12.1.4. Турецька Республіка

Бюджетний устрій Туреччини

Бюджетний устрій Туреччини, складання і виконання бюджетів докорінно відрізняються від бюджетної системи України. Найперший бюджет Османської імперії був прийнятий парламентом країни в 1869 році.

Національний бюджет Туреччини складається з таких бюджетів:

1. Загальний бюджет;

2. Загальнодержавно-відомчий бюджет;

3. Автономні бюджети;

4. Бюджети оборотного капіталу;

5. Бюджетні фонди.

Загальний бюджет і загальнодержавно-відомчий бюджет, за винят­ком трансфертів, складають консолідований бюджет Туреччини.

Відповідно до бюджетного законодавства Турецької Республіки Міністерство фінансів Туреччини забезпечує складання і виконання консолідованого бюджету. Муніципалітети самостійно формують і виконують власні бюджети. Облік і звітність за доходами та видат­ками консолідованого й муніципальних бюджетів ведеться держав­ними бухгалтерами Міністерства фінансів Туреччини. У структурі Міністерства фінансів нараховується 1700—1800 управлінь держав­них бухгалтерів. Державні бухгалтери ведуть облік, складають звіт­ність за доходами, видатками вищеперелічених бюджетів та викорис­танням усього державного майна. Державними бухгалтерами звіти про виконання муніципальних бюджетів до Міністерства фінансів не подаються, ось чому там немає зведеного звіту про виконання муніципальних бюджетів.

Державні бухгалтери відповідно до чинного законодавства щомі­сяця подають Рахунковій палаті звіти про виконання консолідова­ного та муніципальних бюджетів у розрізі бюджетоотримувачів із додатком усіх платіжних документів. Рахункова палата здійснює контроль за доходами й видатками консолідованого бюджету та бюджетів

муніципалітетів, використанням державного майна, а також за дер­жавними акціями та облігаціями, іншими зобов'язаннями держави, аналізує і готує судові рішення щодо їх ефективного виконання (докладніше про це див.: Фінанси України. — 2001. — № 6. — С. 68—71).

Роль Рахункової палати Туреччини в бюджетному процесі

Рахункова палата Туреччини була створена у 1862 р. Султаном Османської імперії Абдулазізом і названа Duvan-i Muhasebat, що в перекладі з турецької означає Вища бухгалтерська рада. Ось уже майже 140 років від імені парламенту країни Вища бухгалтерська рада здійснює контроль за надходженнями і витратами держави та за використанням усього державного майна. Правові основи Вищої бухгалтерської ради були закладені в першій конституції Османської імперії, прийнятій у 1876 р. Після утворення Турецької Республіки Вищу бухгалтерську раду в 1923 р. з ініціативи Кемаля Ататюрка перейменовано на Рахункову палату.

Рахункова палата Турецької Республіки є незалежним вищим контролюючим органом держави і від імені Великих Національних Зборів — парламенту країни — здійснює контроль за доходами й видатками консолідованого та муніципальних бюджетів, бюджетних фондів, а також контролює використання державного майна. Функ­ції, завдання, повноваження Рахункової палати і її місце в держав­ному устрої закріплені чинною конституцією Турецької Республіки.

Рахункову палату очолює Голова, який обирається парламентом на сім років із числа двох претендентів. Після завершення строку повноважень, якщо дозволяє вік, Голова має право бути обраним ще на один строк. Ця посада прередбачає призначення фахівця віком до 65 років. Однією з обов'язкових умов для обрання на посаду Голови є наявність ученого ступеня в галузі економіки, юриспруденції, дер­жавного управління.

Головні контролери Рахункової палати теж обираються парламен­том строком на сім років із числа чотирьох претендентів на одну вакантну посаду. Сьогодні в рахунковій палаті Турецької Республіки нараховується 52 головних контролери, 3 з них жінки. Секретар Рахункової палати призначається Головою Рахункової палати з чис­ла головних контролерів і від імені Голови палати здійснює загальне керівництво аудиторськими групами та структурами, які забезпечу­ють організаційну діяльність Рахункової палати.

Рахункова палата складається з професійного та адміністративного персоналу. До професійного персоналу належать: Голова, Секретар палати, головні контролери, головні, провідні й аудитори-асистенти.

310

РОЗДІЛ 12

Фінанси окремих країн, що розвиваються

311

Адміністративний персонал складається з начальників управлінь, службовців, які забезпечують організаційну діяльність Рахункової палати. Штатна чисельність Рахункової палати на 1 жовтня 2000 р. — 1685 осіб, із них понад 70 відсотків належать до професійного пер­соналу. Оплата праці професійного персоналу вдвічі перевищує за­робітну плату адміністративного.

