2. Вивчення переробки та збагачення руд

2.1. Короткі відомості про Нікопольський марганцевий басейн та марганцеву руду.

Другим за важливістю серед чорних металів є марганець - незамінний у чорній металургії компонент при виплавці чавуну і сталі. За стратегічними запасами марганцевих руд України займає друге місце в світі і є одним з лідерів з виробництва марганцевої продукції.

Марганцеві руди – мінеральні утворення з вмістом манґану у таких кількостях, при яких його доцільно вилучати за сучасного рівня розвитку техніки. Марганець почали використовуватися в кінці XVIII ст. для виготовлення фарб і медичних препаратів. У природі відомо близько 160 мінералів, що вміщують манґан. Основні з них (вміст манґану до 72%) — псиломелан (45-60%), брауніт (69%), піролюзит (63,2%), манґаніт (62,5%), родохрозит (47,8%), гаусманіт (72%), манґанокальцит (7-25%), родоніт (32-41%), вернадит (44-52%), олігоніт (23-32%).

Кінець ХІХ ст. характеризувався бурхливим розвитком чорної металургії на Півдні України. Історія геологічногго вивчення марганцевих руд Нікопольського басейну бере свій початок з 80-х років ХІХ ст. Відкриття Нікопольського марганцеворудного басейну належить Валеріану Олександровичу Домгеру (1883р.). З 1886 року провадилась розробка родовищ марганцевих руд Нікопольського басейну. Першим рудником був Городищенський рудник.

Нікопольський марганцевий басейн розташований на півдні України, у Дніпропетровській і Запорізькій областях. За запасами руди (2,1 млрд т) — один з найбільших у світі. Потужність рудоносного пласта 1.5…5 м, глибина залягання 15…140 м. Вміст мангану від 8 до 33-34 %. У межах басейну виділяють два марганцеворудні райони —Нікопольський і Великотокмацький. Відкритий у 1883 р. Промислову розробку руд почато з 1886 року. Видобувають руду відкритим і шахтним способом. Видобуток і переробку марганцевих руд здійснюють Орджонікідзевський і Марганецький ГЗК – найбільші у світі підприємства по випуску марганцевого концентрату та аґломерату для феросплавних та металургійних заводів.Нікопольський марганцеворудний басейн є прикладом осадового родовища.

ПАТ «МГЗК» Залягання рудного марганцевого пласта горизонтальне з невеликим ухилом на південь. Глибина залягання рудного пласта 20-120м (на теперішній час в зоні ведення гірничих робіт. у середньому становить 90м. ). Потужність рудного пласта змінюється в широких межах: від декількох сантиметрів до 4,5м. Мінімальна промислова потужність рудного пласта 0,5м у приконтурній частині поклади і навколо безрудних вікон. У межах Грушевсько-Басанської ділянки виділяється 3 типи руди: окисні, окисно-карбонатні і карбонатні. Окисні руди залягають у північній частині рудного покладу і простягаються на південь смугами вздовж її західного і східного кордонів. Займана площа 60км². Зміна окисних руд окисно-карбонатними відбувається поступово в міру занурення пласта. Загальна площа поширення окисно-карбонатних руд 19км². Карбонатні руди займають велику площу (близько 44 км²) в південній частині ділянки і розробляються в даний момент Грушевським кар’єром і частково шахтою 9/10.