12. Розкрийте особливості форм, методів і прийомів формування елементарних математичних уявлень у дошкільників

Форми - спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей, індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, походи, свята та розваги, гуртки тощо. Вони можуть бути організовані фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога. Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.).

Метод — це спосіб спільної діяльності вихователя і вихованців, внаслідок якої у дітей формуються знання, вміння і навички, а також розвиваються пізнавальні здібності. Умовно виділяють деякі групи методів та методичних прийомів: практичні, наочні й словесні.

Практичні методи: вправи, Ігри, досліди, продуктивна діяльність.

До наочних методів належать: демонстрування об'єктів та ілюстрацій, спостереження, показ, розгляд таблиць, моделей; до словесних — розповідь, пояснення, бесіда (запитання до дітей), словесні дидактичні ігри.

Складові частини методу називаються методичними прийомами. Основними з них, застосовуваними на заняттях з математики, є: показ зразка, спосіб дії, дидактичні ігри, порівняння, вказівки, запитання до дітей, обстеження.

Суттю будь-якого практичного методу є виконання дітьми дій, що складаються з ряду операцій. Спираючись на вчення про поетапне формування розумових дій, вихователь пропонує дитині пояснити вголос те, що вона виконуватиме практично. Дитина має відобразити у мові предметний зміст дій. Наприклад, називати числівники за порядком, співвідносити кожен числівник з окремим предметом, показувати на нього пальцем або зупиняти погляд на ньому, останній числівник співвідносити з усією кількістю, запам'ятати підсумкове число.

Особливості практичних методів:виконання практичних дій; застосування дидактичного матеріалу; виникнення уявлень; вироблення навичок; широке використання знань та умінь з інших видів дитячої діяльності.

Вправи як один з видів практичних методів можуть бути репродуктивні і продуктивні (використання конструювання, ліплення, малювання).

Гра як практичний метод навчання широко застосовується в ДНЗ. Гра передбачає повторення і вправи. У навчальному процесі дитячого садка використовуються дидактичні, сюжетно-дидактичні, навчальні, розвиваючі ігри та ігрові вправи.

Дидактичні ігри виконують дидактичну функцію краще, якщо використовуються в системі, що припускає варіативність, поетапне ускладнення, зв'язок з іншими методами і формами роботи. Наочні і словесні методи не самостійні. Вони супутні практичним та Ігровим методам. Однак це не зменшує їхнього значення у математичному розвитку дітей дошкільного віку.

Широкого застосування в навчанні математики у дитячому садку набули наочні методи, до яких належать насамперед демонстрування і спостереження.

Демонстрування — це активна форма чуттєвого пізнання. Воно носить наочно-практично-дійовий характер і сприяє чіткості сприйняття та доказовості вивчених положень.

До показу, як одному з прийомів, ставляться такі вимоги: чіткість і розчленованість дій; злагодженість практичної дії і слова; точність, лаконічність, виразність при поясненні; активізація сприйняття, мислення і мови дітей.

До демонстрування ставляться такі дидактичні вимоги: вдумливий добір матеріалу відповідно до мети і програмових завдань заняття, визначення місця й значення демонстрування в загальному плані заняття; забезпечення якісного боку демонстрування: треба потурбуватися, щоб усім дітям було добре видно, чути і зрозуміло; окремі дії можна повторити; щоб кожна дитина їх усвідомила; пояснення мети демонструвань, їхнього змісту; так, вихователь перед демонструванням дає завдання, настанову: подивитись на геометричні фігури і порівняти їх між собою; поділити на дві підгрупи за розміром та ін.

Найпоширенішим словесним методом навчання математики є пояснення з елементами бесіди. Добре організована бесіда сприяє підвищенню активності дітей.

Бесіда як метод навчання дає змогу спрямовувати, доповнювати, уточнювати відповіді дітей. Найголовніше в бесіді з дітьми — добре продумані запитання, що мають бути логічно чіткими, стислими, зрозумілими.

Запитання до дітей можуть бути: репродуктивно-мнемічні, репродуктивно-пізнавальні і продуктивно-пізнавальні. Запитання і відповіді дітей на них розглядаються як специфічні словесні прийоми в навчанні.