнюючи їх з геометричними фігурами як еталонами.