Is m.I. Карлін

226

РОЗДІЛ 11

Фінанси окремих постсоціалістичних і соціалістичних країн

227

Звільнення від податку найчастіше стосуються податку на неру­хомість.

Проте надмірне використання цього інструменту може призвести до обмеження стимуляційного ефекту звільнення від податків;

б) кредитну допомогу.

Це дуже важливий інструмент для новостворених малих фірм, які мають обмежений доступ до отримання кредитів. Гміна може нада­вати кредитні гарантії або іпотечно забезпечувати банківські кредити. Це вимагає старанної оцінки таких дій та створення відповідних фінансових резервів;

в) політику управління комунальним майном.

Особливу роль відіграє тут політика обороту нерухомого майна щодо пільг та цінових знижок. Досить важливо в цьому плані аби гміна мала резерв територій для розташування промислових інвес­тицій, оптових складів, будинків торгівлі та сфери послуг. Неабияке значення має також політика використання нежитлових приміщень. Суттєвим інструментом стимулювання економічного розвитку є ос­нащення території технічною інфраструктурою. Саме рівень озбро­єння території технічною інфраструктурою вважається ключовою умовою початку та зростання господарської діяльності;

г) політику формування цін за комунальні послуги.

Розмір встановлення оплат залежить, зокрема, від оснащення те­риторії технічною інфраструктурою, від організаційно-юридичного статусу суб'єктів, що надають ці послуги, та від фінансової політики гміни;

д) політику щодо громадської інфраструктури.

Надійна система охорони здоров'я, високий рівень освіти, культур­ного розвитку та відпочинку — це фактори, що не лише визначають якість робочої сили, але й сприяють залученню фахівців іззовні.

Джерела доходів гміни визначаються статтею 54 закону про само­врядування гміни. Проте, окрім джерел, що передбачені правовими актами, існують ще додаткові джерела у вигляді закордонних допо­міжних коштів. У момент вступу Польщі до Європейського Союзу цей вид фінансування буде припинено, а відтак його замінять струк­турні фонди ЄС.

11.1.9. Фінанси малих і середніх підприємств у Польщі

В Польщі нараховується понад 3 млн малих і середніх підприємств, на яких працюють близько 7 млн осіб, і вони виробляють 48% ВВП країни. Відповідно до законодавства Польщі до малого підприємства відноситься таке, в якому працюють менше 50 працівників, обсяг реа-

лізації-нетто не перевищує 7 млн евро або сума активів його балансу не більше 5 млн евро. До середнього підприємства відноситься таке, де середньорічно працюють не більше 250 працівників, обсяг реалізації-нет-то не досягає 40 млн евро або сума активів не перевищує 27 млн евро.

Дослідження польських вчених показують, що основним засобом фінансування малих і середніх підприємств у Польщі є власні кошти. Банківський кредит виступає основним засобом фінансування для тих підприємств, на яких працюють понад ЗО працівників. Найбільше користуються банківським кредитом цивільні спілки (акціонерні това­риства).

Бар'єрами для інвестиційної діяльності малих і середніх підпри­ємств є: високий рівень процентів по кредитах, труднощі з пошуку по­зичкових фінансів, у тому числі як у Польщі, так і за кордоном; відсут­ність можливості збільшення власних фінансових ресурсів; обмежені інвестиційні пільги; відсутність допомоги з боку місцевої влади.

Важливу роль у фінансуванні малих і середніх підприємств мо­жуть відіграти такі форми, як: лізинг, факторинг, франчайзинг, фон­ди венчурного капіталу.

Розвиток лізингових операцій у Польщі не відрізняється від світо­вих тенденцій. У цій країні найпопулярнішим предметом лізингу є легкові автомобілі та вантажівки.

Наступна форма фінансування — факторинг. Клієнтами, які най­більше користуються ним, є підприємства виробничої сфери, а також організації торгівлі і сфери послуг. Висока плата за факторингові послуги веде до того, що багато малих фірм тільки інколи користу­ються факторингом.

Ще одна форма — франчашинг. Хоча вона і не є формою фінан­сування у класичному розумінні, але може позитивно вплинути на фінансовий стан підприємств малого і середнього бізнесу. Фінансові переваги франчайзингу для вказаних підприємств полягають у на­ступному: можливість отримання позики від франчайзингової фірми, фінансування вказаною фірмою оборотного капіталу малого підпри­ємства тощо.

Певні кошти можуть заінвестувати у розвиток малих і середніх підприємств фонди венчурного (ризикованого) капіталу. Вони утво­рюються насамперед публічними інвесторами (урядовими агенціями, місцевими владами) і приватними інвесторами (банками, страховими компаніями, пенсійними фондами тощо). Кошти з цих фондів насам­перед отримують ті фірми, які зайняли сильні позиції на ринку, але не мають належного капіталу для подальшого розвитку. Ними також можуть скористатися невеликі фірми, які не мають змоги отримати кредити або випустити на ринок власні цінні папери.

15»

228

РОЗДІЛИ

Фінанси окремих постсоціалістичних і соціалістичних країн

229

Крім загальних форм оподаткування, малі підприємства могли користуватися спрощеними формами, які характеризувались: більш низьким рівнем зобов'язань, простими правилами і легкістю засто­сування в щоденній практиці.

Спрощена система оподаткування полягає у визначенні законодав­чим актом ставки податку у процентному чи абсолютному нараху­ванні, незалежно від величини прибутку — до визначеної в розпоря­дженні суми витрат і отриманого доходу. Ставка податку визначаєть­ся по конкретному виду діяльності фізичної особи або — в деяких випадках — товариства. Спрощене оподаткування означає спрощену форму звітності перед податковими службами. Це, безсумнівно, по­легшує розвиток малих підприємств, але є перешкодою в контактах з банками, які ставляться до цього з недовірою, не маючи повного уявлення про дійсні обороти, надходження і доходи фірми.

Важливим кроком для покращення фінансування малих і середніх підприємств може стати введення для них податку на прибуток в розмірі 19% (замість 27%) в 2004 p., хоча цей захід не всіма сприй­мається однозначно, оскільки юридичні особи платитимуть наймен­ший податок порівняно з фізичними особами.

Суттєві витрати несуть малі і середні підприємства Польщі на виплати по соціальному страхуванню. В 2000 р. середні підприємств витрачали на це близько 12,6% всіх коштів на оплату праці зайнятих на цих підприємствах.

Високі податки і значні соціальні відрахування призводять до того, що значна частина малих і середніх підприємств ведуть свою діяль­ність у тіньовій економіці. Частка цієї економіки у ВВП Польщі досить висока — від 14 до 27% (за різними оцінками). Тому уряд країни планує значно зменшити фінансовий тиск на малі і середні підприємства, щоб вивести їх діяльність з «тіні».