До структури Рахункової палати входять також цілком окремо Обвинувач і його асистенти. Обвинувач є представником казначей­ства і під час слухань справи на засіданнях Касаційної колегії Ра­хункової палати відстоює інтереси Уряду і Міністерства фінансів Туреччини, казначейства та державних бухгалтерів.

Судові й виконавчі рішення Рахункової палати приймаються та­кими колегіями Рахункової палати:

Генеральна колегія — розглядає і ухвалює рішення з усіх питань, що входять до компетенції Рахункової палати. Генеральну колегію очолює Голова Рахункової палати;

Касаційна колегія є останньою інстанцією, на засіданнях якої роз­глядаються розбіжності й скарги з приводу рішень, ухвалених пала­тами головних контролерів. Вона складається з чотирьох голів палат головних контролерів та із двох головних контролерів, обраних від кожної палати. Рішення цієї колегії остаточні;

Колегія палат головних контролерів — складається з голів палат головних контролерів та головних контролерів, що не ввійшли до складу Касаційної колегії. Ця палата розглядає і приймає рішення за рапортами (звітами) контрольних заходів, проведених аудитор­ськими групами.

У Рахунковій палаті функціонують палати головних контролерів. Контрольні повноваження між палатами розподілені відповідно до чинної бюджетної класифікації. Слід наголосити, що для Рахункової палати Туреччини характерні риси Рахункової палати Франції. Але, на відміну від неї, головні контролери Рахункової палати Туреччини не мають свого апарату, і кожна з 8-ми палат складається з одного голови та шести головних контролерів.

Особлива увага у Рахунковій палаті приділяється підготовці та добору фахівців, насамперед професійного персоналу. Головні, стар­ші аудитори й аудитори згідно із законом про Рахункову палату Туреччини та законом про державний персонал починають свою кар'єру в Рахункововій палаті з посади аудитора-асистента. Аудитор-асистент проходить у Рахунковій палаті дворічне стажування і тільки після успішного складання іспиту приймається на роботу.

Незважаючи на те, що Рахункова палата Туреччини контролює формування, виконання муніципальних бюджетів та використання

державного майна, розташованого на території муніципалітетів, вона не має регіональних представництв.

Аудитори Рахункової палати перевіряють кожне платіжне дору­чення, зіставляють вартість придбаних товарно-матеріальних ціннос­тей із затвердженими державними стандартами тарифів і цін. Однією з функцій Рахункової палати, передбаченою в законі про Рахункову палату, є попередній контроль угод і контрактів, що виконуються за рахунок коштів консолідованого і муніципальних бюджетів. Контр­акти й угоди, вартість яких перевищує 58,5 млрд турецьких лір (100 тис. доларів США), підлягають попередньому контролю з боку Рахункової палати. За результатами контрольних заходів аудитори групи контролю контрактів та угод готують висновок, який подається в Колегію палат головних контролерів. Після розгляду на засіданні Колегії палат головних контролерів, якщо контракт складений у ме­жах чинного фінансово-бюджетного законодавства, а його виконання служить інтересам держави, контракт візується Головою Рахункової палати. Тільки після цього Міністерство фінансів Туреччини має право фінансувати його.

Після завершення бюджетного року на підставі звітів, поданих державними бухгалтерами протягом року, Рахункова палата складає звіт по консолідованому бюджету в розрізі загального та змішаного бюджетів. Дані звіту звіряються з даними Міністерства фінансів, і Палата готує по кожному бюджету окремо заяву про загальну від­повідність, яка подається на розгляд і затвердження у Великі Націо­нальні Збори країни. У заяві розшифровуються всі доходи й видатки консолідованого та муніципальних бюджетів. Слід зауважити, що Рахункова палата не підзвітна парламенту. Згідно з чинним законо­давством парламент Республіки і народні обранці не мають права дати вказівки Рахунковій палаті щодо проведення контрольно-реві­зійних заходів.

Рахункова палата Туреччини також самостійна і незалежна у ви­значенні параметрів бюджету. Вона складає свій бюджет і подає його до парламенту, а копію — до Міністерства фінансів Туреччини. Великі Національні Збори та Міністерство фінансів у процесі затвердження бюджету, а також протягом року не мають права вносити будь-які зміни й уточнення до бюджету Рахункової палати Туреччини.